Верховна Рада дозволила призивати на службу резервістів без оголошення мобілізації. Пояснює експерт

Верховна Рада дозволила призивати на службу резервістів без оголошення мобілізації. Пояснює експерт

Верховна Рада ухвалила ініційований президентом закон, який має реформувати систему військових комісаріатів та дозволяє призивати без мобілізації резервістів у випадку "особливого періоду". Тому у випадку загострення на фронті або ж порушення українських кордонів, держава зможе призвати на службу резервістів без оголошення мобілізації. Таким чином створюється новий вид військової служби — військова служба за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період. До того ж, цей закон вносить зміни у багато інших законодавчих документів. Про це під час виступу у парламенті повідомила народна депутатка, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Мар'яна Безугла. Як це вплине на українців в ефірі Українського радіо розбирає військовий експерт Ігор Козій.

0:00 0:00
10
1x

Чи вплине цей закон на працевлаштування й трудову діяльність призовників

Давайте виходити з тих викликів, які сьогодні стоять перед державою. Ясно, що агресія може бути в будь-який момент, під прикриттям навчань чи ні. Ми повинні очікувати всього з боку Російської Федерації. Держава намагається знайти правильний запобіжник цьому. Нам дійсно треба захищати військовослужбовців незалежно від того в резерві вони, ветерани чи й досі знаходяться на службі. Це виклик для держави сьогодні. Чи є правильний механізм мені важко сказати. Держава не хоче створювати посаду військового омбудсмена, хоча у нас є дитячий і мовний омбудсмени. Такі люди є в Німеччині, Англії, Сполучених Штатах, Франції, Канаді. Питання полягає у тому, хто в нас буде захищати військових. Я вважаю, що держава має знайти ще більш дієвий механізм, щоб зацікавити роботодавця аби у того не страждав бізнес, він не боявся брати резервістів на роботу. Держава так могла б виконати свій обов’язок щодо захисту бізнесменів, бізнесу і територіальної цілісності держави.

Питання мобілізації — це питання більш глобального виклику. Я погоджуюсь з тим, що держава повинна чітко визначити системний підхід. Якщо вона будує певні рівні призову людей в залежності від загрози, починаючи з введення певних станів, в яких ми знаходимося до відкритої мобілізації, бо не забувайте, що була і прихована мобілізація, то держава повинна цю систему унормувати, показати яким чином і що відбувається. Ясно, що не всі питання потребують публічного оголошення. Наприклад, якщо потрібно призвати певну кількість людей дуже швидко, то зайва публічність у цьому може нашкодити. 

Читати далі — Створення інституту ветеранського омбудсмена. Про повноваження та напрямки діяльності розповідає Юлія Лапутіна

Чи відбуватиметься поступове скорочення строковиків

Я не ставив би питання таким чином. По-перше, я не є прихильником того, що ми повинні відмінити строковий призов. Багато країн з початком російської агресії навпаки почали вводити призов. Наприклад, країни Балтії почали розглядати питання щодо повернення строкового призову. Тобто питання в першу чергу стоїть про ресурсні можливості держави. Зрозумійте правильно, від того, що держава не створює чи не має резерву, чи він недостатній відповідно до тих викликів, що постають, то вона лише втрачає. Однозначно треба знаходити правильний баланс, але він базується у першу чергу на розумінні того, які в тебе є ресурси , які вони у твого потенційного ворога. Тому держава повинна все чітко розрахувати і визначити. Все це робиться у закритому форматі, тому я не можу сказати чи має рацію верховний головнокомандувач, коли вирішує зробити розрахунок призовників 15/85.

Інформаційна ескалація посилюється

Це було, є і буде. Нічого нового ми тут не побачимо. Питання полягає у нашій готовності: рішучості військово-політичного керівництва, оснащенні війська, моральній готовності, якої ми не мали у Криму. Все це терміново потрібно впроваджувати. На жаль, ми не зробили висновків з тих помилок, які були зроблені у 2014 році, ми не внесли зміни в законодавчу базу. Я сподіваюся, що все буде проаналізовано. На мій погляд, ті рішення, які ухвалювали, були недосконалими, що й дозволило агресору захопити Крим. Такі речі треба прораховувати, аналізувати. Головне — не стояти на місці, рухатися вперед, працювати на випередження разом з партнерами.

Читати далі — "Це не перша і не остання війна, а ми – не перші і не останні біженці": ексмер Дебальцевого про війну з Росією

Про що свідчить розмова Меркель, Макрона та Путіна

Це питання не належить до військової експертизи, але разом з тим я хотів би висловити свою громадянську позицію. Я не вважаю, що ті розмови, які Франція і Німеччина проводить з Російською Федерацією є нормандським форматом без України. На мій погляд, президент України чітко озвучив, що рішення щодо нашої країни будуть ухвалюватися лише з нашої згоди. Скоріше за все влада Німеччини і Франції шукає нові шляхи впливу на Російську Федерацію. Та ми повинні готуватися до різних сценаріїв, до найгіршого теж.

Нагадаємо, що з 1 квітня в Україні почався весняний призов на військову строкову службу. Про це повідомила прес-служба Генерального штабу ЗСУ, призов триватиме до кінця червня. Всього на службу протягом квітня-червня планують призвати 14 246 осіб.

Фото: adm.dp.gov.ua