Документ, куди б заносилася уся інформація про всі щеплення, які отримує людина протягом свого життя, так має виглядати "паспорт щеплень". Говорить Іван Сорока. "Цей документ має бути не фіскальний, як мінімум туди мають бути занесені всі планові щеплення, плюс ті щеплення від інфекцій, які з'являються, наприклад, коронавірус. Також має міститися інформація, якщо людина перехворіла, або якщо людина не має можливості щепитися, про що має бути відмітка". Цей документ має бути електронним, вважає він, бути частиною великої системи медичного паспорту людини, який має допомагати лікарям екстреної медичної допомоги, особливо коли людина знаходиться в стані, коли не може сама це розповісти.
Однак, залишається відкритим питання, чи визнають український паспорт вакцинації в Європі, адже там населення щеплюють іншою вакциною, ніж в Україні. "Це залежить від дій владних структур Європейського Союзу та інших країн, бо саме вони визначають за якими параметрами може подорожувати людина в їх країнах. В Україні є можливості отримати вакцину. Я скажу непопулярня речі, не треба забувати, що Україна є великим експортером продуктів харчування, металу, інших різних видів продукції. І в цій ситуації керівники держави, які відповідають за експортно-імпортні операції, мають мати певні переваги – якщо нам не бажають постачати вакцину, то чому ми маємо постачати продукти харчування та інше. Тобто мають бути показана сила держави, яка має певні впливи. І друге, щоб не бути заручником такої ситуації, треба інвестувати у власні розробки".
Експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Олександр Краєв вважає, що питання, чому не розробляється міжнародний паспорт вакцинації, є здебільшого внутрішньополітичним. "Багато є різних партій, які відстоюють різні думки. І до того ж, ми бачимо велике зростання антивакцинаторів, тому числі, в країнах Заходу і в країнах Європи, навіть в яких вакцинація показує позитивні результати. Тому і знову з'являються думки про "світове керівництво" і світовий таємний уряд тощо. Питання в тому, що західне керівництво ще сумнівається наскільки легко ця тема піде для внутрішньої аудиторії їх країн". Тому потрібно врегулювати це питання на внутрішньополітичній площині, а потім вже думати про певну співпрацю з іншими країнами та урядами, переконаний експерт.
Також є різниця в технологічному підході до цього питання. "Як приклад, в Ізраїлі така програма вже діє і це – повністю онлайн програма, в Британії думають над паперовим варіантом", – зауважує Краєв.
Це важливо тому, що це питання не тільки здоров’я людей, а й питання економіки, каже експерт: "Скажімо, в Данії, Ізраїлі, де вакцинація вже досягла рівня більше 50% дорослого населення, бізнес готовий працювати з людьми, які готові надати такі дані про вакцинацію. У тій же Британії більшість бізнесів готові брати нових працівників, тільки, якщо вони готові підтвердити, що в них була вакцинація і не лише ковідних вакцин, а повна вакцинація. Нам треба розуміти, що це стає частиною нашої нормальності, частиною нового світу. Якщо людина проти вакцинації і не готова її робити, то це – її вибір, але вона закриває собі можливості щодо повноцінного працевлаштування, повноцінних подорожей і т.д". Він вважає, що світ стоїть на порозі не тільки певних змін документів, а навіть – на порозі зміни певної філософії.
Фото: УНІАН
