600 млн грн платників податків Міністерство оборони витратили на розробку Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України "ДЗВІН-АС", яка на думку експертів виявилася непридатна для використання у військах.
Ярослав Гончар пояснює, в чому полягає критика системи "ДЗВІН": "По-перше, це несумісність даної розробки з аналогічними системами країн-союзників НАТО. Це суперечить Конституції України, адже згідно з нею вступ в НАТО є політичним курсом України. Отже, це має задавати відповідні правила у всіх галузях суспільного життя. У НАТО вступають не Збройні сили, а країна. Неможливо прийти в клуб 30 країн зі своїми правилами. Напад на одного члена НАТО це напад на всіх. Якщо відбувається збройна агресія проти країни-члена НАТО інші країни зобов’язуються надати військову підтримку. Тобто буде проводитися військова операція в яку будуть залучені підрозділи різних країн. Тому необхідно, щоб військові мали можливість діяти спільно заради однієї мети. Технологічне вирішення такої взаємосумісності в тому числі лежить в площині автоматизованих систем. Тобто необхідно, щоб на полі бою міг взаємодіяти американський льотчик, німецький спецназівець і український десантник. Кожна нація в таку операцію дасть свій підрозділ зі своєю автоматизованою системою. Тому це критично важливо".
Деякі військові експерти вважають, що система "ДЗВІН" відповідає стандартам НАТО. Ярослав Гончар пропонує варіант, як можна зняти цю дискусію з поряду денного: «Найкращий варіант – це дати змогу українському суспільству бути переконаними, що система бойового управління справді відповідає стандартам взаємосумісності НАТО. Є лише один можливий шлях. В НАТО щорічно проводяться навчання, де 30 країн збираються разом і тестують між собою свої напрацювання. В НАТО діє програма FMN – програма розвитку інформаційно-комунікаційних систем, де чітко зазначено, що і коли кожна нація має реалізувати з точки зору IT. Щороку проводяться навчання. Так само є документ NISP, в якому зазначено, що на поточний рік має бути зроблено і як має бути зроблено. В технологіях ІТ не може бути двоякого трактування. Щоб зняти цю дискусію в суспільстві я би радив розробникам системи "ДЗВІН" спільно із замовником, із Міністерством оборони та Збройними силами завити цю систему на цьогорічних навчаннях CWIX 2021, які будуть проходити в червні в Польщі і дати українському суспільству висновок з боку НАТО, яким стандартам відповідає ця система".
На запитання, наскільки 600 млн гривень це велика сума для створення відповідного софту експерт зазначає: "Коли у 2015 році було створено військову частину "Аеророзвідка", її завданням була розробка взаємосумісних софтів. Першим рішенням, яке ми запропонували – це нічого не розробляти, а купити готове – те, що використовують наші союзники. Ми запросили представників данської компанії "Сістематік". Їх продуктом користувалося на той момент 19 країн НАТО. Це софт, який покриває потреби солдата, бойової машини і штабу. Він взаємосумісний і відповідає стандартам НАТО. Для 250 тисяч українських військових це коштувало на той час 10 млн доларів. Це безлімітна ліцензія на кожну бойову машину, кожному солдату в кожен штаб з навчанням персоналу із зобов’язанням через два роки платити 20% за оновлення. Готовий продукт коштував 10 млн доларів, який би закрив потреби усіх, проти 25 млн доларів лише на розробку".
Юрій Бутусов коментує, в якому стані перебувають розробки різних систем в ЗСУ: "Основна проблема цього проєкту полягає в тому, що в нас країні завжди ховають за секретністю – некомпетентність та безвідповідальність. Збройні сили України за останні 20 років розпочали 58 проєктів автоматизації різних систем ЗС. Із цих проєктів офіційно прийнято два. Це дрібні системи документообігу в Генштабі. Сама по собі розробка цих систем – це повний абсурд і нерозуміння що таке автоматизоване управління і документообіг в принципі. Але бойових систем автоматизованого управління на озброєнні немає жодної. Наші генерали не розробили жодної системи, яку б можна було оцінити за компетентністю і сучасністю".
На запитання, як встановити контроль за тим, що купує і отримує Міністерство оборони за гроші платників податків Юрій Бутусов зазначає: "Суворий контроль має бути тільки там, де замовник розуміється в предметі замовлення. Яка може бути секретність, коли замовник в тому не орієнтується? Нам потрібно передусім сформувати експертний аналіз того, що ми маємо будувати в ЗСУ. У нас є народні депутати комітету оборони, в яких є повний доступ до державної таємниці. І військові мають в порядку парламентського контролю надати комітету всю інформацію, яке технічне завдання вони ставлять. Автоматизована система управління – це не топ-секрет. Ніяких там особливих таємних принципів немає. Тому потрібно налагодити парламентський контроль, як це діє у всьому світі. Парламент має сформувати на базі комітетів експертну групу, до якої залучити керівників найбільших компаній, які співпрацювали з армією. І це все в умовах секретності буде вирішено".
Фото: Українське радіо
