"Прогноз погоди": яке майбутнє у професії синоптика? Розповідає метеорологиня

"Прогноз погоди": яке майбутнє у професії синоптика? Розповідає метеорологиня

23 березня в світі відзначають Всесвітній день метеоролога. Як змінилася робота синопників останніми роками в зв’язку зі змінами клімату, чи потребуватиме ринок їхніх послуг з подальшим розвитком технологій та чи існують інженери погоди – люди, які створюють необхідні погодні умови – Українському радіо розповіла метеорологиня Наталка Діденко.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

"Сьогодні та взагалі зараз в Україні ситуація досить складна. Синоптичну ситуацію визначає циклон, атмосферні фронти, затік арктичний холод, до штормових поривів посилюється вітер. Тому синоптикам сьогодні не дуже вдається розслабитися і святкувати", – розповіла Наталка Діденко.

Метеорологиня зауважила, що зміни клімату останніми роками жодним чином не позначились на її роботі та можливості прогнозувати погодні умови: "Циклони та антициклони є, атмосферні фронти існують, повітряні маси міняють одна одну, сезони – також. Тому складнощів в прогнозуванні погоди немає. Побільшало небезпечних метеорологічних явищ, але зі свого досвіду я пам’ятаю, що рекорди завжди відбувалися. Влітку випадала страшна злива, яку ми потім розбирали як приклад. Звичайно, не можна не пригадати 22 березня 2013 року, коли снігу випало більше, ніж за увесь період спостереження. Тобто такої кількості снігу в Києві не було ніколи, поки ведуться інструментальні спостереження".

Також Діденко прокоментувала думку, що професія метеоролога зникає і на її місце може прийти нова – інженер погоди, тобто людина, яка створює погодні умови: "Які б не були технології, джерело будь-яких технологій за землі – це людина. А з приводу того, чи можуть метеорологи бути інженерами, то це зовсім не фантастика. Я пам’ятаю, як в 1986 році, після того, як сталась Чорнобильська трагедія, ми в Гідрометцентрі за всіма законами давали, наприклад, очікуваний дощ, грозу, град, а над Києвом було ясне і чисте небо. Наші прогнози летіли просто страшенно. Але тоді в Криму були розташовані градобійні загони і на підході до Києва дуже потужні конвективні дощові хмари просто розстрілювали. Я не знаю, чи є в нас таке зараз, можливо, це засекречена інформація, але раніше таке було. Хмари розстрілювали, аби вони виливалися раніше дощем, ніж підходили до пункту призначення".

"Можливо, з розвитком технологій ринок потребуватиме меншої кількості метеорологів. Але тут кількість повинна переходити в якість. З того, що я знаю, в нас не вистачає хорошого забезпечення потужними комп’ютерними програмами, моделями. Тому поки що все залишається так, як є і, я думаю, роботи вистачить на всіх", – підсумувала Наталка Діденко.

Фото: pixabay