.jpg)
"Ми" — це альбом про віру, кохання, вдячність
Ірина Саннікова: Вже рік минув, як ми всі у карантині. З яким настроєм ти зустріла цей рік і чи відзначала якось рік карантину?
Jamala: Рік карантину я відзначаю новим альбомом. Тому, що насправді я альбом хотіла видати ще в 2020-му році, але він був не на часі.
Ірина Саннікова: Багато артистів за час карантину написали нові пісні, накопичили на студіях матеріал для альбомів, але ти смілива, бо одна з небагатьох, хто наважився не лише записати, а і випустити лонгплей. Адже після випуску альбому, треба робити тур на підтримку, а як його зараз зробиш?
Jamala: Мені здається, що потроху повертається життя, вже дозволяють робити тури. Звісно, за новими нормами це два концерти в день з обмеженою кількістю людей. Але все рівно повертаються. Я так само не випускала альбом в 2020-му, бо навіщо випускати альбом, якщо його не заспівати наживо.
Ірина Саннікова: Альбом називається "Ми", що ти хотіла сказати цією назвою?
Jamala: Я дуже швидко придумала назву. Були ще варіанти, але я була впевнена, що це "Ми". І для мене "Ми" — це і я нова, і моя сім’я, і мої фани, і ми з тобою, і ми всі. Тобто, це і моє спостереження за собою, і мої спостереження за історіями, які я співаю в пісні, наприклад, "Загадка" або "Сила". Це всі наші переживання, з якими ми стикаємося кожного дня. "Ми" — це альбом про віру, кохання, вдячність. Вдячність — нова емоція, яка народилася. А чому не бути вдячним просто так? От ти сьогодні прийшов на "Радіо Промінь" і вже клас! Інколи здається, що у світі все жахливо і в мене теж бувають такі періоди, коли я думаю, що я закінчилася, в мене немає часу зробити манікюр, дитина кричить, зуби, але все одно знаходиш за що бути вдячною. Тому, нова емоція, яка народилася в цьому альбомі – вдячність і, мабуть, вміння прощати.
Ірина Саннікова: У альбомі "Крила" Jamala була однією, у альбомі "Ми" стала іншою, з’явилася вдячність. Скажи, чи пов’язано це із тим, що ти стала мамою вдруге?
Jamala: Я думаю, цілком. Коли ми всі були розлючені на цей рік, через пандемію закрили всі кордони, можливість подорожувати, я, наприклад, від цього дуже страждаю, тому що мені не вистачає саме подорожей, це моє натхнення. Всі були розлючені і розчаровані. І тому я дійсно вдячна за супер-опцію – народження дитини. Це логічно, що сталися зміни.
Ірина Саннікова: Альбом "Ми" був записаний минулого року чи були ще давніші напрацювання?
Jamala: Були напрацювання, допрацьовувався він останні півроку. Коли була вже можливість поїхати, альбом був записаний лайвом у Львові на студії Jenny Records. Там дійсно є можливість записати наживо всі інструменти. Спробую пояснити людям, щоб вони відчули різницю. Можна записувати різним шляхом. Спочатку можна записати тільки ритм, додати гармонію, а потім там колись записати вокал. А тут всі гуртом писалися – гітара, бас-гітара, ударні, клавішні – вся інструменталка одночасно. Насправді можливості записатися в нас так небагато, бо нема попиту, небагато зараз музики, яка робиться таким чином. Це єдина така студія, яку я поки що знаю, може є й інші.
Ірина Саннікова: Ти настільки вимоглива до звуків. А хто займався саунд дизайном альбому?
Jamala: Є таке. А саунд-дизайном займалися Діма DredLock і Микола Усатий. Саундрайтингом, аранжуванням і записом займався Андрій Чмут. Вони доробляли всю музичну історію.
Ірина Саннікова: Насправді в тебе, окрім студійної роботи були ще й інші музичні історії під час карантину. Я бачила Андрія в тебе на лайвах із дому.
Jamala: Андрій Чмут взагалі просто моє натхнення, тому що він є і клавішником, і аранжувальником, і саксофоністом. Він такий — мульти-людина.
Є фани, які постійно знаходять за що тебе хейтити
Ірина Саннікова: Джамало, ти мама двох дітей, ти встигаєш ще записувати пісні, встигаєш займатися записом альбому, встигаєш займатися собою. Де береш сили та енергію?
Jamala: Сама не знаю, але просто дуже люблю свою справу. Я живу в музиці, в своїх піснях, у ваших коментах. Вони дуже приємні. Хоча бувають і дуже образливі. Я навіть новий тип відкрила – фанохейти. Це фани, які постійно знаходять за що тебе хейтити. Вони страшніші за хейтерів. Вони постійно порівнюють тебе з тобою ж. Я їх знаю вже поіменно. Ви мені постійно пишете – "де чалма, де пряме волосся, приберу чуб…". Дякую, я постійно змінюватимуся так, як хочу, тому що це я.
Ірина Саннікова: Чи буває таке, що ти читаєш коментарі і до тебе приходить прозріння – точно, треба було зробити саме так?
Jamala: Знаєш, інколи буває, що швидко написав, запостив, щось, а тобі пишуть, що є помилка. Я вдячна за такі штуки. Але коли ти не врахував чиєсь бачення обкладинки і тобі пишуть, щось типу "мені не подобається обкладинка і я не слухатиму альбом". То це не фан, це фанохейт.
Ірина Саннікова: Хто за тобою стежить у соцмережах, той знає, що ти на правильному харчуванні. Розкажи, як ти змусила себе?
Jamala: До слова, я давно вже не викладала фото, тому що багато рецензій і нема де запостити свою їжу. Я не є фудблогером, в мене не завжди виходять красиво страви, як там викладають фудблогери. Я викладаю те, що я їм, вже два місяці тричі на день. Я не перекусую, жодних чаїв з печивом, горішків чи подібного. Їм три рази. Сніданок – без хлібу, обід – білок і салат, вечеря – просто салат або салат з рибою. Вже три тижні, як я закінчила грудне вигодовування і бажання їсти ввечері саме зникло. Бо коли ти годуєш, то треба їсти.
Ірина Саннікова: Ти була в журі, яке обрало пісню "Шум" для "Євробачення". Саме ти порадила написати їм зовсім іншу версію.
Jamala: Не тільки я, всі казали, що добре було б доробити аранжування.
Ірина Саннікова: А що ти думаєш взагалі про Gо_A і хейт до них?
Jamala: Добре, що ти спитала. Мені здається, що "Євробачення" цього року щось зробило не те. Всіх виконавців обрали, вони написали пісні. І вони кажуть, що давайте нам отаку ж пісню, тільки не таку. Знаєш, якби це було зі мною, з "1944", зізнаюся вам вперше, я б не поїхала. Ми маємо брати участь, маємо представляти себе. Але це все ж таки претензія до "Євробачення", бо вони мали врахувати це як форс-мажор. Тобто я знаю, що за правилами довше ніж три місяці не можна щоб пісня в ротації була, але це форс-мажор. І тому ситуація з "Соловей" і "Шум" — це різні речі. Вони мали виходити якось з цього. Вони мали написати іншу пісню… Знаєш, мені вона подобається, навіть більше ніж "Соловей", але люди, які звикли до цієї пісні, вони її вже бачили, голосували саме за цю пісню. Але в загальному, якщо дивитися на цей випадок з "Євробаченням", я вважаю, що "Євробачення" мало врахувати пандемію.
Буває, що ти можеш усіх пробачити, крім себе
Ірина Саннікова: Окрім альбому "Ми" буде ще один творчий доробок. Привідкрий таємницю, розкажи.
Jamala: В мене були муки, що ж робити. Є пісні, які хочеться включити в альбом "Ми", але вони відрізняються дещо за змістом і за саундом. Тому ми вирішили їх розвести в часі. Тож, 9 квітня вийде ще один альбом "5:45". Це більш електронна музика. Це не означає, що вона більш штучна. В ній так само є дуже багато емоцій, багато переживань. І саме пісня "5:45", яка дала назву альбому, вона для мене дуже сумна. Вона про той стан, коли ти не можеш пробачити сам себе. От ти можеш усіх пробачити, але сам себе іноді не можеш пробачити. От вона про той стан, коли не можеш спати від цього. На табло 5:45 і ти спиш і не спиш, ти пишеш щось в Телеграм, ти шукаєш відповіді якісь у Фейсбуці чи в Інстаграмі. Ти проводиш усю ніч в соцмережах в пошуках відповіді на свої внутрішні запитання і не знаходиш їх.
Ірина Саннікова: Звучання електронне мало би означати, що щось має бути денсове у цьому альбомі, а ти говориш про глибокі і сумні речі. Як це поєднується?
Jamala: Не знаю. Мені здається, що якось поєднується. Там ввійде така пісня "Поринь" — це роздуми хто ми є по відношенню до соцмереж. Чи вони нас постійно заманюють і ми втрачаємо потроху себе. Оця тенденція постійно суперово виглядати в Інстаграм, псує психіку. Знову ж таки, коли я почала худнути після пологів, в мене не виходило, бо годуєш, бо така природа, я зустрічала такі коменти, типу, що є дівчата, які місяць як народили і вже худі, а Джамала все їсть. Я стикнулася ще раз з боулінгом таким недобрим. І все це пишуть дівчата років п’ятнадцяти-сімнадцяти. Я заходили на профіль, щоб подивитися, хто ж це мені таке пише, побачити цю людину. Мене дуже ранили такі комети. Я не виправдовуюся ні перед ким. Я вважаю, що в кожної людини свій час для того, щоб народити, набрати, скинути. Це нікого не стосується.
Ірина Саннікова: Останнім часом, на своїх сторінках у соцмережах ти стала більше схожа і на блогера, а не лише на співачку. В тебе з’явилися рекламні пости. Як ти все це переживаєш, бо коли стаєш блогером, то ще більше уваги отримуєш і фано-хейту теж?
Jamala: Я б не хотіла бути блогером. Якщо це дійсно так здається, то я мені не цікаво бути блогером. Я можу висловити свою професійну думку стосовно фільму, музики, альбомів. В мене є реклама в Інстаграм, не так багато, як у інших, але це нормально. Соцмережі зараз не тільки твоє телебачення, де ти розповідаєш про себе, це ще й ключ заробити трохи. Чому б ні? Я намагаюся не зловживати.
