"Будь-яка людина може зіткнутися з погрозами навіть у повсякденному житті, коли телефонують з невідомого номеру та ставлять незрозумілі питання. Проте в мікрофінансових установах та банках неадекватної колекторської діяльності не може бути, тому дуже правильно, що зараз намагаються врегуювати це питання. Протягом трьох місяців від прийняття закону НБУ буде дано доручення розробити реєстр колекторських компаній", – розповів Андрій Дубас.
Разом з тим, президент Асоціації українських банків наголосив, що в основному проблему колекторської діяльності складають не банки, а мікрофінансові організації: "Всі часто бачили наклейки "Гроші до зарплати", де йдеться про маленькі позики, в середньому – 10 тисяч гривень. В таких установах не варто брати позику, аби потім не мати справи з колекторськими компаніями".
"Банки ж кредитують на більші суми і можуть задіяти багато інструментів, наприклад, провадження в суді, стягнення на заставу і т.д. З малими сумами споживачі ж часто зловживають, беручи кредити в кількох компаній", – пояснив Дубас.
З ним згоден і адвокат Іван Ліберман, який зауважив, що колектори дуже серйозно підривають авторитет банківської системи України: "Люди часто асоціюють їх з банківськими установами. Тому, за потреби, я раду звертатися до офіційних банківських установ, там справді культура, повага та адекватність".
Проте, якщо особа зіткнулась з недобросовісною діяльністю колекторів, адвокат радить звертатись до правоохоронних органів. Також Іван Ліберман наголосив, що на дзвінки представників факторингових компаній можна не відповідати: "В нас в законодавстві нічого немає щодо обов'язковості відповідати на телефонні дзвінки, адже всюди є слово "кореспонденція", коли йдеться про письмову комунікацію. А телефонні дзвінки – це другорядне", – зауважив Ліберман.
"Колектори можуть телефонувати куди завгодно, але треба розуміти з якою метою. Якщо вони хоча б раз сказали слово, яке вам не сподобалось, варто одразу звертатися за статтею 189 Кримінального кодексу "Вимагання". Якщо ж факторингові компанії телефонують і їхні представники намагаються пояснити, що вони викупили пакет заборгованості і мають право стягнення, то залишається лише відкривати кримінальне провадження за статтею 355 КК, де йдеться про примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань", – пояснив адвокат.
Він звернув увагу на те, що у випадку, коли вам у розмові щось не подобається, головне – зафіксувати це: на диктофон мобільного телефону або інший носій.
Андрій Дубас в свою чергу розповів, що Асоціація українських банків активно пропагує включення до методів розв’язання конфліктів щодо заборгованості третейське застереження: "Це набагато швидше, ніж українське судочинство. В договорі прописується, наприклад, що третейський суд Асоціації українських банків є стороною, яка може проводити таку справу".
"Також, якщо умови для колекторів стають більш жорсткими, то ми будемо відстоювати, що у випадку, коли немає контакту і колектор не може вияснити, чому не сплачується борг, то справа йде до суду. Далі – виконавче провадження, арешт майна і тоді сплачується все, в тому числі й інші судові збори", – наголосив Дубас.
Наостанок експерт зауважив, що, маючи фінансову спроможність віддати кредит, людині не варто боятися брати його: "Адже зараз НБУ зобов'язав всі фінансові установи писати відповідним шрифтом весь вичерпний перелік умов і відсотків, які потрібно буде сплачувати людині".
Фото: pixabay
