Чим мотивоване скасування ДПА для учнів 4 і 9 класів
Повідомляється, що кожен учень повинен проходити ДПА, крім випадків, визначених законодавством. Однак школярі, що проживають у зоні надзвичайної ситуації, можуть бути звільнені від атестації за рішенням МОН або місцевих органів управління освіти. У відповідному документі про освіту учнів, звільнених від ДПА, необхідно буде зробити запис "звільнений(а)". Рішення буде чинним, коли його опублікують в "Офіційному віснику України".
Експерт програм освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба коментує:
"Складно сказати. Швидше йдеться про неготовність та тугість в ухваленні рішень і в якихось нових форматах. Тому що ще рік тому були робочі групи та наради, зокрема і нашим інститутом пропонувалося здійснити апробацію дистанційних методів тестування. Вони є у світі і на сьогодні є достатньо потужностей для того, щоб і валідувати результати, і є різноманітні нові розробки, які дозволяють забезпечити доброчесність при проходженні такої атестації. Але тут весь час є прив'язка лише до паперових носіїв та аудиторного формату.
Щодо учнів 4-х класів, дуже важливо виміряти їх знання, але це не так впливає на подальший шлях, оскільки зрозуміло, що діти йдуть далі у 5 клас. А 9 клас — це вже таке розгалуження, і тут звичайно важливіше провести ДПА. Зрештою чогось страшного не станеться, бо ця оцінка ще не впливає потім на вступ до університету.
Проте у першому півріччі можна було зробити пілотне тестування і спробувати підсумувати успішність або якість навчання за півроку і водночас протестувати нові методи, які можуть цілком працювати дистанційно".
Про ставлення українців до освіти: що визначає якісну освіту
Український інститут майбутнього разом з "Нью Імідж Маркетинг Груп" провели дослідження щодо оцінки настроїв населення щодо нинішнього стану освіти в Україні.
Микола Скиба проаналізував результати дослідження:
"Треба, звичайно, робити поправку на те, що це не є фокус-група. Це соціологічне опитування. Крім того, респонденти могли вибирати кілька варіантів, тобто із цих варіантів комбінувати своє ставлення. І це треба розглядати як такі вектори для побудови системи координат, якою можна ловити цю хвилю настрою, яка апріорі динамічна і може повернутись в той чи інший бік залежно від якоїсь резонансної події або від наростання.
На початку ми поставили питання: "Що ви розумієте під якістю освіти і по чому ви можете скласти судження, що ця освіта якісна, а ця освіта ні?". Ми дали кілька варіантів, один із яких був "вмотивована дитина, яка хоче і вміє навчатися". І у цього критерію була висока оцінка у порівнянні з іншими, де, наприклад і вміння розв'язувати практичні завдання, і формальні оцінки тощо. Крім того, лише третина вважає, що відповідно оцінені знання є показником високої якості освіти, а більшість пов'язують це або з мотивацією, або зі здатністю розв'язувати реальні життєві проблеми. І оця висока оцінка мотивації — це тінь насправді того, чим є сучасна школа. Оскільки цього бракує в школі, то респонденти так високо оцінюють цей критерій.
Загалом хороша оцінка для людей перестала бути критерієм якісної освіти. Вони розуміють, що за цими оцінками дуже часто не стоять знання, тому що є репетиторство. Зрештою оцінка дуже часто пов'язана з суб'єктивним ставленням або способом впливу на учня, а іноді і на родину".
.jpeg)
Хороший підручник вирішує все
Так вважають 71% респондентів. Тобто хороша освіта для більшості дорослих українців зводиться до того, чи добре написаний підручник.
"Так це було потрактовано соціологами, які це робили. Але тут знову ж таки не зовсім точно. Тому що йшлося про контент. По суті на сьогодні контент — це підручник. І тому настільки багато суперечок, коли там щось помічають якісь огріхи тощо. Але сьогодні з’являється поняття цифрового контенту. Але ми бачимо, що коли контенту стає багато, а система ось така вузьконаправлена, то навіть поява "Всеукраїнської школи онлайн" дещо спантеличено наших респондентів. 46 відсотків сказали, що поява цього формату лише розпорошує увагу, хоча насправді там дуже багато якісного контенту. І саме звичка зводити контент лише до того, що лежить на столі, або до того, на що показує указкою вчитель, воно робить розвив, коли контент начебто оцінюється високо сам по собі, але коли його стає багато, стає зрозуміло, що немає ще навички ним користуватись і настає розгубленість. І це теж певна оцінка, яку можна виставити системі освіти, яка на сьогодні підтримується управлінцями, педагогами і батьками".
Дистанційне навчання – це катастрофа
Майже 72% громадян вважають, що запровадження дистанційних інструментів і методів навчання у 2020-2021 роках частково або відчутно знизило якість шкільної освіти.
"Насправді там є 35 і 37 відсотків: переважно погіршилась і однозначно погіршилася. І з цих двох цифр якраз складається 72%, тобто загалом негативна оцінка впливу дистанційної освіти на якість навчання. Але якість у нас це не тільки оцінки і формальні знання, а й мотивація і здатність розв’язувати проблеми. І ті завдання, які були по факту, дуже часто не сприяли ні вмінню розв'язувати практичні завдання, ні бажанню, тому що коли це все біля екрану, не виходячи з кімнати, то достатню сумно.І тут питання в тому, що і дистанційне навчання, і завдання мають бути більш творчими і їх має бути менше, тому саме по собі дистанційне навчання втомлює".
Що таке вища освіта в розумінні українців
"Передусім це нетворкінг. Це можливість знайти партнерів, друзів, соціалізуватися. Тобто йдеться про набуття контактів, і це теж нормальна загальносвітова тенденція. Але 30% сказали, що вибирають університет, тому що це сходинка до наукової кар'єри і таким чином наші респонденти кажуть, що наукову кар'єру обирає насправді дуже мало. Для сучасного суспільства, якому потрібні дослідження і інновації, це достатньо маленький відсоток. І сам по собі вступ, наприклад, на фізико-математичний чи хімічний факультет, це ще не факт того, що потім люди підуть працювати у високоінтелектуальні наукові сфери. Хтось може просто з цим дипломом піти працювати в ресторані чи бути маркетологом.
Крім того, 45% вважає, що окрім вишу треба мати певний фах. Це добре усвідомлення, оскільки це не одне й те саме. Дуже часто університет — це формальна класифікація. І це теж загальносвітова тенденція, оскільки вважається, що університет вчить рівню мислення, задає певну систему координат. А конкретний фах — це передусім коледж, дуальна освіта, навчання на робочому місці, яке дає конкретний сертифікат того, що людина, наприклад, може програмувати тощо".
Ілюстрації: Український інститут майбутнього
Кожен 5-ий респондент націлений на навчання тільки закордоном
Лише 30% цілком впевнені у тому, що вчитися треба в Україні. І ще третина вважають, що вибираючи між поганим іноземним вишем і хорошим українським, треба обирати хороший український.
Фото: stock.adobe
