Оперні співачки лякалися тексту
Ірина Саннікова: Сьогодні головним приводом нашої зустрічі став вихід вашого нового треку “Весну”. Він особливий щонайменше тому, що має не одну версію. Скільки їх?
Фоззі Олександр Сидоренко: Є дві версії макси-синглу… загалом, вісім версій. Чотири музичних і дві текстових.
Ірина Саннікова: І там є ненормативна лексика. А чому було писати пісню з нечемними словами, якщо можна було відразу зробити радіоверсію?
Фоззі Олександр Сидоренко: Все починалося з жарту, з мемчика, який нам під час запису альбому «С.П.А.М.» 2010-го року підігнав актор Ігор Арнаутов. Він почув від наших харківських квн-щиків жарт «всі чекають на весну, а я ні», там їх багато і всі вони з цікавими такими висловами. Звісно, ми не могли пройти повз такий вислів. Ми його згадували постійно, зазвичай десь в лютому. Жили-жили з цим жартом і потім взимку їхали великою компанією харківських митців на фронт, обїжджали Донецьк, і вирішили послухати тамтешнє радіо. І ми під таким враженням були від тієї машини часу, від такого ефіру в стилі Радянського Союзу 70-х років, що раптом з’явилося відчуття, що чекати на весну в цьому місці нема сенсу. Вирішили похуліганити. Я тільки хотів, щоб оперна співачка співала приспів. Ми їм пропонували, вони лякалися. Спочатку казали «так цікаво», а потім – «з цими словами?». Я пропонував в масках бути, ще тоді масок не було в нашому шоу-бізнесі. Пропонував інкогніто, навіть видумав псевдонім «Ірина Синяя». Хотіли пожартувати, підставитися з цим. А потім наш піаніст підставився, надіслав у гуртовий чат файл, яку гармонію він пропонує на приспів, просто на фортепіано награв і заспівав за співачку. І на третій секунді прослуховування Фагот сказав, що навіщо ми шукаємо співачку, якщо ти заспіваєш, то нам буде простіше на концертах. І наш такий шляхетний хлопчик перелякався, але все – пізно. А потім, рік тому, карантин. Багато часу і натхнення для роботи і я раптом зрозумів, про що можуть бути куплети в цій пісні. Про наслідки глобального потепління, але не так, щоб Грета Тунберг і так далі. А просто описати людство, якому так спекотно, що воно боїться весни, бо стане спекотніше. І в стосунках, і на вулиці. І з такого жарту народилася ця пісня. Рік виношували пісню.
Ірина Саннікова: І настільки довго це відбувалося, що зрозуміли, що не обійдеться однією версією. Аж вісім зробили.
Фоззі Олександр Сидоренко: Ні, музичних там чотири. Три версії і один мікс. Ми звернулися до одного саундпродюсера харківського. Він зробив пару версій, Фагот зробив свою версію. І щоб не обирати, яка з них кому більше подобається, ми вирішили випустити синглом, нехай люди слухають та вирішують, що їм більше подобається. А до альбому, зрозуміло, ввійде вже одна з них.
Ірина Саннікова: А яка?
Фоззі Олександр Сидоренко: Послухаємо. Подивимося.
Ірина Саннікова: В мене таке враження, що для того, аби не обирати між кількома, ви пішли легшим шляхом і щоб не доводилось приймати якесь одностайне рішення, вирішили видати усе одразу.
Олександр Сидоренко: Зараз з цим простіше. Раніше довелося б випускати компакт-диск і щось там ще додавати. А мені подобається, коли є кілька версій. Я, як меломан, маю пісні, які в реміксах чи синглових бісайдах мені більше подобаються за оригінали. Я люблю копирсатися в такому. Дуже цікаво щось спробувати нове.
Ірина Саннікова: Якщо ви так активно працюєте у студії, то ви працюєте над прийдешніми майбутнім альбомом…
Фоззі Олександр Сидоренко: Так, він майже готовий. Ми вирішили запустити його двома частинами, оскільки він великим у нас вийшов. Перша частина альбому очікується незабаром.
Ірина Саннікова: А як ви ділите свої обов’язки з Фаготом, хто відповідає за що під час запису альбому?
Фоззі Олександр Сидоренко: Нас семеро. Обов’язків багато. У нас просто два спікера, ми ходимо і розповідаємо про все, а так я за тексти і за скіти відповідаю, за компоновку альбому. Фагот відповідає в нас за всі візуали, за відео, за кліпи.
Ірина Саннікова: До речі, про кліпи. Чому у лірик відео на «Весну» знявся лише Фагот?
Фоззі Олександр Сидоренко: Я дуже люблю кліпи, в яких можна не зніматися. Не люблю ні фотографуватися, ні зніматися. А він відпочивав у Єгипті, грав там діджей-сет. І вирішили, якщо є якісь цікаві локації, чому б не позніматися. І це ще не кінець. Ми тільки одне відео показали на «Весну», там де Фагот іде пустелею.
Граю в комп’ютерні ігри, граю в футбол і пишу книжки
Ірина Саннікова: Хочу поговорити про твою діяльність поза музикою. Ти ще й пишеш книги. Над чим зараз працюєш?
Фоззі Олександр Сидоренко: Це одне з хобі. Я граю в комп’ютерні ігри, граю в футбол і пишу книжки. Зараз в комп’ютерні ігри не граю, бо діти. Я мрію на майбутнє Різдво може щось купити та пограти. Апетит нагулюю щодо комп’ютерних ігор. У футбол ми зараз через пандемію, через карантин, рік не тренуємося. А книжка нова вийде за два тижні. Книжка має назву «Чорний хліб», це історія однієї бабусі-кіллерші, яка потрапляє до України, хоча вона взагалі чукча.
Ірина Саннікова: Але виявляється, що ти не лише книги пишеш, а ще й сценарії до серіалів. Як тебе туди занесло і що це за серіали?
Фоззі Олександр Сидоренко: Я мріяв цим займатися. Я багато дивлюся серіалів. І пишу колонку щотижневу з оглядами кіно і серіалів. Оскільки я їх багато дивлюся, то погляд збоку, що ось тут же неправильно зроблено, треба було інакше. І тому я почав читати підручники, готуватися. Хочу змінити хобі, хочу перестати писати книжки, хочу писати сценарії серіалів. Минулого року був такий серіал, він зараз закривається, на жаль, «Агенти справедливості». Я для нього написав вісім епізодів. Цікаво вивчати. Багато професій спробував за життя, хочу ще щось спробувати. Загалом, останні книги починав писати, як сценарії, але зрозумів, що в Україні таких серіалів про бабусь-кіллерів ще не знімають. Тому простіше написати книжку і видати.
Ірина Саннікова: А як ти встигаєш це все, якщо в тебе двоє дітей, у тебе концерти, робота на студії, в тебе книги, в тебе сценарії. Як?
Фоззі Олександр Сидоренко: Зараз важко, зрозуміло, вони не дуже багато часу дають, але пробую. Раніше було простіше. Зараз ставлю собі рисочку, що сорок хвилин раз на день, щоб написати одну сторінку. От сьогодні не вийде, завтра теж не вийде, в понеділок не вийде, у вівторок теж не вийде, а от в середу…
Зараз всі концерти висять під знаком питання
Ірина Саннікова: Джазі-концерти і звичний хіп-хоп у вашому звучанні – де ви більше кайфуєте із Фаготом?
Фоззі Олександр Сидоренко: Це не можна порівняти, це як різні напої, не уточнюватимемо які саме. Просто і те смачне, і те смачне. Ми давно готували програму «Jazzy Deluxe», хотіли показати її саме в Києві, адже ми її до цього грали тільки у Львові на «Leopolis Jazz Fest». Двічі переносили. Спочатку ми захворіли на коронавірус, потім локдаун був. І з третьої спроби ми його таки зробили. І головний кайф від того, що він відбувся. Зараз всі концерти висять під таким знаком питання. От зараз в понеділок ми грали концерт у Львові. І лише в п’ятницю ввечері дізналися, що концерт буде. Анонсуватиме нові концерти вже ближче до травня, бо зараз зрозуміло, що карантин.
Ірина Саннікова: До речі, востаннє ми спілкувалися в рамках нашої програми на «Радіо Промінь» саме про прем’єру тодішню пісні «Контакт». І для мене стало відкриттям, що на неї є так багато реміксів. Із чим це пов’язано?
Фоззі Олександр Сидоренко: Ми робили конкурс. Ми викладали файли. Будь-хто із бажаючих міг зробити ремікси, а потім ми обрали дев’ять з них і теж видали. Ви розумієте, нам потрібно більше українського контенту, якщо в нас є плани на цю країну. А чим більше контенту, то в умовах конкуренції більше буде якісного контенту. Якщо якомусь молодому діжею цей крок якось допоможе, то це прекрасно. Мені подобається, коли ми стаємо частиною якогось руху.
