Чим українські мільярдери відрізняються від світових
Я б відзначив таку не дуже хорошу тенденцію, як стабільність цього рейтингу. Причому стабільність не протягом кількох років, а десятиліть. Фактично всі ключові позиції у рейтингу найбагатших людей України далі залишаються за тими, кого ми називаємо олігархами і за тими, хто отримав більшу частину своїх статків внаслідок приватизації і потім інвестицій, в також шляхом отримання прибутку в старих галузях економіки, в тому, що створювалося раніше. Це насамперед стосується Ріната Ахметова, а також великою мірою Віктора Пінчука, Ігоря Коломойського та навіть Петра Порошенка, основний актив якого, корпорація Roshen, теж починалася з колишніх державних підприємств. Це погано в тому плані, що наші найбагатші люди є надзвичайно слабкими в тому, щоб заробляти на чомусь новому, і сільське господарство — це єдиний сектор економіки, який показує зростання через присутність власників серед найбагатших людей. Це, звісно, краще ніж пострадянська промисловість, але все одно це не економіка ХХІ століття.
Чому у час коронакризи у списку найбагатших людей побільшало українців
Минулого року українська економіка впала набагато менше ніж багато інших європейських економік. Це приблизно 4% падіння порівняно до більш ніж 10% в низці країн Європи. І це пов’язано з галузевою структурою українських багатіїв. Рінату Ахметову та інших його колегам за списком вдалося збільшити статки або ж зберегти своє багатство, тому що вони працюють у сировинних галузях, зокрема великою мірою це металургія та сільське господарство. І якщо порівнювати ціни на кінець року на метали до цін, які були рік тому, то це суттєво вищі ціни і по багатьох позиціях вони зросли на десятки відсотків. Тому така не найсучасніша структура української економіки, де менше послуг, де менше залежності від туризму, де менше високотехнологічних товарів, дозволила українським багатіям далі збільшувати свої статки і насамперед це стосувалося Ріната Ахметова.
Якою є ситуація з світовими мільярдерами
У світі теж були великі відмінності за галузями, тому що ті мільярдери, які збагатіли на високотехнологічних секторах, тобто соціальних мережах, ІТ-галузі, цього року почували себе відносно непогано, тому що, хоча у багатьох країнах було економічне падіння, але витрати людей перерозподілялися. Тобто через обмеження вони не могли дозволити собі туризм, ходити до ресторанів, кінотеатрів, відповідно вони купували смартфони, комп’ютери для віддаленої роботи, вони підписувалися на різноманітні сервіси та програми, які дозволяли працювати віддалено, і це призводило до того, що їхні статки збільшувалися у той час, як багатство тих, хто заробляв у секторах, які постраждали, зменшилося. Тому у світі відбувся дуже великий перерозподіл і так вийшло, що збагатів полюс високотехнологічних і найновітніших компаній та полюс дуже базових сировинних компаній, у той час як традиційний сектор послуг, який розвивався протягом останньої половини сторіччя у розвинених країнах світу, постраждав.
Наскільки можна довіряти цій оцінці капіталів, які має кожен мільярдер, і за якими показниками обраховуються статки кожного з них
Загалом ціль таких рейтингів — оцінити всі активи, все, що належить цим багатіям. Тобто якщо все продати, то скільки за це можна було б отримати готівки, включно з тими живими грошима, зокрема готівковими коштами, які є у відповідних мільярдерів. З одними це простіше. Наприклад, два найбільших холдинга Ахметова "Метінвест" та ДТЕК є публічними компаніями, вони випускають облігації, їхня звітність є повністю прозорою, відповідно модна дуже чітко оцінити, скільки ці компанії можуть коштувати. Водночас якщо говорити про Коломойського, то дуже велика частка його статків і того, що він заробляє, — це питання заробітку на "паразитизмі", тобто він, використовуючи свій контроль над політиками та медіа, впливає на кадрові рішення, зокрема на призначення на державні підприємства, потім ці державні підприємства починають співпрацювати з компаніями, які контролюються Коломойським, і відповідно він на цьому заробляє. Якщо ці політичні зв’язки погіршуються і він свариться з владою, як це було за Порошенка, то ці заробітки стають меншими, але ми цьому ми бачимо, що немає зрозумілої холдингової компанії, як є в Ахметова. Відповідно десь посередині між цими двома прикладами знаходяться інші олігархи. Хтось є більш прозорим, як-то Пінчук, хтось є менш прозорим. Але загалом в Україні складніше робити подібні оцінки, тому що наша економіка дуже сильно офшоризована, оскільки найбагатші люди дуже багато і протягом тривалого часу виводили з своїх фінансових потоків на офшорні компанії. І це робить для українських багатіїв не привабливим розміщення акцій своїх підприємств на фондовому ринку, тому що вони бояться, що це буде використане для рейдерських атак.
Нагадаємо, у квітні 2020 року до списку доларових мільярдерів Forbes зарахував 2095 людей у всьому світі. Серед них були шість громадян України — Рінат Ахметов ($2,4 млрд), Віктор Пінчук ($1,3 млрд), Геннадій Боголюбов ($1,2 млрд), Юрій Косюк ($1,1 млрд), Ігор Коломойський ($1 млрд) та Костянтин Жеваго ($1 млрд).
На фото: Рінат Ахметов, УНІАН
