"Зараз я скажу, що мені випала велика честь, але тоді це було дуже несподівано. На початках я навіть не знав, як до цього відноситись, адже що таке резервісти, було написано лише на папері. На практиці ніхто з ними не мав справи", – розповів Роман Леонович.
За його словами, першою бригадою була Печерська, яка дислокувалась в Києві: "Вона починалась з конвойної бригади, але насправді має п’ять завдань, в тому числі й конвоювання. Загалом бригада охороняє особливо важливі державні об’єкти".
"Це було невластиве завдання для підрозділу, яким я керував, але та кількість людей, які не байдужі до долі України, спонукали до дій. Відповідно до доповіді керівництву Національної гвардії, генерал Полторак прийняв рішення взяти цих людей резервістами-добровольцями. Це унікальний випадок в історії, коли прості люди, які досить давно отримували військову підготовку, за покликом душі прийшли, стали в стрій і кажуть: "Будемо захищати на будь-яких посадах", – наголосив Леонович.
Але, як зауважив далі колишній керівник військової частини, були й певні протиріччя, сперечання та позиції, адже добровольці стали пліч-о-пліч із колишніми бійцями внутрішніх військ, які ще місяць тому стояли навпроти на Майдані: "Проте різні погляди були подолані протягом перших двох-трьох діб. Куратор батальйону і особа, яка є духовним батьком та лідером – генерал-майор Кульчицький – вийшов перед строєм сказав: "Хто не хоче – може піти, але всі решта підуть захищати Україну". І всі стали пліч-о-пліч".
Також Роман Леонович розповів й про те, як вдалося підготувати бійців за дуже короткий час: "Основою підготовки є бойовий дух. Якщо він є, то й підготовка йде легко та швидко. Ми всі чули про солдатів, які метуть плац, які складають кубики з льоду та снігу. Прикро, але була й така дійсність. Але коли проходив інтенсив і було бажання цим займатися, то протягом декількох тижнів мотивовані люди, які пройшли психологічну підготовку під час подій на Майдані, були готові для виконання завдань".
"Перше завдання батальйон виконував протягом трьох днів на межі Донецької області, поблизу міста Павлоград. Не була зона проведення ООС, але треба було подивитись, як люди себе покажуть в ділі. Після трьох діб виконання завдань всі зрозуміли, що це – найбільш мотивований та підготовлений для виконання завдань підрозділ. Після цього під час облоги Слов’янська під час ООС на блокпостах скрізь були наші резервісти-добровольці. Вони йшли попереду, не ховатись і прикро, але ми маємо значні втрати, бо добровольці йшли до перемоги", – зазначив Леонович.
Також військовий розповів й про завдання батальйону добровольців зараз: "Це єдиний батальйон НГУ, який з 30 квітня 2014 року жодного дня не виходив з зони проведення ООС. Коли була потреба, ми виконували завдання на першій лінії (Вуглегірськ, Дебальцево, Попасна) і в складі підрозділів, які виконували спеціальні завдання. Але після того, як армія Збройних Сил повністю відновилась і пройшов розподіл повноважень і сил, особовий склад резервістів несе службу на блокпостах в Луганській області".
Наостанок Роман Леонович зауважив, що на початку війни ми ще не вміли перемагати. Але завдяки спільним діям, в тому числі й тих, хто прийшов з цивільного життя, Україна почала ці перемоги здобувати: "Добровольці показали, що готові битися на рівні з професійними військовими. І, якщо дивитися хроніку, український прапор над міською радою Слов’янська підняли саме бійці батальйону імені генерала Кульчицького".
Фото: Укрінформ
