Якщо ти не випускатимеш контент, то про тебе просто забудуть
Дмитро Захарченко: Ми не бачилися рік. Рік минув і я вважаю, що можна зробити певний підсумок цього часу. Слухай, що відбулося – був і карантин, було і написання нових пісень. Яким був для тебе 2020?
KHAYAT: Насправді він був нелегким, це стовідсотково. Але він був прогресивнішим ніж рік до цього без карантину. Тому що, коли ти в стані такого релаксу – є концерти, є якісь корпоративи, є фестивалі, і ти ідеш собі так по накатаній. Коли в тебе стрес, коли ти розумієш, що зараз треба під натиснути, тому що дуже велика вірогідність є того, що якщо ти не випускатимеш контент, то про тебе просто забудуть. Знаєш, таке може бути також. І тому в цьому стані стресу ти намагаєшся писати якомога більше пісень, ми зняли кліп. І реально потрапили в номінацію Yuna «Кращий артист року». Для мене це велике досягнення, навіть якщо я не отримаю цю нагороду, просто потрапити, тому що за два роки кар’єри потрапити в цю номінацію, це вже класно.
Дмитро Захарченко: Ось хочу поговорити про трампліни для початку кар’єри. Якщо люди уважні подивляться, що було на Нацвідборі до Євробачення 2020, то всі зрозуміють, що ти посів друге місце. Ти шкодував про той момент, що не вдалося, не дотиснув? Як ти ставишся до поразок?
KHAYAT: Ти знаєш, я стільки разів у своєму житті брав участь у конкурсах різних і дитиною коли був, і в європейських конкурсах, і у всеукраїнських, що для мене формат конкурсу дуже така травматична річ і дуже некомфортна, тому що я від цього втомився. Я відчував, що ось третє місце це якось абіднєнько, але друге місце, розумієш, що там і невеликий розрив був, коли я побачив результати голосування. Тому я зрозумів, що я на правильному шляху і так мало статися. Я взагалі сприймаю у житті події, як доленосні.
KHAYAT - це більше про стан, а не про жанр
Дмитро Захарченко: Тоді повернімося до причини нашої сьогоднішньої зустрічі. Сьогодні ми прем’єритимемо пісню «Крок» і цікаво мені, як ти ставишся, коли пісня вже готова, ти її завантажив на цифрові музичні платформи. Твоя емоція, що ти відчув?
KHAYAT: Зараз мені реально смішно, тому що це єдина пісня за весь час, яку ми робили півроку. Ми настільки довго її мусолили. Ми зробили три аранжування. Ми змінювали аранжування на стадії зведення, коли пісню вже треба було здавати в реліз. І це стрес для саундпродюсера, стрес для мене. Тому що ця невизначеність реально тебе лякає, ти думаєш, а раптом щось не так, може не варто її взагалі випускати. Але по результатах це дуже класна пісня і на радіостанціях злітає тільки так, тому що вона форматна. А мені не хочеться, щоб слухач сприймав KHAYATа, як представника якогось конкретного жанру, що я маю працювати тільки у фолктроніці. Це не правильно, я хочу донести, що KHAYAT - це більше про стан, а не про жанр.
Дмитро Захарченко: Поясни, тому що це, насправді, дуже важлива тема. Твоя творчість за рік змінилася радикально. Це тепер не фолктроніка в чистому вигляді, більше схиляється до поп-музики. Був якийсь переломний момент?
KHAYAT: Так, якась неопопівська музика з елементами етно. Це був дуже інтуїтивний вибір, тому що я не можу змушувати себе писати пісні. Коли ти пишеш пісню, піддаєшся впливу натхнення і потім вже бачиш результат. Бачиш, що це не фолк от і все. Я не хочу себе змушувати, тому що це не трушна історія. Мені хочеться бути максимально відвертим. Така творчість в мене зараз народжується, я дуже вдячний за це.
Дмитро Захарченко: Ти розповів прекрасну історію про те, що пісню «Темно» ти написав у метро, як писалась пісня «Крок»?
KHAYAT: Пісня «Крок» писалась на дачі. Я приїхав додому, що я зараз роблю дуже рідко. Наша дача розташована над урвищем і там далі Дніпро. Ти виходиш з дачі, а перед тобою поле і Дніпро, і нічого більше нема. Я написав цю пісню за п’ять-шість хвилин, одним махом. Мелодію і текст. Коли з’явився перший куплет, то я змушений був зробити перерву тому що в мене стояли сльози в очах, в мене був такий тремор, мурахи, в мене такого ніколи не було. І моя мама навіть сказала, “ти давай себе не зажени в якусь психологічну ситуацію з цією піснею”, тому що реально дуже сильна хвиля переживань була. І для мене, звісно, коли я пишу пісню і є такі емоції, то це дуже гарний знак.
Всі кажуть, що я вже народився старим
Дмитро Захарченко: Ти завжди вкладаєш якусь конкретну емоцію в пісні?
KHAYAT: Я спочатку пишу, а потім по результату вже бачу, в якому настрої ця пісня. KHAYAT ніколи не напише пісню з трьома словами, які будуть постійно повторюватися, така собі гоп-ца-ца. Я розумію, що я в першу чергу несу величезну відповідальність перед слухачами. Я розумію, на яку аудиторію я працюю – підростаюче покоління, і я розумію, що я хочу транслювати, якими словами хочу це транслювати. Для мене написання пісні дуже відповідально. І тому, коли по результату я отримую не те, чого очікував, ця пісня просто не виходить.
Дмитро Захарченко: А як же «ніколи не кажи ніколи»?
KHAYAT: У мене є принципи і ці принципи зі мною все життя. І моє оточення, а воно трішки старше за мене, тому що мені з однолітками складно спілкуватися, всі кажуть, що я вже народився старим.
Дмитро Захарченко: Пишуть нам слухачі запитання. Оля запитує скільки буде пісень у новому альбомі і чи планується тур на його підтримку?
KHAYAT: Цього року планується два альбоми. Альбом, який буде навесні, матиме п’ять треків. А з приводу туру – це залежить від ситуації в країні. Організувати можна все, що завгодно. Але це дуже ризиковано. Зараз ми з колегами спілкувалися, дуже мало людей хочуть ризикувати і щось планувати глобальне. Можу вам відразу сказати наперед, що фестивалів не буде. Це такий інсайд. Можливо, щось ближче до осені буде в плані турів.
В центрі всього знаходиться моє внутрішнє відчуття і мій внутрішній світ
Дмитро Захарченко: Коли я тебе побачив вперше у житті, це був виступ гурту YUKO у Зеленому Театрі 2018 рік, мабуть. Чи будуть якісь колаборації у цих альбомах?
KHAYAT: Ти знаєш, є одна ідея і ми зараз спілкуємося з артисткою з цього приводу. Але тут у мене є деякі моменти авторські, в яких я не готовий піти на поступки і щось змінювати у пісні. Тому що коли тебе запрошують у фіт, ти не впливаєш на процес. Як у мене було з гуртом YUKO, коли я написав свою партію, але не впливав ніяким чином на музику, не хотів впливати, тому що мене в цей фіт запросили.
Дмитро Захарченко: Скажи, тобі більше імпонує така концептуальність чи коли кожна пісня може існувати сама по собі?
KHAYAT: Тут я, мабуть, скажу з позиції слухача і скажу, що мені не дуже класно слухати альбом, де всі пісні в одній стилістиці. Є альбом, який ти слухаєш, а це наче одна довга пісня. Мені хочеться робити матеріал, де кожна пісня, як окреме життя. Вони можуть бути об’єднані тематикою, але музично це має бути все різно.
Дмитро Захарченко: Пише нам слухач Дмитро, переказує вітання з прекрасного міста Знам’янки, питає з ким працюєте, хто впливає на звучання. KHAYAT - це проект, а не суто Андрій KHAYAT?
KHAYAT: Це суто Андрій KHAYAT. В мене нема продюсера, в мене нема людини, яка впливає на мої рішення. В мене є команда, з якою ми будуємо стратегію, але в центрі всього знаходиться моє внутрішнє відчуття і мій внутрішній світ.
Дмитро Захарченко: Ти міг би подумати, що за рік так зміниться твій напрям, твоє звучання?
KHAYAT: Я почав це відчувати до другого мого національного відбору. На другому Нацвідборі я почав розуміти, що якісь внутрішні зміни відбуваються, що мені некомфортно в цій тарілці, в якій я знаходжуся.
Дмитро Захарченко: По альбому ти не все сказав. Яка назва?
KHAYAT: Альбом називатиметься Ultra. Це як приставка до «ультрафіолет», «ультразвук», «ультрановий». Ultra, як новий, як свіжий, як щось надзвичайне.
