Про систему тарифоутворення та призначення субсидій
Якщо ми говоримо про систему тарифоутворення, то тут не буває взаємоузгодженого рішення. Зрозуміло, що постачальник послуг постійно буде говорити про те, що тариф не відповідає економічно обґрунтованому рівню і буде надавати цьому докази або доходити відповідну інформацію. Споживач зі своєї сторони, звичайно, не отримавши належної інформації, буде порушувати постійно питання стосовно обґрунтованості саме такої оплати послуг. Тому, з нашої точки зору, потрібно вибудувати абсолютно чіткий алгоритм донесення інформації споживачам за що і чому вони сплачують саме стільки. Але в будь-якому випадку буде якась частина населення, яка неспроможна оплачувати той тариф, який буде на певний момент часу. Це не ноу-хау чи якась особливість України. Це загальносвітова практика, яка говорить про те, що певна частина суспільства неспроможна платити, виходячи з різних обставин. І коли ми аналізуємо взагалі поточну систему надання житлових субсидій, то, звичайно, переважна більшість одержувачів субсидій — це громадяни з низькими доходами та громадяни непрацездатного віку. Тобто програма житлових субсидій сфокусована на пенсіонерах, особах з інвалідністю, багатодітних сім’ях тощо. І основний аспект програми житлових субсидій — підтримати відповідні категорії населення і надати їм можливість повноцінно оплачувати житлово-комунальні послуги.
Про нововведення в системі субсидій
Якщо порівнювати систему субсидій, яка працювала раніше, то спочатку відбувалось нарахування оплати, а субсидія зараховувалася постачальникам послуг постфактум. На сьогодні при монетизації такий алгоритм було змінено й фактично вже рік ми працюємо в режимі, коли субсидія в монетизовану вигляді надходить громадянину безпосередньо готівковими коштами паралельно або навіть трішки раніше ніж надходить квитанція на оплату комунальних послуг.
Наприклад, у січні 2021 року громадяни споживали якусь кількість енергоресурсів, послуг тощо і з 10 по 15 січня почали масово отримувати платіжки. Паралельно з цим органи соціального захисту населення в кінці січня отримали інформацію про реальні тарифи, за якими конкретному домогосподарству нараховувались ті чи інші послуги, і здійснили розрахунок розміру субсидії, виходячи із доходів, які були у громадянина, і з розміру витрат, що базується на соціальний нормі і тарифах, які реально були у цього домогосподарства. Так розраховується розмір субсидії, який паралельно відправляється громадянину або через виплату "Укрпоштою", або через банківську систему, зараховуючись на банківський рахунок. Так було і так зараз відбувається. Тобто громадянин, отримавши 12-го числа платіжку, 8-го числа кошти на банківський рахунок до 20-го числа має оплатити комунальні послуги. І залежно від того, скільки він спожив, виходить і його розмір плати. Адже субсидія нараховується фіксовано на соціальний нормати. Це елемент, який дозволяє громадянам, заощаджуючи енергоресурси, залишати частину коштів у себе. Тобто чим менше споживаєш, тим менше вже ти оплачуєш. Але, отримуючи фіксований розмір підтримки від держави, ти зацікавлений споживати менше і відповідно твоя поведінка зменшується.
Про запровадження енергоефективних технологій
Єдиний аспект, на який я хотів би звернути увагу, це модель цієї ефективної поведінки. Найпростіший варіант — зменшити споживання, прикрутивши вентиль. Але ми всі розуміємо, що від цього погіршуються умови життя. Тобто, зменшуючи споживання газу, зменшується температура навколишнього середовища у вашому помешканні, а зменшуючи кількість електроенергії, знову ж таки ви на чомусь економите. Це стосується і води. З нашої точки зору, правильно було це зменшення пов'язувати з енергоефективними технологіями. Тобто заміна крану, бачок, який не протікає, зміна освітлення — це дає можливість отримати ту ж якість життя при зменшеному споживанні. Це той колосальний ресурс, який є в наших домогосподарствах при споживанні енергоресурсів. Так склалося, що одержувачі житлових субсидій — це достатньо інертна категорія населення з точки зору економічної активності. І створити умови, які б дали їм реальний поштовх впроваджувати енергоощадні заходи — це достатньо складна річ.
Тому в даному аспекті, крім цих коштів, які вони можуть використовувати внаслідок економії субсидій, ми говоримо про те, що доцільно впроваджувати інші механізми, які б дали можливість також підтримати ці домогосподарства для впровадження вже більш повноцінних та комплексних заходів. Адже ті, хто отримують субсидію, апріорі мають достатньо низькі доходи. Тому, можливо, потрібно задуматися над тим, щоб або надати певну систему розстрочки цим громадянам навіть без сплати якихось відсотків, або навіть за них погасити частину витрат. Тобто ми говоримо про співфінансування таких енергоощадних заходів. Я думаю, в цьому перспектива розвитку взагалі і системи субсидування, і системи споживання енергоресурсів. Але це у перспективі. На сьогоднішній день ми говоримо про роботу системи субсидій, яка дозволяє підтримати громадян при оплаті поточного споживання.
На фото: Віталій Музиченко, facebook.com/Forum.Ukraine30
