Вартість перебування у київському СІЗО становить від двох тисяч гривень на добу, вісім тисяч за тиждень, дванадцять – за місяць. У львівській установі – тисячу гривень за добу, три тисячі п’ятсот за тиждень та чотири – за місяць.
На думку експертки ця послуга нагадує дурний жарт, тому що "найвища посадова особа системи пенітенціарних органів, яка опікується цими органами, покликана їх реформувати, перетворити та вдосконалити, видає це за жарт. Насправді, сміху зовсім мало, оскільки українські місця несвободи, до яких входять і місця, де особи відбувають покарання (в народі, тюрми), і місця попереднього ув’язнення (слідчі ізолятори), за всіма звітами, місіями, перевірками європейських органів в Україні прирівняні до місць, де людей катують. Якщо до цього ще додати стан справедливості і пильності українського правосуддя, доброчесність суддів, які поміщають людей в ці місця несвободи, то сміятися зовсім не хочеться. СІЗО – це місце попереднього ув'язнення в той момент, коли щодо особи здійснюється кримінальне переслідування, тобто правоохоронні органи України підозрюють особу у вчиненні якогось злочину або вже висунули обвинувачення і ця справа, наприклад, слухається в суді. Таку особу можуть помістити у місце несвободи, аби вона не становила загрози цілому розлідуванню. Втім, люди можуть сидіти там роками.
Рік чи півтора роки тому в київському СІЗО помер чоловік, якому було приблизно 35 років. Він перебував в київському СІЗО впродовж шести років без вироку, так його і не дочекавшись".
Платні камери – це не нова тема, адже постановою від 22 квітня 2020 року Кабмін запровадив експериментальний проєкт щодо платної послуги з надання поліпшених побутових умов в слідчих ізоляторах України, який триватиме до 31 грудня 2021 року.
"Проблема реформування українських місць несвободи дуже давня та складна, оскільки ще за часів міністра Павла Петренка також запускали досить прогресивний проєкт, зокрема, який стосувався київського СІЗО, де будь-якому суб’єкту бізнесу пропонували побудувати за межами міста тюрму або СІЗО, а натомість отримати, наприклад, територію та будівлю майже в центрі Києва, з якою інвестор мав би право зробити все, що йому захочеться. Ця проблема була дуже різкою в Києві, адже СІЗО майже в центрі. Схожа проблема й в Чернівцях, оскільки там СІЗО було біля загальноосвітньої школи і його поверховість становила 2 поверхи, а школи – 4 поверхи. Тобто діти, навчаючись у школі на третьому поверсі, бачать, що відбувається в сусідній будівлі. Це не нормально та не сприяє позитивному вихованню.
З київським СІЗО було багато перемовин, знаходилися інвестори, але ця історія не знайшла логічного завершення, бо в останній момент Україну визнали недобросовісним контрагентом і відмовилися підписувати папери.
Сьогодні існує інша проблема. В нас є багато СІЗО, в яких нелюдські умови утримання, і не важливо, чи винна особа у вчинені злочину, вона не заслуговує на те, щоб перебувати у камері, яка розрахована на шістнадцять осіб, коли там перебуває п’ятдесят. У київському СІЗО практика платних камер існувала. Особу могли посадити в одну камеру, але якщо вона домовлялася з керівництвом СІЗО, то її переводили зовсім в іншу камеру - з хорошими умовами. Це лише легалізація. Сенсу боротися з цією практикою немає і карати за неї дуже довго. Тому міністр пішов прогресивнішим способом і за це його та Міністерство юстиції варто хвалити. Вони визнали, що проблема є, і тепер можна офіційно заплатити за таку послугу".
"Щодо подарункового сертифікату, то, як на мене, цинічно видавати таку послугу за подарунковий сертифікат, за те, що ти можеш купити собі місце наперед, на невстановлену кількість днів. Це неправильно з точки зору верховенства права та гуманності.
Втім, міністерство пояснює це у такий спосіб: багато людей скористається так званою послугою подарункового сертифікату виключно заради втіхи, для розваги, і так вони зможуть залучити вільні благодійні кошти на СІЗО і його покращення. Якщо ви купуєте собі подарунковий сертифікат та не скористаєтеся ним впродовж наступних шести місяців, то він згорає, але право повернення коштів не виникає. Вони зараховуються як благодійний внесок", – коментує Анна.
Також експертка додає, що наслідком цієї ініціативи буде велика кількість позовів про порушення права на гідність та честь особи, коли сертифікат буде придбаний як засіб шантажу, залякування чи розіграшу.
"У системі юстиції, тим паче кримінальній, така дискусія недоречна, оскільки Україна стоїть перед величезною кількістю викликів, які стосуються кримінальної юстиції. Хоча б того, що в нас кожне рішення Європейського суду стосуються незаконного ув’язнення чи того, що місця і умови утримання можна прирівняти до тортур. Найбільш цинічним є те, як комунікують цю проблему. Її хочуть перевести на легке сприйняття, але це зовсім не так. В глобальній проблемі не допоможуть одноразові акції з подарунковими сертифікатами".
Фото - УНІАН