За словами експерта, більшість готелів, які закрилися, зробили це більше з економічних причин, а не регулятивних. Деякі готелі працювали і під час карантину, адже роз’яснення від Державного агентства з розвитку туризму вийшло уже після послаблення карантину. Іноземці, які не могли покинути Україну, залишалися у готелях. Втім, обмеження в деяких регіонах сильніше діяли на місцевому рівні.
"Є інформація, що кредитно-фінансові зобов’язання під час карантину накопичувалися, тому зараз ці справи розглядатимуться в судах. І це не одномоментний процес – кілька років займе перехід права власності від одних до інших або погашення цих зобов’язань".
Зараз готелі відчиняють вже офіційно, тож Міністерство охорони здоров’я випустило санітарно-епідеміологічні рекомендації та вимоги до готелів. "На жаль, ці вимоги в деяких показниках не реалістичні, а саме 10 м2 на одну особу – надзвичайно величезна площа. Навряд ця норма буде виконана. Усі гості поза номером мають бути у масках, і, напевно, це також буде дискусійним питанням. Заборонені діяльність конференц-залів, проведення масових заходів, фітнес, басейн. Те, що можна проживати у номерах, не означає, що готелі працюють на повну потужність".
Максим Богданов керівник відділу продажів Reikartz Hotel Group зауважує, що готелі їх мережі закрили під час звернення президента та оголошення карантину. "В першу чергу, ми це робили не з економічних міркувань, а тому що безпека гостів та працівників – є найбільшим пріоритетом. З 12-го травня ми почали відкривати готелі". Максим зауважив, що за рахунок того, що Reikartz – це велика міжнародна мережа, у компанії є відділ стандартизації, який за час закриття розробляв правила, за якими готелі працюватимуть після відкриття. "Ми аналізували поради, які давав МОЗ. Деякі моменти є недостатньо чіткі і їх складно трактувати; хотілося б, щоб МОЗ більше адаптував їх до наших реалій. Коли ми писали стандарти, ми брали приклади Італії, Іспанії та регіонів, які постраждали найбільше. Ми надаємо санітайзери, маски, скринінги температури і дистанцію у півтора метра".
"Ціновою політикою займається відділ доходів і ми наші ціни встановлюємо на рік-півтора наперед. На літо 2020 ціни визначалися ще в грудні, тому ми їх залишили. Але це проблемний момент, тому що я вважаю, що багато готелів підійматимуть ціни, і це негативний момент для туризму", – додає Максим.
Віталій Федорченко додає, що готелі планують ціни наперед, але нинішня ситуація внесе корективи в цінову політику. "Ділові готелі, які приймають бізнес туризм, опустять ціну. Ми вже це спостерігаємо, тому що цього бізнесу немає. Курортні ж готелі, які можуть надати послуги комфортного відпочинку за містом зі збереженням санітарних стандартів, піднімають ціни. Попит на літо, на узбережжя вже є".
"Цього року є декілька місяців на унікальну можливість – познайомити українців з Україною і надати послуги не лише у всесвітньовідомих курортах, а й в менш відомих, у глибинках, громадах, які займаються, в тому числі, розвитком зеленого туризму".
Артур Лупашко, засновник мережі готелів, які розташовані переважно в одеському регіоні, Ribas Hotels Group розповідає, що вони пережили карантин терпимо, залишивши працювати кілька готелів (тих, які були без ресепшина) працювати, та ділиться планами: "Останні кілька днів цікавляться номерами на останні дні червня, тоді припадає День конституції, тому попит вже високий. Ціни залишилися минулорічні. До 25 червня діють ціни низького сезону. В деяких випадках, ціни знижені на 20-40%. Тенденції до підвищення ціни поки не очікуємо".
Оксана Клебан, керівниця спілки сільського зеленого туризму в Івано-Франківській області, розповідає про ситуацію в карпатському регіоні: "Я чула, що у глухих селах садиби працювали, коли сім’ї знімали собі цілі будинки та жили там протягом місяця. Ми не працювали, тому що боялися, було некомфортно. Не можна сказати, що на літо є попит, але на червень вже були дзвінки попередні. По-перше, невідомо, яке літо буде, бачите, яка холодна весна".
Віталій Федорченко радить, як перевірити, чи дотримуються готелі санітарних норм: "Рекомендую гостям перед заїздом при бронюванні дізнатися, які саме заходи і обмеження діють на тому чи іншому об’єкті. При приїзді – візуальний контроль та комунікація з менеджментом закладу, щоб зменшити ризики".
Експерт також додає про найболючіші проблеми туристичної галузі: "Напевно, в першу чергу, це невизнання туристичної галузі пріоритетом в розвитку економіки, тому що за статистикою, станом на березень цього року, в туристичній галузі за 2019 рік понад 1,28 млн працівників. Це галузь, яка надає кожне четверте нове місце для роботи. 60 млрд гривень приніс продаж українських послуг іноземцям. Також туризм підіймає розвиток регіонів, залучення інвестицій і дає поштовх сільському господарству, енергетиці, транспорту. Відсутність пріоритету туризму – це найбільша проблема".
Фото: Depositphotos