Кожної весни та осені за традицією українці починають палити сухе бадилля – стерню, очерет, листя, все що залишилося на городах. Це призводить до забруднення повітря, а також може спричинити загоряння прилеглих лісів та степів. Відтак Верховній Раді пропонують посилити відповідальність за самовільне випалювання рослинності. "На сьогодні у нас передбачена як кримінальна, так і адміністративна відповідальність. Останній випадок, про який ми всі чули – це палаючі ліси в Чорнобильській зоні. Палія спіймали, йому загрожує кримінальна відповідальність від 5 до 10 років за статтею 245 Кримінального кодексу. Тобто посилювати посилювати відповідальність сенсу немає, адже вона й так передбачена законом. Потрібно докласти більше зусиль, щоб винні особи були притягнуті до відповідальності. Що стосується адміністративної відповідальності то у нас є 77, 78 і 152 статті адміністративного кодексу, які передбачають штрафи, що прив’язані до неоподаткованих мінімумів. На сьогодні неоподаткований мінімум складає вже не 17 гривень, а трохи більше тисячі гривень. Відтак штрафи вже не є маленькими. Тому потрібно зосередитися на тому, щоб знайти порушника і притягнути його до відповідальності. Принципово нового Верховна Рада не пропонує нічого, окрім як збільшувати розмір штрафів", – зазначає Юлія Сливченко.
Натомість Ірина Черниш вважає, що штрафи все ж таки потрібно збільшувати, хоча й зазначає: "Просто підвищення штрафів як окрема ініціатива не буде дієвою. Адже навіть сьогодні при існуючій системі розмірів штрафів дуже складно накласти цей штраф за адміністративне правопорушення, тому що не всі суб’єкти, які мають можливість фіксувати порушення природоохоронного законодавства можуть накладати адміністративні штрафи. Відтак проблему слід вирішувати комплексно. По-перше, це підвищувати штрафи. По-друге, спостситити процедуру накладання адміністративного штрафу і, по-третє, проводити просвітницьку діяльність серед населення щодо згубного впливу продуктів горіння на здоров'я людини та довкілля". А тим, хто вважає, що зола є природним добривом для грунтів пояснює: "Зола не є добривом. Коли люди спалюють стерню при низьких температурах повітря, шкідливі речовини залишаються на ґрунті. Натомість, коли відбувається компостування усе це перегниває і не відбувається такого забруднення ґрунтів".
На питання, чому цього року збільшилася кількість пожеж відповідає Сергій Зібцев: "Кількість і площа пожеж визначається в першу чергу погодними умовами. По-друге, наявністю джерел вогню. Ці умови жодним чином не пов’язані з карантином. У нас у цьому році, як і в 2014-2015 не було снігу. Це означає, що ми маємо сухий ґрунт, сухі займисті матеріли, відповідно перші пожежі відбулися вже в січні-лютому. Рослинних пожеж в Україні тисячі. На це ніхто з керівників не звертає уваги. Про це знає ДСНС, яке гасить ці пожежі по всій України. Сухий рік із безсніжною зимою створив умови для поширення пожеж. Крім того, люди очищають городи від торішньої рослинності шляхом спалення і дуже часто ці підпали виходять за межі їхніх ділянок, що спричиняє лісові пожежі. Коли вітер вище 7 метрів за секунду, як це було 3-4 квітня, це сприятливі умови для виникнення пожеж, що й сталося у зоні відчуження. Крім того, там немає доріг, інфраструктури, обмаль працівників ДСНС, тому ця найслабша ланка й спрацювала".
Сергій Зібцев також наводить вражаючу статистику збитків: "Пожежа в лісах зони відчуження за нашими оцінками вразила близько 7 700 га. Для України це безпрецедентно велика площа. Середня пожежа для України це 100-200 га. 3-5 квітня біля Народичів згоріло 7 тисяч га 40-50 річних насаджень лісу. Відповідно держава має витратити кошти на розчищення земель від залишків рослинності і витратити приблизно 5-7 тисяч гривень на кожен гектар для створення культур штучних насаджень та їхнього вирощування. Ми повернемося в цю точку лише через п’ятдесят років".
За даними ДСНС станом на ранок 7 квітня на території Котовського лісництва зони відчуження спостерігається пожежа трав’яного настилу та лісової підстилки між смт Поліське та с. Володимирівка на площі близько 6,5 га та поблизу с. Рудня Осошня на площі близько 4 га. Ситуація повністю контрольована. Роботи тривають. До гасіння залучено 120 осіб та 29 одиниць техніки. Всього з початку робіт авіацією ДСНС здійснено 61 скид – 174 тонн води. На даний час вертольотами ДСНС проводиться повітряна розвідка. Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень.
Фото Ракурс
