"Наші новітні технологію дозволяють робити дуже велику кількість відеозаписів у різних умовах та за найрізноманітніших обставин. І використання цієї можливості не завжди регулюється на законодавчому рівні, хоча відповідальність є. У цьому випадку, окрім статті 301 ч.1 Кримінального кодексу, була порушена і стаття 182, зокрема, порушення недоторканності приватного життя. І цією статтею також можна досить серйозно притягнути до відповідальності", — зазначив Олександр Павліченко.
Павліченко зауважив, що процес встановлення відеокамер жодним чином не регулюється і забезпечення захисту персональних даних потребує створення належних інституційних механізмів, які б це відслідковували, а також належного судового захисту.
"Процес встановленням відеокамер жодним чином не регулюється. Є понад 19 тисяч камер стеження, які знаходяться у відкритих місцях, тобто те, що є фактично відомим. Але є ще величезна кількість прихованих варіантів. На жаль, лише одиниці притягнуті до відповідальності, але це новий виклик для того, щоб кожен розумів, наскільки він є вразливим, наскільки його персональні дані можуть бути використані в неналежному місці та неналежним способом. Відповідно, початок охорони і забезпечення захисту персональних даних стало одним з проривів і почалося з 2011 року, коли була запроваджена і відповідна система захисту персональних даних. Але це потребує подальшого створення належних інституційних механізмів, які б це відслідковували, і належного судового захисту", — сказав він.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини додав, що "використання камер у прихованому вигляді без повідомлення про те, що може відбуватися відеозйомка у публічному місці, це проблема. Але ще є одне питання: використання камер у приватному просторі, коли, наприклад, один з сусідів виставляє на високій вежі камеру спостереження за своїм подвір’ям, але вона охоплює і подвір’я іншого сусіда, який скаржиться і каже, що хоче, наприклад, виходити у нижній білизні і не хочу знати, що мене знімає камера, яка працює 24 години на добу".
Нагадаємо, в одеському онкодиспансері в кабінеті УЗД більше року була встановлена приховала камера, які фіксувала гінекологічні процедури, а відео з неї продавали на порносайти. Одна з пацієнток побачила ролик із собою в Інтернеті і звернулась до поліції. Про те, що в кабінеті є камера і процедури знімають, її не попереджали.
Правоохоронці під час обшуку вилучили у лікаря флешки і жорсткі диски з відзнятим відео. За фактом поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 301 Кримінального кодексу України (Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів). Слідчі з’ясували, що таємну зйомку проводили з початку минулого і до квітня цього року. А кадри з гінекологічного кабінету лікар через інтернет продавав за кордон на порносайти.
Головний лікар диспансеру прокоментував, що кабінет УЗД, де виявили приховану відеокамеру, здавався в оренду з 2010 року.
Фото — pexels.com
