Якщо в 1995 році увесь світ уже захоплювався новою модною музикальною течією — хіпхопом, то молода Україна в середині 90-х наймоднішим стилем у музиці й досі вважала техно.
В Україні першим техно-альбомом став альбом "Птахи" гурту "Скрябін". Це перший альбом, з яким група вийшла на професійну сцену.
Історія гурту розпочалася ще в середині вісімдесятих, коли у звичайній новояворівській школі познайомилися двоє хлопців: Андрій Кузьменко та Ростік Домішевський.
Ростислав Домішевський — цкраїнський музикант, продюсер, автор пісень і колишній учасник гурту "Скрябін".
Сергій Шура Гера — колишній учасник гурту "Скрябін". Клавішник гуртів "Друга Ріка" та "DazzleDreams". Прізвисько "Шура", котре назавжди замінило йому справжнє ім’я, з’явилося зовсім випадково, коли на уроці учитель переплутав імена й назвав Сергія Шурою.
Студія "Sпати" — місце, де зібрались усі учасники майбутнього гурту "Скрябін"
Згадує Ростик Домішевський: "Андрій був надзвичайно яскравим хлопцем — зачіска, прикид. Він відрізнявся від інших у школі. Ми познайомилися з ним на сцені театру гумору та сатири «Спринт». Кузміч там унікально грав. А я був ще педелем, я на три роки молодше і я чув, як Кузьма з хлопцями репетирували в шкільному ансамблі в маленькій кімнатці поруч зі сценою. На свята цей шкільний ансамбль грав якусь популярну радянську мелодію, а от у вільний час вони експериментували та палили свої колонки панк-роком".
Трохи молодший за Кузьму Ростик ніяк не міг тоді брати участі в його божевільних "experiences". Тоді для юного Ростика Кузьма був майже кумиром, який до речі багато в чому сформував музичні вподобання хлопця. Шура був ще молодший, тому в один колектив майбутні музиканти гурту "Скрябін" сходилися дуже довго.
Пригадує Шура Гера: "Якщо ще пригадати Сашу Скрябіна — у нас усіх різниця у віці була — 3 роки. Я був наймолодший. Спочатку я про музику мало думав — займався спортом. І якось до мене підійшов Ростик і запропонував піти з ним, спробувати написати якусь музику. Ну от, як пішли, відтоді я музикою займаюсь і досі".
У 1988 році до Ростика звернувся директор місцевого палацу культури, який шукав гурт, що повинен був б грати на весіллях та танцях. Чоловік знав Ростика як серйозного хлопця, і тому дав йому ключі від студії, і настанову щоби той знайшов музикантів і готував відповідний репертуар. Ростик погодився і пропав на півтора місяця, а коли той директор прийшов нарешті до студії, то побачив професійний панківський гурт, звуки музики якого долітали до найближчих сіл.
Студію, у котрій юний гітарист Домішевський часто залишався спати після репетицій, охрестили студією "Спати", що з часом було розшифровано, як "Студія паталогічної тиші".
Ростик Домішевський зазначив, що студія "Спати" була їхньою альма-матер, майстернею, де народився весь рух: "Почалося все з того, що я шукав хлопців для своєї групи, яка називалася "Наша контора". Мені показали на Шуру. Я за Шурою довго ходив і Шура прийшов разом зі своїми хлопцями, з якими вони в школі грали. Приміщення, у якому ми репетирували, і де я залишався спати, коли репетиції пізно закінчувались — назвали "Студія Спати". У нас була концепція — ми займалися записом матеріалу. На запис я покликав Кузьму з його товаришами, які мали іншу групу. Народилася справжня майстерня "Спати" де ми почали експериментувати з різними напрямами — панк-рок, хеві метал, поп, денс — усе, що ми тоді слухали, ми намагалися відтворити. У такій музичній каші й народився бренд "Скрябін".
Отже, студія "Спати" зібрала десять молодих музикантів з усього Новояворівська, серед яких були всі учасники майбутнього гурту "Скрябін". У 1989-му "Скрябін" запишуть свій перший альбом "Чуєш біль" та на якийсь час заморозять проект через те, що Роя Домішевського заберуть до армійських лав
"Довгий, як палка". Як Андрій Кузьма був Кілом
Поки Ростик Домішевський сумлінно виконував роль армійця, інші хлопці не сумували — продовжували заняття музикою, хтось, навіть, виступав під іншим ім’ям. Наприклад, на фестиваль "Червона Рута -91", який відбувався у Запоріжжі, Андрій Кузьменко поїхав як Андрій Кіл.
Ростик Домішевський: "Назвати Кузьму Андрієм Кілом вирішив Володя Бебешко. Бебешко прикалувався, казав, що Кузьма довгий, як палка — нехай буде Кіл. Тим більше, що цей псевдонім перекликається з англійським словом "вбити". Тому на Червону Руту поїхав Андрій Кіл".
Фонограми для "Червоної Рути" Кузьма, тобто Андрій Кіл, писав на львівській "Студії Лева". Розповідає Ростик Домішевський: "Я якось приїхав з армії на весілля до свого брата, а вони мене затягли на студію готувати фонограми для "Червоної Рути".
Плідна робота з Володимиром Бебешко призвела до того, що "Студія Лева" запропонувала хлопцям укласти контракт. Контракт передбачав співпрацю аж на цілих 15 років.
Ростик Домішевський: "Андрій дуже легко підписував контракти. Контракт вміщався на аркуш А4, був підписаний за 5 секунд без прочитання. У тій ситуації, у якій ми були, вибирати не було з чого. Андрій це прекрасно розумів. Ми підписували все, що нам давали тоді".
Перший виступ гурту "Скрябін" відбувся у 1991 році у військовій частині
Завдяки угоді хлопці отримали можливість записати на "Студії Лева" альбом "Мова Риб", що став першим матеріалом "Скрябіна", який вийшов на касеті й був розповсюджений протягом року завдяки старанням Віталія Бардецького — Барда — друга новоствореного колективу. Перший виступ гурту "Скрябін" у першому складі відбувся у 1991 році… у військовій частині.
Згадає Шура Гера: "Нам було трохи страшнувато виступати. Купа солдатів. Їм не дозволяли танцювати під час концерту і вони виражали свої емоції тим, що підкидали шапки вверх. Уявіть собі — перед нами повна зала людей і скрізь літають шапки".
Скрябін - Мова Риб, 1992 рік, повний студійний альбом.
Пропозиція, що буквально врятувала хлопців
1992 року гурт запросило до співпраці перше в Україні продюсерське агентство "Ростислав-шоу". Одержавши в безкоштовну оренду добрі на той час музичні інструменти й першу стабільну заробітну платню, музиканти записали в студії "Sпати" перший серйозний музичний матеріал — альбом "Технофайт". Проте всі подальші плани й наміри лопнули, як мильна бульбашка за один момент — "Ростислав-шоу" перестало існувати. Період важких спадів, коли гурт перебував на грані розпаду, скінчився в середині 1994 року, коли Тарас Гавриляк (Тері), у минулому працівник "Ростислав-Шоу", запропонував гурту свій менеджмент.
Ростик Домішевський: "Ми з Тері були знайомі з часів "Ростислав-Шоу". Там ми теж підписали контракт — нам платили зарплату, у нас була запис у трудовій книжці — все було абсолютно серйозно. Тері давно працював у середовищі шоу-бізнесу і він мав ті задатки, щоби щось спродюсувати. Тері обрав нас".
Така пропозиція буквально врятувала хлопців, які класно розумілися на музиці, проте нічого не тямили в бізнес-угодах.
Розповідає Шура Гера: "Ми були скромні в ті часи. Ми написали музику й не знали що з нею далі робити. А Тері крутився в Києві, був знайомий із Юрою Нікітіним. Ми завжди вважали Тараса одним з учасником колективу".
Назбиравши з усіх своїх знайомих грошей, позичивши деяку суму, навіть, у власних батьків, Тері восени 1994 року силою витягує Кузьму, Ростика, Шуру і Скрябу до Києва для того, щоб записати черговий професійний музичний альбом.
Кузьма, Шура та Тері укладають чергову сумнівну угоду
Опинившись у столиці хлопці почали шукати студію для запису свого чергового альбому. Перепробувавши кілька домашніх студій і заручившися дружньою підтримкою власника однієї з них — Віктора Кулішенка, вони через Віталія Клімова познайомилися з Юрієм Нікітіним, продюсером студії "Нова".
Ростик Домішевський: "Все почалося на студії "Новий простір" у Кулішенка, але та студія мала невеликі технічні можливості. Тері знайшов іншу студію, там щось не підійшло за аурою. Під час розмови з Віталієм Клімовим Тері обмовився, що шукає студію для запису. Клімов запропонував звернутися до Нікітіна. Юрій Нікітін виставив нам рахунок — 500 доларів за п’ять днів і ми вдарили по рукам".
За п’ять днів запису студія "Нова" виставила ціну у 500 доларів, не такі вже шалені гроші, але й тих у хлопців не було. Тері швидко знаходить інвестора, який гроші дає, але вимагає сумісні права на майбутню платівку терміном у 50 років. Кузьма, Шура та Тері не вагаючись б’ють по руках та укладають чергову сумнівну угоду.
Ростислав Домішевський: "Мені дали якійсь незнайомий номер телефону і сказали терміново передзвонити, там мене чекає Кузьма. Я набираю, це виявилася студія «Нова». Кузьма каже: "Чувак, ми вже тут кілька днів сидимо, набираємо болванки, але за пару днів будемо записуватися — приїжджай!".
Отже, молодим новояворівцям було виділено кілька ночей, упродовж яких вони мали записати та звести презентабельний альбом. Знаходячись під враженням від Берліна та провідних музичних течій, хлопці вирішили: це має бути техно. Пусте, що аппаратура студії "Нова" не давала необхідних можливостей зробити його складним і сучасним.
Ростик Домішевський: "Нова" робила цю студію під Ірину Білик. Вони орієнтувалися тоді на звучання, приблизно, як Мілен Фармер. Вони нагребли якісь апарати, які мали прикольний набір звуків — і ці апарати нам на диво підійшли. У той час мейнстрімом було техно. Ми були інфіковані техно під час поїздок до Берліна.
Коли скрябінці зайшли в студію "Нова" вони взагалі не знали, що будуть писати протягом наступного тижня. У голову нічого не лізло, i хлопці почали згадувати щось зі старих речей. Пісню "Птахи" написали за 20 хвилин. Через ту пісню Кузьма мало не побився з Шурою. Андрій пропонував свою партію, Шура стояв на своєму варіанті. Кожен обстоював свою точку зору. Врешті лишили обидві.
Шура Гера: "Ми з Кузьмою частенько сварилися. Він теж був шикарним музикантом, теж міг придумувати красиві партії. Але Кузьма завжди йшов на компроміс".
Альбом "Птахи" було записано всього за сім ночей
Отже, хлопцям треба було вкластися в короткі терміни, бо вони мали доволі обмежені кошти. Два дні музиканти записували вокал та три дні зводили платівку.
Згадує Ростик Домішевський: "4 пісні в цьому альбомі вже були раніше записані. Поки їх Олег Барабаш чистив — ми сиділи щось ваяли до тих треків, на які ще не було тексту. "Птахи" дуже швидко зліпилися, "Змучений" ми легко зробили. А от із баладою, яку набрав Шура, "Мудрий, бо німий" довелося повозитися.
Текст для пісні "Мудрий та німий" написав Ростик. Найскладніше йому давався другий куплет — тоді він використав давно написаний текст, який написав колись у Польщі, їдучи в гості до свого вуйка в Краків. Була під час запису цього альбому і ще одна проблема: Кузьма мав досить довгу перерву в співах, виявилось, що йому тяжко виспівувати свої вокальні партії.
Ростик Домішевський зазначив, що Андрієві не вдавалося заспівати одним дублем. "Була в нього дворічна перерва в роботі, у нього були проблеми зі зв’язками. перші пісні ще якось заспівав він, а ближче до кінця альбому він міг співати напівшепотом", — розповів він.
Незважаючи на перешкоди та брак часу, усього за сім ночей на студії "Нова" було записано альбом "Птахи". Тепер треба було випустити касету (а в перспективі й компакт-диск) та презентувати нових зірок Україні. За це узявся Тері — відтепер офіційний менеджер групи "Скрябін". На Новий 1995 рік гурт показали на телеканалі УТ-1 та прокрутили по радіо "Промінь". "Скрябін" заявив про себе.
Ростик Домішевський: "Промінь" на той час був абсолютно безальтернативним майданчиком для розповсюдження матеріалу по всій країні. ФМ тоді не були так розбудовані та популярні. І "Промінь" із його хіт-парадами, з його програмами був досить серйозною станцією".
"Птахи" — четвертий студійний альбом гурту, що був виданий у 1995 році компанією "Караван CD" в Україні
Альбом "Птахи" став першою роботою, що принесла "Скрябіну" популярність по всій Україні
Саме з виходом "Птахів" для гурту почався новий період. Композиції з нового альбому періодично з’являється в хіт-парадах, а навесні 1995 року четвертий альбом гурту починає продаватися на аудіокасетах. Шура Гера розпровів, що випустили 4 тисячі примірників, і тільки у Львові за лічені дні продали 2 тисячі касет.
Проте домогтися справжньої популярності альбому "Птахи" допомогли так звані аудіо-пірати. Нелегальне копіювання музики з’явилося практично одночасно з можливістю її записувати, хоч багато хто вважає, що піратство стало проблемою лише в комп’ютерну еру. Найчастіше копіювали і продавали касети власники торгових наметів. Однак швидко заробити не відмовлялися і звукозаписні компанії. Дрібні фірми наймали приблизно 5–6 працівників на нічну зміну, ті переписували музику з майстер-касет на "болванки". Причому відбувалося все на прискореній швидкості, тому помітно втрачалася якість звуку. Винуватців було знайти важко, судитися — тяжко, а проблеми з закордонними правовласниками з’явилися лише в середині 2000-х. Про позови вітчизняних артистів у ті часи взагалі ніхто ніколи не чув.
Ростик Домішевський: "Тема піратства — це специфічна історія. В умовах відсутності індустрії пірати робили те, що не могла зробити індустрія. Не було тоді структури, не було музичних магазинів. Тому ми навіть не намагалися боротися з піратством. По-перше, ми й так не бачили тих грошей за альбоми, по-друге, ми навіть за контрактом не мали ніяких прав на свою творчість. Ми не заробляли з носіїв нічого".
Восени 1995 року фірма "Караван CD" випустила перший компакт-диск "Скрябіна" — "Птахи". Для нього була вперше в Україні використана картонна обкладинка digipac. Коли 27 листопада в прямому ефірі телевізійної програмі "Саундпарк" Кузьмі було урочисто вручено перший компакт, він виматюкався і сказав, що тепер можна і вмерти. Для хлопців гурту "Скрябін" то справді була велика подія.
Розповідає Ростик Домішевський: "В сучасних реаліях це дивно звучить. Люди не розуміють, яке це мало значення. Тоді це було так, от якби ви зараз розмістили на YouTube якійсь ролик і отримали за два дні два мільйона переглядів. Тобто для нас це тоді була абсолютно феноменальна історія. І до речі, одразу після цієї події, група почала існувати вже на більш серйозному рівні".
Саме цей альбом музиканти й досі вважають відображенням справжнього світогляду
Після виходу альбому "Скрябін" взяв участь у багатьох фестивалях та акціях. "Нові зірки старого року", "Вітер зі сходу", "Музичний сендвіч", "Попсо Франко", "Донецьк запрошує друзів", "Таврійські ігри-1995" — це назви лише деяких із них. Абсолютно тріумфальним для колективу виявився фестиваль "Мелодія". Скрябінці тоді одержали беззаперечну перемогу з піснею "Птахи".
Ростик Домішевський: "Ми не вірили ні в які премії, Кузьма навіть не став чекати фіналу концерту у Львівській опері, поїхав додому. А ми тусували, випивали, і коли всіх покликали на сцену, намагалися стати десь позаду. І тут ведучий оголошує про те, що найкращою піснею року стала пісня гурту "Скрябін"! А ми стоїмо позаду, з кимось розмовляємо, навіть не чуємо.
Справді, погравшися в техно, за словами Ростика, "Скрябіни" загрузли в ньому серйозно й мусили ще тривалий час миритися зі статусом техно-музикантів.
Згодом на тій же студії "Нова" вийде наступний альбом гурту — "Казки". Саме його музиканти й досі вважають відображенням свого справжнього світогляду.
Ростик Домішевський: "Казки" справді відображають той справжній "Скрябін". Альбом "Птахи" за великим рахунком — техноексперимент". Шура Гера додає, щоцим альбом вони підтягнули до себе більш авангардну публіку.
Кузьма схвалює кілька доленосних рішень
Саме після наступного альбому "Казки" Кузьма схвалює кілька доленосних рішень. По-перше, гурт прощається зі своїм диво-менеджером Тарасом "Тері" Гавриляком. Людиною, яка доклала багато зусиль, щоби хлопці з Новояворівська стали справжніми зірками. У прес-релізі щодо цієї події було сказано: "Безумовним є те, що внесок Тері в кар’єру "Скрябіна" дійсно дуже великий, але, на жаль, несумісність характерів не дозволяє нам працювати разом".
Ростик Домішевський: "Не знаю, чому так вийшло, але в якийсь момент Кузьма відчув кризу в їхніх стосунках. Андрій був дуже імпульсивний. Він залежав від думок інших людей. Кузьма був локомотивом проекту. Саме Кузьма ініціював усе в плані розвитку, руху. Тому саме він приймав усі рішення".
Шура Гера радив Андрію не поспішати та подумати, як то кажуть "переспати з цією думкою": "Але він вирішив усе ось так".
Згодом Кузьма вирішує і припинити співпрацю зі студією Юрія Нікітіна "Нова".
Ростик Домішевський: "Майже 2 роки ми працювали з "Нова". Пам’ятаю, як Андрій мені зателефонував і сказав, що є чувак, який може нас підтримати, ми знов станемо самостійними, але є контракт та його треба якось розривати. Врешті-решт, Нікітін погодився розірвати контракт, але ми мали відіграти якусь певну кількість концертів".
Розрахунки продюсера Нікітіна були прості — концертів багато, поки хлопці їх відіграють, можливо, щось зміниться, або Кузьма передумає. Проте скрябінці виявилися хитрішими. Ростик Домішевський розповів, що ту кількість концертів вони відлабали за 2 місяці. "Була навіть феноменальна історія. Ми виступили в Ужгороді, сіли в авто, переїхали до Києва, о 14.00 виступили на якійсь виставці на ВДНГ, знов сіли в авто й поїхали до Львова", — сказав він.
Гурт "Скрябін" продовжує свої існування
У своєму "золотому" складі гурту "Скрябін" залишиться до 2001 року. Спочатку з гурту піде Рой Домішевський, у 2003-му Шура остаточно перейде до музичної формації "Друга Ріка", де грає й понині.
Шура Гера: "Я граю у своїй улюбленій "Другій Ріці", з якою я дружив, ще коли був у "Скрябін". Це моя родина зараз. Мені кайфово від того, що стільки років ми разом, а мені ще цікаво з ними".
Не загубився й Ростислав Домішевський. Він є співпродюсером своєї дружини Юлії Лорд, а зараз ще займається справами мистецького фестивалю. "Я сьогодні займаюся продюсуванням та менеджментом культурних, мистецьких та театральних подій. Я в оргкомітеті мистецького фестивалю "Крок фест", який відбувається в Кропивницькому", — розповідає він.
Цікаво, що сьогоднішній гурт "Скрябін", який продовжує свої існування, колишні засновники колективу оцінюють по-різному. Домішевський ставиться до молодих музикантів найбільш поблажливо: "Це круто, що гурт існує, пісні співаються. Звичайно це звучить не так, якби це звучало з Андрієм, але це правильно. Нехай існує".
Шура має абсолютно протилежну думку з цього приводу: "Мені здається, що коли йде лідер, подальше існування гурту не має сенсу. Закінчилася сторінка, треба закривати книгу".
Гурт "Скрябін" дійсно продовжує своє існування. Нещодавно музиканти навіть презентували невидану пісню Андрія Кузьменка "Сонце замість шапки". Для запису використали архівні аудіо-файли Андрія Кузьменка. До його голосу музиканти додали музичне аранжування, а бек-вокалістка гурту Ольга Лізгунова наспівала до пісні ще один куплет.
Проте в справжніх прихильників гурту "Скрябін" назавжди збережуться в пам’яті образи трьох молодих, талановитих та зухвалих хлопців із Новояворівська, які у 90-ті кинули виклик традиційній український музиці та об’єднали навколо себе молодь цієї країни, яка мислила прогресивно.
Ростислав Домішевський, Сергій Гера, Андрій Кузьменко, приблизно 1997 рік. Джерело: happymisto.od.ua
