За словами Володимира Шейка, питання українізації аудіогідів — це глобальна проблема: "Скільки у світі існує тисячі музеїв, які дають можливість людям різних культур і різного походження доступ до якісних сервісів, колекцій, виставок їхньою рідною мовою. Україна вже почала робити певні кроки в цьому напрямі. Ми хочемо систематизувати ці кроки і якомога більше музеїв переконати в тому, що й українська мова, як восьма за поширеністю мова у Європі, заслуговує на рівноправне місце серед інших".
Володимир Шейко розповів, як відбувається процедура українізації музеїв. "Це завжди перемовини з музеями. Ми для себе визначаємо певні параметри. Наприклад, наявність у тій чи іншій країні або місті великої української громади, яка може користуватися цими послугами. Або навпаки — це місто є одним із тих, в котрі їдуть українські туристи на відпочинок чи відрядження. І, звичайно, ми дивимося на те, чи є в музеї постійна колекція, бо аудіогід — це коштовна річ і під тимчасові виставки їх робити просто недоцільно", — розповів він.
Володимир Шейко зазначив, що музеї вивчають свою аудиторію. Часом проблема полягає в тому, що українські туристи невидимі для музеїв Європи, адже вони за кордоном автоматично вибирають або російську, або англійську мову й не оприявнюють себе як туристи з України.
"Немає проактивного запиту від українців, які не озвучують свої потреби коли приходять у музей. Музеї на це зважають. Вони дуже чутливі до аудиторії, до її профілю. З музеями легше комунікувати, коли вони бачать що є запит низовий, а не лише наш", — сказав генеральний директор Українського інституту.
За його словами, за кордоном поширені стереотипи, що українці їдуть до Європи не до музеїв, а на заробітки. "Декілька музеїв саме так і відповідали: "Чи впевнені ви, що є попит і що українці справді ходитимуть у музеї"? Я переконаний, що так. Ми надаємо музею інформацію про кількість туристів, які відвідали конкретне місто, показуємо динаміку від часу запровадження безвізу. А вона, безумовно, позитивна", — зазначив Шейко.
Він додав, що до кінця року аудіогіди запрацюють у королівському замку в Кракові й королівському замку у Варшаві. "З польськими музеями легше за все вести комунікацію. Але в планах на наступний рік музей США, Нідерландів, Німеччини. Тобто ми хочемо розширювати географію", — сказав він.
Володимир Шейко сказав, що українізація аудіогідів — це недешева річ: "Наш досвід показує, що це може бути від 2 до 10-15 тисяч євро. Це залежить від об’єму колекції постійної виставки та об'єму текстів, які потрібно перекладати й начитувати".
Джерело: pixabay