"Ідея переведення годинників на літній та зимовий час була запроваджена ще у Великобританії на початку минулого століття. Зрозуміло, що тоді споживання електроенергії мало незначний характер. Відповідно, найбільше її споживалося вранці та ввечері. Тоді це було справді надзвичайно вигідно, оскільки переведення годинника "зсувало" темну годину і економія була суттєвою. Йшлося про те, що вранішнє та вечірнє включення електроенергії для пересічного громадянина невідчутне, тоді як для забезпечення електроенергії треба було запускати вугільні блоки. Фактично, така ситуація зберігалась все минуле століття", – розповів Борис Кушнірук.
Проте, за його словами, з 70-х років минулого століття почався процес збільшення споживання електроенергії у різних сферах й поза ранішнім та вечірнім часом: "По-перше, в наших квартирах з'явилися телевізори, холодильники, кондиціонери, електрочайники. Таким чином у споживанні вранішні та вечірні піки перестали бути такими суттєвими. Зменшився ефект від запровадження системи зимового та літнього чау й почали думати не лише про економічний ефект, а й як це впливає на стан здоров'я".
"Безперечно, і переведенні годинників є фактори, які впливають на те, в якій мірі людина повноцінно входить в робочий режим. Інша справа, що зараз багато робіт не потребують високої інтенсивності праці, проте сам факт переходу на інший час має вплив на здоров'я людини. Тому, думаю, із 2021 року Європейський Союз пропонує перейти на сталий час своїм учасникам і це дозволить й Україні перейти на такий самий", – пояснив експерт.
ФОТО: pixabay
