Про археологічні розкопки та порушення міжнародного права у Криму в ефірі програми "Імператив" розповіла екс-генеральна директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, координаторка проектів Кримського інституту стратегічних досліджень Ельміра Аблялімова.
Ведуча:
Юлія Чаплінська
Ельміра Аблялімова розповіла, що міжнародне право врегульовує у тому числі й поводження з історико-архітектурною спадщиною на окупованих територіях. Саме такою територію є Крим.
"Не можна проводити археологічні дослідження, не можна змінювати, модифікувати історичний вигляд пам’яток, не можна вивозити музейні предмети. Усі ці дії можна проводити лише у разі екстреної необхідності, якщо це загрожує пам’ятнику, об’єкту або музейному предмету, і тільки з дозволу компетентної влади. Компетентною владою на окупованих територіях є Україна, – пояснила Ельміра Аблялімова. – Разом з тим майже усі ці пункти порушуються Російською Федерацією".
Експертка зауважила, що за роки окупації у Криму у великих масштабах проходили археологічні дослідження.
"Мабуть, за всю історію Крим не бачив стільки археологічних досліджень, як за 2017-2018 роки. Якщо ми говоримо про реставрацію або реконструцію, на прикладі Ханського палацу – це найяскравіший приклад грубого порушення усіх міжнародних норм, тому що в нас на очах ми втрачаємо автентичність цього об’єкта, і роботи, на жаль, тривають. Ми маємо справу не з реставрацією, а з реконструкцією. Музейні предмети продовжують вивозитись", – зазначила Ельміра Аблялімова.
Вона наголосила, що на це має реагувати як Україна, так і міжнародна спільнота. Втім, зауважує експертка, у своєрідного "замовчування" цих кричущих порушень міжнародного права є цілком логічні причини.
"Загальні цифри про мілітаризацію Криму, порушення прав людини, арешти, велика кількістю людей, зниклих безвісти, – усі ці воєнно-стратегічні і політичні аспекти перекривають культурно-гуманітарні, історико-культурні аспекти", – пояснила Ельміра Аблялімова.
Однак експертка наголошує: історико-культурну спадщину треба захищати усе одно, адже вона – це своєрідний культурний код нації, втрата якого може призвести до втрати національної ідентичності та асиміляції.
Раніше правозахисниця розповіла, що в Криму досі триває "гібридна депортація" кримських татар.
Розкопки в Криму. Фото krymr.com