Фото: сайт ArtHuss
Мене попросили, щоб книга до 30-річчя Океана Ельзи була красива. І дали мені повний карт-бланш на пропрацювання концепту і подачі. Я відчував у процесі асолютну свободу
Ігоре, привіт! Розкажи нам насамперед, як ти почав співпрацювати з гуртом Океан Ельзи і як складалась ваша співпраця?
Привіт! Я розкажу насамперед, що мені було дуже приємно робити цю книгу (сміється). Це була спільна ідея. Вона пішла від Святослава Вакарчука і паралельно цю ідею запропонував Дмитро Феліксов з компанії Concert.Ua, яка і влаштовувала концерти Океана Ельзи в Палаці спорту. І вони вирішили, що після концертів і релізу альбомів частиною цього грандіозного ювілейного проєкту має бути книга. І звернулися з цією ідеєю до мене.
Ми її обговорили. Мені потрібно було почути, який напрямок вони бачать. Мене попросили, щоб вона була красива (сміється). Ну, якщо вона має бути красива, то там відповідно до духу часу має бути десь 30-40% тексту і 60-70% – фото. Ми це узгодили і вони дали мені повний карт-бланш на пропрацювання концепту і подачі. Я відчував у процесі абсолютну свободу.
А фотографії з ювілейних концертів теж передбачалось включити до цієї книжки?
Там склалась цікава історія. Книжка мала вийти на початку жовтня і вже продаватися на цих концертах. Але через технічні обставини довелось трошки посунули дату релізу книги. І через це вийшло так, що та фотозйомка, яку робила Вікторія Квітка (це чудова фотографка, яка вже 11 років постійно знімає ОЕ; більше сотні фото в книзі – її авторства) також зрештою потрапила до книги. Ми вирішили, що якщо реліз книги все рівно посувається, то в нас є час додати ще 4 сторінки з фотографіями з цих концертів. Ну, це було логічно – як завершення 30-річного проміжку історії гурту.
Фото: Facebook-сторінка Ігоря Панасова
А туди входять якісь неофіційні фотографії – побутові, закулісні? І чи була в тебе така ситуація, коли ти бачив щось дуже цікаве або кумедне, але не мав змоги її додати, бо книжка ж не гумова?
Звісно, були такі фото, які мені дуже подобались – чимало кумедних, смішних. Але ми вирішили все-таки на стадії відбору матеріалу, що книжка має вийти з фотографіями, які не ображають тих людей, які на них є (всі сміються). Тому що ідея ж не в тому, щоб зробити якусь сенсацію і похайпувати. Головним завданням було передати дух часу, дух кожного періоду існування Океана Ельзи. Там дійсно траплялись смішні фото … Ну, наприклад, Денис Глінін дуже любить робити гримаси – майже містер Бін, на мою думку (сміється). Це я вам кажу як людина, яка передивилась тисячі фото з ним і можу сказати, що жоден учасник гурту не володіє такою розвиненою мімікою…
А на концерті про це й не скажеш – Денис завжди такий спокійний!
Ви знаєте, коли подивитись на екрани на концертах, то можна побачити, що він наче спокійно і навіть флегматично робить свою роботу, але при цьому в нього різні частини обличчя дуже виразно рухаються! Я вже помічав це раніше, а коли побачив фото, то впевнився, що він дуже артистична людина. І от я до того, що деякі кадри ми з Денисом вирішили не включати в книгу (всі сміються)!
Фото: Facebook-сторінка гурту Океан Ельзи
А в тебе особисто є улюблений період діяльності Океана Ельзи, якщо озиратись на ці 30 років? Або пісня, яка для тебе переважає всі інші?
Дуже важко щось виокремити. Особисто після того як я заліз в це з головою і 5 місяців прожив у цьому проєкті. Я не можу виділити якийсь період, тому що на кожному етапі було щось цікаве. Початок, середина і сьогодення, на мою думку, мають абсолютно рівне значення і вагу. Звісно, як і багато хто, я часто згадую період "Модел"і і "Суперсиметрі"ї. Але коли я занурився глибоко в цю історію, я зрозумів, що всі інші роботи також мають велике значення. Яке людині, яка не витрачає багато часу на те, щоб розібратися в чомусь, здається не важливим.
Програми всіх 5-ти ювілейних концертів у Палаці спорту відрізнялись і загалом хлоці відіграли тоді величезний об’єм пісень. І таке враження, що глядачі в залі знали і підспівувалиш всі пісні – бо всі вони хітові. І навіть нові пісні вже з другого приспіву можна було підспівувати!
Я абсолютно згоден. На мою думку, це єдина на сьогодні українська група, яка може вийти з сет-листом на 35-40 пісень – і жодна з цих пісень не буде аутсайдеркою. Тобто, це буде на одному рівні сприйняття за хітовістю, драйвом і так далі, незалежно від того, лірична вона чи рок-н-рольна.
Ти вже написав кілька книжок про музичний бізнес та його героїв. Збираєшся продовжувати в цьому напрямку?
Я сподіваюсь на це. Тому що ідеї в мене є. Все залежить від того, наскільки люди будуть готові йти на співпрацю. А щодо цієї книжки ще додам, що її презентація має бути в середині січня. Так що запрошую! Слідкуйте за соцмережами Океану Ельзи – там буде інформація, коли і де.
