Засновник Deinde Project Олександр Тарасенко / Фото з фейсбук-сторінки alextarasenko139
"Народився проєкт, як колискова. Є така книга "А-ба-ба-га-ла-ма-га" "Улюблені вірші", яку я читав спочатку маленькому братику, потім своїм дітям. І там був вірш "До нас прийшов лелека". Це абсолютно дитяча пісенька, а в мене на нього почав накладатись роковий біт: "Тум, тум, тум". І раптом ця пісня в мене виникла як роковий твір з українським підтекстом"
Олександре, вітаємо! Поза ефіром ви почали говорити про Радіо Промінь.
Так, для мене "Промінь" — це подарунок дитинства, тому що я пам’ятаю ефіри, коли у вас ще транслювався прогресивний рок і джаз. І я сидів у спальному районі на кухні, слухав це, всмоктував, і просто в цей час я формувався, я радів. Тобто "Промінь" — повноцінна частина мого життя.
Прогресивний рок і джаз у нас грає й досі. І давайте поговоримо про Deinde Project.
Дійсно народився проєкт, як колискова. Є така книга "А-ба-ба-га-ла-ма-га" "Улюблені вірші", яку я читав спочатку маленькому братику, потім своїм дітям. Це дуже талановите видання, там багато Малкович зробив, і там був вірш "До нас прийшов лелека". Це абсолютно дитяча пісенька, а в мене на нього почав накладатись роковий біт: "Тум, тум, тум". І раптом ця пісня в мене виникла як роковий твір з українським підтекстом. І цей лелека, котрий прийшов, а немає чого косити, перетворився на людину, яка шукає своїх мрій і не бачить їх. Тобто рок додав до цього вірша абсолютно нове прочитання. І раптом я збагнув, про що писав Вінграновський. І взагалі Deinde — це про українських поетів. Принаймні, так це починалось. Ми знаходили маловідомі вірші й творили на них музику. Й ось ця африканська, рокова естетика спліталась з українством, й виходило щось абсолютно неймовірне. Саме це нас драйвувало й це нас вело. Тому ми ще й про українську поезію.
Ви кажете, розпочиналось так. А зараз?
Зараз, якщо говорити про альбом "Слухати, як море", глядачі його знайдуть, він є на всіх платформах, вони там почують елементи прогресивного року і навіть тріп-хопу. В нас є пісня "Соловейко" й це майже український тріп-хоп, і це дуже важливо. Але новий альбом, який я створюю, я хочу, що він був більш насичений позитивними енергіями. Там вже більш сучасні барабани, є елементи хіп-хопу. Я розвиваюсь і ми розвиваємось, тож не хотілось би фокусуватись на чомусь одному. І зараз дуже великий запит на позитивну музику, котра дає наснагу, радість, і я б хотів у цьому напрямку розвиватись, не тільки сумувати.
"Я спеціально ходив в академію Глієра, в клас викладача Небоги, слухав дівчат і почув цей дивний голос Юлії Зелінської. Він дуже потужний, просто неймовірно насичений. Повірте, в дівчини насправді такий голос (низький, майже альт), і вона своїм голосом просто зачаровує. Тобто вона не кричить, але все "змітає" своєю енергетикою"
Зараз ми будемо слухати пісню "Ой гиля-гиля". Раніше її виконувала Марія Тарасенко. Чому ви записали ще одну версію, тепер уже з Юлією Зелінською?
По-перше, я працював тоді на телебаченні й зараз працюю, а Марійка Тарасенко — це моя донька, й тоді вона була геть маленька, то я її буквально затягнув у звукорежисерську кімнату й фактично ми її from scratch [з нуля - ред.] записали. В неї ще був дитячий, трошечки несформований вокал. А вже коли альбом почав складатись і Марійка співала більш впевнено, більш потужно, захотілось саме цю пісню змінити. А так як Марійка зараз, на жаль, як багато наших молодих дівчат, не в Україні, (привіт, Марієчко!), то я спеціально ходив в академію Глієра, в клас викладача Небоги, слухав дівчат і почув цей дивний голос Юлії Зелінської. Він дуже потужний, просто неймовірно насичений. Там багато зробив звукорежисер, але повірте, в дівчини насправді такий голос (низький, майже альт), і вона своїм голосом просто зачаровує. Тобто вона не кричить, але все "змітає" своєю енергетикою.
А думаєте й далі працювати з Юлією?
Я дуже сподіваюсь, що Юля почує цей ефір, тому що, в принципі, Юля, скажімо так, дуже молода людина. А музика, яку ми граємо, орієнтована на молоду аудиторію, але в ній зачіпаються такі глибокі й серйозні теми, як втрати, кохання, мрії, якісь такі екзистенційні. А для неї, — уявіть собі, 16 років людині, — їй цікаві трошки інші речі. Але я вірю, що саме в нових піснях, які я хочу створити десь навіть танцювальними, ми з Юлечкою обов’язково будемо працювати, тому що нам потрібна молода енергія.
"Новий альбом, скоріше за все, буде називатись "Марінеро". Він буде про заклик шукати нові сенси, не сидячи на дивані, а виходячи, працюючи й щось роблячи. Сподіваюсь, вистачить сил його створити й записати. Він буде дарувати енергію звершень та нового життя"
Не люблю запитання про творчі плани, але цікаво, що очікувати найближчим часом від Deinde Project?
Готується новий альбом, для нього всі пісні вже готові й зараз робиться аранжування. В ньому теж є багато філософських роздумів, але в ньому є й насправді бойові пісні, які кличуть до розбудови свого життя, до якихось змін. Новий альбом, скоріше за все, буде називатись "Марінеро". Він буде про заклик шукати нові сенси, не сидячи на дивані, а виходячи, працюючи й щось роблячи. Сподіваюсь, вистачить сил його створити й записати. Він буде дарувати енергію звершень та нового життя.
Слухати пісню "Ой гиля-гиля" від Deinde Project (за участі Юлії Зелінської), як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.
