Ілюстративне зображення: thedigital.gov.ua
Споживання алкоголю за 10 років збільшилося майже на 20%
Чи стало в Україні більше незаконних точок продажу алкоголю?
Олег Рубан: Якщо говорити взагалі про статистику вживання алкоголю, то можна сказати, що збільшився показник вживання алкоголю в порівнянні з 13-м роком. Була така статистика проведена в 2013 році і в грудні 2023 року. І споживання алкоголю збільшилось майже на 20%. Якщо в 13-му році споживання алкоголю було зафіксовано на рівні 64-74%, то показник минулого року зафіксував, що 84% населення вживають алкоголь. Є показник і смертності від вживання фальсифікованого алкоголю. Він знизився. Це пов'язано з вживанням більш "правильного" алкоголю, до складу якого входить етиловий спирт. Тобто той сурогат, який продається в ганделиках, в інших непотрібних точках реалізації, більше правильно фальсифікують. Тому з негативу можу сказати, що дійсно збільшилось вживання, причому серед жінок і молоді. Із позитиву – алкоголь почали фальсифікувати правильно. Його необхідно уже більш ретельно досліджувати і виявляти при проведенні певних лабораторних випробувань.
А акцизні марки не допомагають?
Олег Рубан: Що стосується візуального критерію оцінки будь-якої пляшки або алкоголю, який ми купуємо, то можна назвати основних 4 критерії, на які необхідно звертати увагу:
перший критерій – це акцизна марка, яка повинна бути одна. її можна перевірити за електронним кодом;
другий критерій – це сама етикетка, яка повинна бути з штрих-кодом. На етикетці повинні бути визначені конкретні дані про напій (вміст, склад, міцність), а також виробник і обов'язково нормативний документ, за яким він виробляє;
третій критерій – це штрихкод, який нанесений на дану етикетку;
четвертий критерій – як правило, при фальсифікації, етикетки поклеєні нерівно і можна візуально встановити, що це не виробничий процес, а якийсь кустарний.
Якщо говорити про фальсифікат, який реалізовувався наприклад в 2019-20 році, то масова фальсифікація була виявлена при реалізації через інтернет. Там реалізовувалися великі об'ємні паки, які взагалі йшли без документів. Реалізували їх через різні мережі, і "Нової Пошти", і "Розетки". Сьогодні вони припинили цю діяльність. Тому шановні споживачі, купуйте алкоголь і напої лише в місцях офіційної торгівлі. В топі порушень реалізації сьогодні – це ринки, де може реалізовуватися такий алкоголь. Друге місце – це малі магазини. І третє місце – це генделики, як називають їх в народі, які реалізують невідомо який напій.
У столиці наливайок і генделиків не так багато, як в регіонах
Ми хотіли запросити на цей етер і представників Нацполіції, але вона не наважилися спрямувати до нашої студії жодного спікера. Проте написали, що в 2024 році підрозділами превентивної діяльності Головних управлінь Національної поліції в областях та в Києві проведено перевірки 537 548 місць можливої реалізації підакцизної продукції, за результатами яких було виявлено і задокументовано понад 8 тисяч адміністративних правопорушень пов'язаних із протидією реалізації підакцизної продукції. Якою мірою це відображає реальну ситуацію? І наприклад наші слухачі нам пишуть, а чому ви не говорите про те, що всі наливайки "кришуються" поліцією?
Олег Рубан: Це питання не до мене, але можу сказати, що столиці пощастило, таких наливайок і генделиків не так багато, як в регіонах. У Києві відповідно до доручення Київської міської військової державної адміністрації працюють робочі групи, які саме такі речі відпрацьовують. До робочих груп входять представники Нацполу, Держпродспоживслужби, районних адміністрацій, які виявляють, вилучають і застосовують певні санкції. Тому, якщо в Києві ви бачите такі заклади невідомого походження, то звертайтесь на будь-яку гарячу лінію, можна і гарячу лінію КМДА 1551, ми протягом 24 годин відпрацьовуємо дану точку і відповідно проінформуємо.
А як розрізнити – це санкціонована точка продажу чи ні?
Олег Рубан: Перш за все ця точка торгівлі повинна мати куток споживача, реєстрацію потужності з конкретними даними і всі документи, які може запросити споживач, продавець зобов'язаний надати. Тому запитуйте і інформуєте, якщо не буде таких документів.
А є якийсь електронний реєстр, де цю ліцензію можна з чимось порівняти?
Олег Рубан: Можна, але сьогодні ці інформаційні ресурси закриті. Звертатися необхідно до певних органів.
Основний пул фальсифікату – ринки, малі магазини і кіоски
Наш слухач запитує: "якщо з'ясовується, що особа немає права розливати алкоголь, то які подальші дії вашої служби"? І ще одне запитання – чи перевіряєте ви супермаркети?
Олег Рубан: По першому питанню. Кожний суб'єкт господарювання є оператором ринку, який здійснює реалізацію харчових продуктів і за декларативним принципом, без виходу інспекторів і роботи безпосередньо на місці Держпродспоживслужби, отримує документ, який називається реєстрація потужності. Його можна отримувати за 10 діб в будь-якому територіальному органі в будь-якому регіоні. Тому вважається сьогодні робота будь-якого такого суб'єкта офіційною. Якщо це стосується акцизних товарів (тютюн, алкоголь), то необхідно отримувати ліцензію Податкової служби на реалізацію даних продуктів. Далі це вже сфера відповідальності Податкової служби. Щодо роботи без документів. Ми такі випадки фіксуємо і в Києві. За зверненням виходимо, фіксуємо, і Національна поліція вже застосовує певні санкції щодо припинення діяльності даного суб'єкта, а в деяких випадках і кримінальний кодекс.
Щодо фальсифікату в супермаркетах, магазинах, який виявляється. Держпродспоживслужби реагують за зверненнями громадян. Тому прошу всіх споживачів: якщо виникає будь-яка думка щодо загрози для життя і здоров'я, будь-яка думка про фальсифікацію продукту харчування, то звертайтесь до Держпродспоживслужби за будь-якими лініями зв'язку – це інтернет, гаряча лінія, письмове викладення і спілкування з інспекторами. Ми фіксуємо і виходимо на дані суб'єкти господарювання. У Києві це запроваджена система, вийти на такий суб'єкт можна із самим споживачем протягом 24 годин.
Як часто в супермаркетах може бути така продукція?
Олег Рубан: Що стосується супермаркетів, ми можемо сказати по маслу, яке ми перевіряли, не по горілці. Жодного випадку фальсифікації горілки ми не зафіксували за останні 5 років. Був мораторій через ковід, через військові часи. І на жаль, позапланово ми реагуємо лише на звернення громадян. А по маслу можу сказати, що в порівнянні з 2016 роком в супермаркетах зменшився фальсифікат масла майже 100%. Вже можна говорити, що там продається масло правильно з відповідними технічними умовами, які відповідають ДСТУ. Основний пул фальсифікату знаходиться на ринках, в малих магазинах і в кіосках. Тому я ще раз звертаюсь до споживачів: звертайтеся, є орган, який може реагувати і захищати людину.
Олег Рубан. Фото: a7d.com.ua
Ринок фальсифікованого алкоголю оцінюється приблизно у 35%
Пане Данило, які масштаби ринку контрафактного алкоголю за підрахунками вашого проєкту?
Данило Молчанов: Це насправді не наші підрахунки, це доступна статистика, яка раніше кожен рік робилася Міжнародною організацією охорони здоров'я. Наразі ринок фальсифікованого алкоголю різними аналітичними центрами в середньому оцінюється приблизно у 35%. Світовою організацію здоров'я – від 30 до 40%.
Це багато?
Данило Молчанов: Це дуже багато. Якщо рахувати в грошовому еквіваленті, то цей тіньовий ринок фальсифікату завдає шкоди бюджету, тобто недонадходжень, приблизно 12 млрд грн на рік.
Чи є статистика щодо летальних випадків через вживання контрафактного алкоголю?
Данило Молчанов: В мене, на жаль, такої статистики немає. Але погоджуюсь з тим, що підробок, наприклад, міцного алкоголю українського виробництва дійсно не дуже високий рівень. Але тим не менше більш за все підробляються елітні імпортні напої. Це здебільшого міцний алкоголь і тут дійсно можуть бути проблеми. Але крім того, що йде такий фальсифікований збут через офіційні мережі, де він може траплятися, є ще постійно діючі канали – це інтернет-майданчики, які продають у великих упаковках, де взагалі незрозумілого походження може бути рідина. Там дійсно люди дуже ризикують. І дуже не рекомендується купувати незрозуміло що, незрозуміло в кого. Якщо ви купуєте в офіційній мережі, то там можна хоча б спробувати відстежити походження цієї продукції. А в випадку інтернет-магазину взагалі ніяких навіть претензій бути не може.
Система еАкциз в повній функціональності буде імплементована з 26-го року
Електронна акцизна марка в цій ситуації може якось допомогти?
Данило Молчанов: Безумовно. І тут є два варіанти боротьби, які один одного мають доповнювати. Перший – це безумовно цифровізація. Це те, що ми зараз адвокатуємо і достатньо успішно. Я просто скажу про маленькі оновлення щодо статусу реалізації проєкту еАкциз. Вже ухвалена відповідна нормативна база, як на рівні закону, так і підзаконна. Нещодавно Кабінет міністрів підтримав 4 постанови, які регулюють роботу електронної системи еАкциз. Наразі ми на етапі початку вже технічної розробки, є відповідний підрядник, який почав розробку системи. І ми очікуємо, що вже в березні 25-го року ми зможемо вийти з мінімальним функціональним продуктом, що дозволить імпортерам і виробникам вже почати тестувати початковий функціонал системи. Що це за система і як вона може допомогти? Система еАкциз – це по факту система простежуваності продукції. Така система з 19-го року працює в Європі для ринку тютюну. Там є дуже великий результат від цього. І ми очікуємо не меншого результату і в нас, тому що якраз в парадигмі України ця система буде впроваджуватися не тільки на тютюн, а й на алкоголь. Просто нагадаю, що спільний негативний ефект від контрафакту тютюну і алкоголю в Україні – це біля 35 млрд гривень на рік. Тому воно точно вартує тих затрат на впровадження системи. Щодо суті роботи самої системи електронного акцизу. Ідея в тому, що акцизна марка, яка сьогодні існує, буде замінена на відповідний датаматрікс код, який буде наноситися безпосередньо на упаковку тютюнової продукції або на пляшку.
Тобто можна буде навести смартфон на цей штрих-код і відстежити, так?
Данило Молчанов: Так. Це власне і перевага для кінцевого споживача.
А коли в Україні може з'явитися ця система?
Данило Молчанов: Відповідно до закону і того плану, як ми зараз бачимо щодо розробки і впровадженню самої системи, з березня 25-го року ця система в мінімальній своїй функціональності вже буде існувати. А в повній функціональності вона буде імплементована з 26-го року.
Данило Молчанов. Фото: facebook/DTAUkraine
"Майже кожний четвертий напій є фальсифікованим"
Що спонукає українців споживати алкоголь в таких наливайках – близькість до будинку, ціна чи "атмосфера"?
Олег Рубан: Деяких дійсно атмосфера цих наливайок спонукає до вживання, але перш за все це ціна того продукту, який реалізується. Я повністю згоден з попереднім доповідачем щодо не визначення простежуваності продукту харчування, а саме алкоголь і напої є продуктом харчування, призводить до такої масштабної фальсифікації. За даними статистики, майже кожний четвертий напій є фальсифікованим.
Але ви кажете, що смертність від сурогатного алкоголю все-таки зменшується. За рахунок чого?
Олег Рубан: За рахунок підвищення технічних умов самих виробництв. Це говорить про те, що фальсифікація вже проходить на більш масштабних рівнях. Це показують дані Національної поліції, які викривають дуже великі цехи, фактично фабрики з підготовки таких продуктів як алкоголь для реалізації. Якщо раніше ми зустрічали окремі випадки підготовки алкоголю в гаражах, на складах, то сьогодні це ціли фабрики, цехи, які викриває і Служба безпеки України, і Національна поліція.
А на легальних виробництвах є така історія, що якась одна лінія працює "наліво"?
Олег Рубан: Таких випадків не зафіксовано. Але можна такі речі встановити, якщо споживач буде звертатися. І ми будемо проходити від супермаркету, від магазину до постачальника і до самого виробництва. Це є функції і зобов'язання Держпродспоживслужби.
Які наслідки загрожують наливайці, якщо Нацполіція спільно із Держпродспоживслужбою її викрали?
Олег Рубан: Перш за все, Держпродспоживслужба анулює документи, які в даному випадку будуть. Це позбавлення ліцензії, якщо вона була. Якщо ліцензії не було, то це уже функції Національної поліції, кримінальних кодекс і застосування певних санкцій, аж до позбавлення волі. Це вже вирішить суд.
А вони більше не працюють, якщо ви їх позбавили ліцензії, чи продовжують працювати?
Олег Рубан: Це вже хронічне захворювання деяких небезпечних суб'єктів. Тому, ще раз повторюю, в Києві працюють робочі групи, які створені для того, щоб убезпечити киян від таких суб'єктів. Звертайтеся, будемо працювати.
