Промінь рекомендує: INTUI з треком "Поки ми живі"

Промінь рекомендує: INTUI з треком "Поки ми живі"

Київський рок-гурт INTUI виник у 2018 році спочатку як сольний проєкт музиканта Олександра Скрипниченка. Саме він пише весь репертуар гурту — і слова й музику пісень. Жанр, в якому працюють музиканти, самі вони називають "інтуїтивним роком", тобо всі їхні пісні створюються з імпровізації або приходять інтуїтивно. Певний час гурт виконував композиції англійською, а з 2022-го українською мовою, й наразі у них уже 4 студійні україномовні альбоми. Четвертий альбом — "Емпатія" — вийшов 1 жовтня, в День захисників і захисниць України, й гурт присвятив його всім українцям. А одна з пісень з цього альбому "Поки ми живі" потрапила в плейлист "Промінь рекомендує". Про те, як в один момент закрив свій офіс і повністю занурився в музику, а також, як ШІ допомагає йому робити відео й обкладинки до пісень, Олександр Скрипниченко розповів ведучим шоу РанокПро на Радіо Промінь Дмитру Захарченку й Лесі Антипенко. 

0:00 0:00
10
1x

Фото з інстаграм-сторінки theintui

"Інтуїтивний рок" —  це в першу чергу метод написання пісень. Тобто, коли ти не від голови придумуєш пісні, не від тексту ідеш, а від імпровізації. Коли по відкритому каналу пісні приходять самі, а ти просто являєшся інструментом, який їх записує, ловить і перетворює на музику." 

Олександре, привіт. Що воно таке, ваш "інтуїтивний рок"? 

Це в першу чергу метод написання пісень. Тобто, коли ти не від голови придумуєш пісні, не від тексту ідеш, а від імпровізації. Коли по відкритому каналу пісні приходять самі, а ти просто являєшся інструментом, який їх записує, ловить і перетворює на музику. 

Дуже неординарний підхід в тому сенсі, що ти покладаєшся саме на імпровізацію. Це не ризик?

В тебе завжди є шанс не випускати пісню, якщо не вийшло. Але саме в таких чистих імпровізаціях і народжуються хіти. Найбільші хіти мені наснились, тобто ти спиш і чуєш якусь пісню, думаєш: "Боже, яка прекрасна пісня, що це таке, треба Shazam включити!" А потім: "Стоп, нема Shazam, це сон!" А значить, пісні такої немає, значить, її треба написати. Ти прокидаєшся, включаєш мікрофон і одразу все: пісня, слова, текст. Перша пісня на альбомі "Емпатія" "Просто скажи" — вона просто наснилась, я прокинувся — й одразу текст, мелодія, все! Вона була написана за п’ять хвилин і це стало справжнім хітом.

А як виникло рішення писати пісні саме так?

Це не рішення, воно просто приходило. Я з дитинства чув мелодії в голові, вони постійно в мене грають. І писати пісні просто стало необхідністю, вони просяться написатись. В мене була пісня з попереднього альбому "Просто так", яка теж стала хітовою. Ця мелодія мене просто переслідувала, буквально наздоганяла й не давала мені спокою, так що я мав її написати! І коли я її писав, то не думав, що це чимось стане. Мені мої музиканти казали: "Це щось таке дивне, нецікаве." Але ця пісня найбільше людям сподобалась, вона навіть зараз ТОП-1 у наших чартах. 

"В якийсь момент я почав відчувати, що страждаю від того, що не займаюсь музикою повноцінно. В мене на той час вже був свій офіс, своя команда, компанія. Я прийшов в один день і сказав: "Люди, вибачайте, я закриваюсь, бо так більше не можу, я йду в музику." І все, я закрив свій офіс, компанію, пішов повністю в музику і з тих пір я тут."

Ти взагалі в музику яким чином увійшов?

Питання хороше, бо історія цікава. Я з дитинства хотів займатись музикою, дуже музику любив, але соціум прив’язав такі поняття, що музика — це справа несерйозна, музикою грошей не заробиш і т.д. Тому я більше реалізувався в професійній сфері з комп’ютерами. А коли там уже реалізувався, в якийсь момент я почав відчувати, що страждаю від того, що не займаюсь музикою повноцінно. В мене на той час вже був свій офіс, своя команда, компанія. Я прийшов в один день і сказав: "Люди, вибачайте, я закриваюсь, бо так більше не можу, я йду в музику." І все, я закрив свій офіс, компанію, пішов повністю в музику і з тих пір я тут.

Хочу продовжити про комп’ютери. Кліпи й обкладинки пісень вашого гурту ти робиш сам, використовуючи штучний інтелект. При чому знаємо, що ти робив це задовго до того, як це стало масовим. Як ти до цього прийшов?

Так, це взагалі змінило підхід, тому що я дуже довго шукав собі художника, який би зміг втілити мої побажання щодо обкладинок, і я не міг роками його знайти. А коли знаходив, то художники могли місяцями малювати якісь обкладинки, які ще й не підходили. І коли я дізнався про такий інструмент, то подумав: "Що може тобі програмка намалювати серйозного? Ну навряд чи щось серйозне." А потім ще один раз і ще один, і на YouTube відео трапилось, воно ж все не просто так притягується. Тож я спробував цей інструмент і був просто вражений, наскільки за хвилини і навіть за секунди воно видає результат. Там потрібна твоя фантазія в першу чергу, тобто інструмент сам по собі нічого не зробить, потрібна фантазія, вона вмикається на 100 відсотків, ти просто детально описуєш, що хочеш бачити, втілюєш свої ідеї й вона  тобі пропонує результати. І цей візуал — і обкладинки до пісень, і кліпи — дуже сильно доповнив музику, й це можна робити просто, зручно, і саме головне насправді — це максимально влучно. Саме цей інструмент найбільше розуміє, що я від нього хочу, ніж будь-який художник, з яким я працював до цього. 

Ти настільки структуровано це робиш! Така зібраність і синергія і в колективі існує? Чи ти керуєш цим кораблем самостійно? 

Якщо чесно, то самостійно. Я з дитинства все життя хотів мати саме гурт, але так і не зміг зібрати колектив, де всі разом, де один за всіх і всі за одного. По суті, це залишається більш-менш як сольний проєкт, все на мені. Просто є музиканти, з якими я працюю, вони професіонали своєї справи, грають з найкращими зірками в Україні, це найкращі музиканти в Україні, по суті. Коли мені потрібно щось записати або виступати десь, тоді я звертаюсь за їхніми послугами, а так, по суті, це мій проєкт повністю. 

"Я взагалі стараюсь пісні життєствердними писати, щоб після них залишались віра, надія, любов."

Ми будемо зараз слухати пісню "Поки ми живі". Вона про надію чи безнадію?

Звісно, про надію. Я взагалі стараюсь пісні життєствердними писати, щоб після них залишались віра, надія, любов і т.д. Але, знову ж таки, я не думаю над піснями. Це не те, що ось сяду й напишу пісню, яка буде людей надихати. Воно просто саме приходить і потім в кінці я сам уже як слухач слухаю і такий: "Вау! Прикольна пісня, треба випускати!"     

Слухати пісню INTUI "Поки ми живі", як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.