Фото: Пресслужба гурту U2U
Спочатку "Крапки" були жартівливим треком про різницю у сприйнятті крапок між різними поколіннями
Ви випустили новий сингл "Крапки", який став творчим камбеком після перерви. Це ваш перший реліз у 2024 році. Розкажи, що спричинило паузу у творчості?
Перерва виникла через наше "дорослішання". Як митці, ми постійно розвиваємося та змінюємося. Ми також розвиваємося як пара з Анастасією. Попередній реліз ми зробили швидко: написали пісню, зробили аранжування, зведення — і одразу випустили. Проте результат виявився не таким, як ми очікували. Цього разу ми пройшли всі етапи: прийняття, відторгнення, знову закохалися у пісню. І зрештою вона стала саме такою, якою ми хотіли її почути. Ми дуже раді, що ця пауза принесла нам безцінний досвід.
Розкажи про ваш новий реліз. Що це за пісня?
Спочатку "Крапки" були жартівливим треком про різницю у сприйнятті крапок між різними поколіннями. Молодше покоління (зумери), наприклад, не люблять, коли старше покоління ставить крапку в кінці речення, бо це викликає підозру: "Що за цим ховається?" Натомість крапка від зумера може означати що завгодно. Напишеш "Ок." — і це вже натяк на образу чи приховану загрозу: "Ок, я тобі потім віддячу". Ці дрібниці не раз створювали напругу в наших стосунках. Ми разом уже шість років, а знайомі — дванадцять. І ці нещасні крапки багато разів ускладнювали наші розмови. Насправді ж, щоб вирішити проблему, треба не ставити крапки, а говорити.
А коли ви спілкуєтеся з Анастасією, чи використовуєш ти "три дужки"в повідомленнях?
Я належу до покоління "зеленіалів" — це така суміш міленіалів та зумерів, тому я намагаюся адаптуватися та використовувати молодіжні символи, але все одно ставлю ті дужки. Старше покоління ще називає їх "нігтями".
У серйозних дорослих стосунках важливо розуміти, коли треба промовчати, а коли — говорити
Як вважаєш, на що треба звертати увагу в стосунках?
Мій маніфест як людини — це баланс між спілкуванням і тишею. Треба підтримувати цей баланс, тому що серйозні дорослі стосунки — це робота і важливо розуміти, коли треба промовчати, а коли — говорити. І найважливіше в стосунках, на мою думку, — це дрібниці. Для кожного це можуть бути різні речі. Наприклад, для мене важливо, коли мене перепитують, чи хочу я кави. А для Насті може бути дрібницею, коли я зайвий раз помию посуд. Дрібниці можуть бути виявом любові та піклування. Тому в стосунках важливо спілкуватися й помічати дрібнички, які ви робите одне для одного.
На обкладинці синглу ви використали шрифт Брайля. Чому зупинилися на цьому рішенні?
Це був вибух емоцій! Спершу ми створили простішу обкладинку, але зрозуміли, що зміст пісні потребує чогось глибшого. Ми звернулися до Дар’ї Волошиної з Херсона, бо її роботи вирізняються особливою ґрунтовністю. Спочатку вона створила зображення, на якому дівчинка ніби падає в крапки, вибиті немов компостером зі старих тролейбусних квитків. Нам ця ідея дуже сподобалася, бо вона вже мала сенси. Потім ми попросили додати повідомлення зі стікерами котів. Ми гадали, що так усе й залишиться, але побачили на фінальній версії шрифт Брайля. Як автор тексту, я спершу навіть не усвідомлював, наскільки це влучно. Крапки у Брайлі — це, власне, намацування сенсів. Ми не давали Даші жодних ТЗ, а вона якимось чином сама до цього прийшла. Адже дійсно, стікери стікерами, а спілкування в парі — це прокладання шляху до взаєморозуміння.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.