Схожа: Класні моменти мають властивість закінчуватись, важливо з легкістю це приймати й рухатися далі

Схожа: Класні моменти мають властивість закінчуватись, важливо з легкістю це приймати й рухатися далі

Співачка Схожа презентувала пісню "Піони" — ліричну  історію про емоції та тимчасовість, у якій акцент робиться на прийнятті змін. Через метафору квітів композиція розкриває важливість моментів та людей, які проходять через наше життя, і вчить із легкістю сприймати неминучі завершення.

В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь співачка Схожа поділилася з ведучою Ксенією Івась історією створення пісні "Піони", а також роздумами про прийняття себе, творчість у моменті та зміни у житті. Виконавиця також відверто розповіла про боротьбу з мовними звичками й труднощі, з якими зіткнулася під час роботи над текстом.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь

"Піони" — це пісня про неминучість усього тимчасового

Ти сьогодні презентуєш пісню "Піони". Розкажи про цю роботу: як вона народжувалась і що стало головним натхненням?

Я одразу хочу порушити питання правильної назви, щоб про це не говорили у мене за спиною. Правильно казати  "півонії", але я свідомо залишила "піони", бо саме так ці квіти залишилися у моїй мовній ідентичності. Пісня писалася дуже швидко, у стані творчого потоку. Це був один із тих моментів, коли все виходить легко — за 7–15 хвилин. Як тільки пісня була готова, я звернулася до звукорежисера і буквально змусила його зустрітися, бо відчула: "Це хіт!". Хоча він був зайнятий, ми швидко зробили аранжування. Я зробила це на такому вайбі, з таким позитивним настроєм, але команда послухала й сказала, що трек класний, їм усім сподобався, але правильно говорити "півонії". Я навіть намагалася переписати текст і змінити квітку на троянду чи ромашку, але це не спрацювало. У мене був цілий процес навколо цього: видихнути цю неуважність і прийняти те, що я припустилася помилки. У результаті я прийняла те, що в житті я кажу саме "піони", і це нормально. Ця суржикова частина поки залишається в моєму ДНК. Ця пісня створилася дуже легко і мені хочеться, щоб цю легкість відчули й слухачі. 

Ти зазначала, що під час написання пісні ще не знала її справжнього сенсу. Як ти усвідомила, про що саме вона?

Це усвідомлення прийшло через півтора-два місяці після написання. Мені часто здається, що ми пишемо про те, чого ще не розуміємо повністю. Тобто зміст може проявитися пізніше. Ти пишеш її в якомусь потоці, розумієш поверхневий сенс, але не до кінця усвідомлюєш про що вона, адже не було тригеру, щоб написати це. Так само у мене було з цією піснею. Для мене "Піони" — це про прийняття тимчасовості всього, що з нами відбувається. У житті класні моменти мають властивість закінчуватись, але важливо з легкістю це приймати й рухатися далі. Тобто ця пісня про неминучість усього тимчасового.

Чи були ситуації у твоєму житті, коли ти не могла відпустити щось важливе?

Так, це траплялося, і часто навіть із самим собою. Наприклад, з образом того, ким ти був колись, але більше не є. Це також стосується людей, які приходять і йдуть з нашого життя. Бувають моменти, коли ти розумієш: ви з кимось більше не говорите однією мовою. І тоді важливо прийняти це як природну зміну. Наприклад, зараз у мене є подруга, з якою ми розуміємо, що вже говоримо різними мовами, і класно, що ми це усвідомили в момент, коли почали "тертися". Але ми розуміємо, що це просто тому, що ми вже інші. 

Дівчат часто вчать бути "зручними" для всіх, але важливо усвідомити, що не обов’язково всім подобатися

В одному зі своїх відео в тіктоці ти згадувала пісню BRYKULETS "Піони". Чи могла ця композиція стати джерелом натхнення для твоєї власної пісні?

Мені дуже подобаються і сам артист, і його пісня, і я щиро рада, що ми дружимо. Не можу точно сказати, але, можливо, на підсвідомому рівні його трек залишив слід. Однак, коли я створювала свою композицію, мене надихнув зовсім інший момент: у мене вдома стояв розкішний букет півоній, і саме ці квіти стали поштовхом до вибору назви.

У твоїй пісні є рядок: "Всі, кому не дуже, я прошу мене пробачить." Це звучить як прийняття себе. Як ти працюєш над прийняттям своїх недоліків та вразливостей?

Ця фраза відображає те, що дівчат часто вчать бути "зручними" для всіх. Але важливо усвідомити, що не обов’язково всім подобатися. Прийняття себе — це не просто любов до себе, а постійна робота над собою. Якщо щось у собі не подобається, це нормально і зовсім не означає про проблеми із самооцінкою. Важливо вдосконалювати себе й створювати такою, якою хочеш себе бачити. І, звісно ж, у будь-якому разі треба любити та приймати себе.

Минулого разу ми спілкувалися майже рік тому. Які зміни сталися у твоєму житті за цей період?

Логістично нічого не змінилося — я продовжую жити в Києві. 

Я отримала водійське посвідчення, і тепер водіння для мене — це щось на зразок медитації. За цей рік я подорослішала, почала дивитися на деякі речі під іншим кутом. Я також почала писати позитивніші пісні, що для мене велика зміна, тому що раніше я писала здебільшого ліричні треки, під які хотілося плакати. У моєму ДНК був ліричний стиль переживання будь-чого в житті, навіть позитивного, а тепер я намагаюся передати інші емоції.

У пісні "Піони" ти співаєш про пролиті сльози. Про чиї сльози йдеться?

Це мої власні сльози від безсилля змінити деякі речі. У житті не завжди вдається все контролювати, і це може бути болісно. В моєму оточенні часто з'являється фраза про те, що не варто приймати емоційних рішень. Але я вважаю, що емоції — це супер, і якщо я в моменті можу розізлитися й прийняти в цьому стані якесь рішення, то хай буде так. Якщо це буде якесь класне рішення — теж хай буде так. Я не зовсім за тему тотальної екології спілкування. Я дуже емоційна людина й іноді мої емоції можуть призвести не лише до чогось поганого, а й до прекрасного, наприклад, я можу створити пісню. 

Ти активно займаєшся саморозвитком і читаєш відповідну літературу. Як ти бачиш свій розвиток і розумієш, куди він тебе веде?

Якщо говорити про мій саморозвиток, для мене це наразі питання без остаточної відповіді. Я не хочу загадувати чи встановлювати якісь горизонти, тому що не знаю напевно, куди мене веде життя. Кілька днів тому одна з моїх подруг порадила мені замислитися над тим, як я могла б передавати власні знання іншим людям і ділитися досвідом. Зараз я розмірковую над тим, щоб працювати з людьми, особливо з жінками, у певному форматі. Але я точно відчуваю, що моє життя веде мене на сцену — хоча за цим шляхом ще стоїть дуже багато праці й викликів.

З чим ти плануєш завітати до нас наступного разу і коли це може статися?

Я сподіваюся дуже скоро повернутися до вас. Наразі у мене є кілька готових пісень із новим звучанням. Упродовж найближчих кількох місяців, сподіваюся, я прийду до вас із цікавим ЕР-альбомом або новим синглом.

Редакторка текстової версії — Олена Кірста.

Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.