Вихід ЗСУ з Вугледара не означає поразку України, але є суттєвим — Попович

Вихід ЗСУ з Вугледара не означає поразку України, але є суттєвим — Попович

Вихід українських підрозділів з Вугледара не означає поразку України і не має стратегічного значення. Втім він є суттєвим. Це констатує в ефірі Українського Радіо військовий оглядач Денис Попович. Зокрема, завдяки залізниці, яка розташована у Волноваському районі Донеччини, ворог отримує додаткові логістичні можливості та забезпечує сухопутний коридор до Криму. Водночас,  якщо росіяни далі просуватимуться на Вугледарському напрямку, це створить додаткові загрози для міста Курахове. Хоча просування дається окупантам ціною великих втрат, зазначає Попович.

 

0:00 0:00
10
1x

Вугледар, серпень 2024 року. Фото: 72 ОМБр/Facebook

Наслідки виходу ЗСУ з Вугледара

Вихід ЗСУ із Вугледара був правильним кроком, щоб зберегти життя українських військових. Для стримування наступу Росії Україні потрібно більше допомоги Заходу. Це дві основні тези Володимира Зеленського на пресконференції напередодні з новим генсеком НАТО Марком Рютте у Києві. Якими є наслідки і як може розвиватися ситуація далі?

Ми втратили вогневий контроль над Волноваським районом, а відтак над залізницею, яка там проходить. Вона йде вздовж лінії фронту в Донецькій області, просувається далі на Маріуполь, повертає в Запорізькій області та йде на Херсонщину. Це теж буде вздовж лінії фронту. Тобто ця залізниця рокадна і є дуже зручною для логістики. Відповідно, ворог отримує додаткові логістичні можливості, й це буде даватися взнаки. Не завтра, не післязавтра, не через тиждень, не через місяць, а можливо, в наступному році ми на собі це відчуємо, якщо ворог буде планувати операції в Запорізькій чи Херсонській області. Тому що логістика — це важливо, ми знаємо, що ворог спирається на залізницю у своїх логістичних побудовах.

Другий наслідок – це незрозуміло, куди ми будемо відступати, де буде наступна лінія оборони, як буде далі ворог просуватися. А вже є повідомлення про те, що, попри великі втрати, які він зазнав при штурмі Вугледару, противник надалі готується до просування. Тому відступ з Вугледара є суттєвим, він не залишиться без наслідків.

Чи буде залізниця об’єктом номер один для того, щоб туди цілити? Наскільки це може дошкулити або ефективно спрацювати, якщо зруйнувати цю ділянку залізниці?

Одна справа, коли ми тримаємо її під прицілом артилерії. Інша — коли за рахунок або диверсій, або більш далекобійної зброї намагатися щось зруйнувати. Треба не просто розібрати залізничне полотно. Адже через два дні його зберуть знову, і знову відновиться рух. Треба зробити щось, щоб зупинити рух потягів на суттєвий проміжок часу. Наскільки це вдасться зробити в нових умовах, то для мене є питання. Це не означає, що там взагалі нічого не можна зробити. Втім ворог отримав додаткову безпеку і більшою мірою забезпечив так званий сухопутний коридор до Криму.

New York Times пише, що поразка у місті Вугледар стане нібито  стратегічною втратою для українських військових і символічним ударом з огляду на ту центральну роль, яку це місто відігравало у стримуванні російського натиску. Як щодо морального стану наших військових у такій ситуації?

Безумовно, воно має відзначитися на моральному стані військовослужбовців, оскільки були втрати з нашого боку, ворог наступав силами, що переважають, були дуже важкі бої, і наші хлопці були під загрозою оточення. Але головне — так чи інакше вдалося вийти з Вугледару і зберегти людей. Хоча, ясна річ, що вдалося зберегти не всіх, оскільки ситуація була складною.

Стосовно стратегічної ролі Вугледара — це перебільшення. Бо стратегічне значення того чи іншого об'єкту, тієї чи іншої битви або події — це те, що впливає напряму на хід війни. Відхід від Вугледару не означає поразку України, тому я б не поспішав казати про стратегічне значення цієї події.

"Ймовірно, Курахове – наступна мета росіян"

У контексті тих подій, які відбулися у Вугледарі, що можна сказати про перетасування на тій ділянці фронту, і чи будуть росіяни так само як на Вугледар чи Покровського напрямок кидати абсолютно все, що мають. Чи є в них є межа, щоб зупинитися, принаймні навіть тому, що вони теж втрачають і ресурси, і людський потенціал?

Росіяни зазнали великих втрат, попри те, що їм вдалося виконати своє завдання. Зараз інформація про те, що вони будуть намагатися просуватися на Богоявленку — населений пункт, розташований північніше Вугледара. Для цього вони накопичують сили. Але поки що ми повинні почекати, яким чином вони будуть там далі діяти. Просування у Вугледарі для них є перспективним, в тому плані, що вони створюють додаткові загрози для Курахового. Курахове зараз перебуває під тиском, тобто вже його починають зносити авіаційними бомбами. І, на мій погляд, якщо далі буде просування на Вугледарському напрямку, то це будуть значні загрози для Курахового, оскільки для нього є загрози й з Покровського напрямку. Тобто Курахове стане наступною метою ворога.


Денис Попович. Фото з особистого архіву

"Аби продовжити наступ на Покровськ, ворог має виконати низку завдань"

Генштаб ЗСУ у Фейсбуці повідомляє про те, що приблизно половина всіх бойових зіткнень за день відбувається саме на Покровському та Курахівському напрямках. Але була інформація, що нібито на Покровському призупинили їхні активні дії. Наскільки це вдалося і як надовго?

Вони призупинили наступ безпосередньо на Покровськ. Оскільки їм не вистачає для цього військ, щоб наступати на Покровськ, і на Селидове, і на Вугледар, і на Курахове. Зараз у них інше завдання. Вони завершили справу з Вугледаром. Далі, очевидно, вони розвернуть наступ на Курахове. Але це не так просто. Їм ніхто не скасовував необхідність наступати на Покровськ. Щоб наступати на Покровськ, їм потрібно витіснити наші війська з Селидового. А для цього необхідно закінчити історію з селищем Цукурине. Вони його теж намагаються захопити, там ситуація важка. Там у них є шанси витіснити наші війська і далі просуватися в бік Селидового, аби створити загрозу оточення і прибрати наші війська звідти. І тільки після цього вони зможуть наступати на Покровськ. Бо оскільки в місті Селидове є терикони, які допомагають контролювати вогнем місцевість довкола, тому вони є однаково важливі і для Збройних сил України, і для Російської Федерації. Тому є така послідовність завдань. І поки ця послідовність завдань не буде виконана, їм буде важко наступати на Покровськ. Тож дивімося на те, коли цей наступ може бути планований. І якщо він може бути планований.

"Торецьк теж буде однією з напружених точок на фронті"

Якою є ситуація на Торецькому напрямку?

Фактично взято під контроль Нью-Йорк (Донеччина) і ворог отримує можливість наступу на Торецьк. Вони з перемінним успіхом намагаються наступати ще з літа. Зараз теж треба буде дивитися, яким чином це вдасться. Торецьк — це небезпечно. Це небезпечно далі для Костянтинівки. Тому це теж буде однією з напружених точок на фронті.