Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Штучний нагрів акумулятора
Як таке можливо?
Тут можна говорити про абсолютно унікальну спецоперацію, найімовірніше, ізраїльських спецслужб, тому що більше нікому це не потрібно і лише вони здатні (Ізраїль не підтвердив свою причетність до цих атак – ред.). І тут дві складові важливі: перше — технологічна, а друга вже суто розвідувальна, агентурна. Технологічна полягає в тому, щоб розробити таку вибухівку, кілька грамів якої спричиняють серйозний вибух. По-друге, якимось чином притулити її до батареї чи всередину девайса, ближче до акумулятора і розрахувати таким чином, щоб вона була непомітною, мала вибуховий ефект, але щоб вона вибухала через певний нагрів акумулятора. І далі вже працює давно відомий ефект вразливості для багатьох різних радіоелектронних девайсів, коли надсилаються спеціально сформовані команди, чи коди, чи сигнали певної частоти, послідовності, які спричиняють ненормальну роботу девайса, перевантаження його, таким чином нагрівається акумулятор. І коли ця температура дуже швидко досягає межі, тоді відбувається вибух. Це стосовно технологічної, технічної складової. А друга, не менш важлива складова — це організувати доставку цього вже технологічного рішення до цільової аудиторії. І це вже говорить про клас, досвід і організацію роботи спецслужби. Вже лунали днями якісь окремі повідомлення західних ЗМІ, що готувалося це 15 років (телеканал ABC з посиланням на власні джерела — ред.). Насправді це ні, але цілком можливо, що навіть більше 15 років готувалася агентурна мережа, підставні фірми, вербувалися співробітники у різних компаніях…
Найбільш технологічний аспект — дуже маленька вибухівка
… щоб цю операцію можна було реалізувати?
… щоб можна було і доставити. Вони планували багато що, але вони готували транспортний коридор — це дорога чи річка, по ній може що хочете їхати. В даному випадку по ній поїхали пейджери. Тобто вже через якусь мережу агентів, яка, скоріш за все, вже дезорганізована після реалізації операції, але, я впевнений, у організаторів залишилося ще багато агентів і багато можливостей. В принципі тут технологічно нічого нового немає, єдине, що найбільш технологічний, як на мене, аспект — це вибухівка, дуже маленька, дуже непомітна. Якщо казати про пейджери, то скоріш за все вони отримали до них доступ або на етапі виробництва, або на етапі транспортування. Тому що ж це ж багато було різних посередників задіяно, щоб доставити, і можливо на пів дня, на день десь поставка затрималася, спеціалісти розколупали кожен пейджер, туди щось вставили…
Але це ж розколупати не 5-10 пейджерів… йдеться про тисячі!? Це треба або дуже багато людей, або дуже багато часу.
Ми не знаємо реальних можливостей, можливо там 100 інженерів 8 годин працювали.. Це не новий, як дехто заявляє, крок, не нова ера. Все, що вони поєднали — все було відомо окремо. Навіть творчо, я б сказав, вишукано поєднати всі елементи і так складно те все організувати, і воно все ж таки дало бажаний організаторам результат — це говорить про високий рівень організації роботи в самій спецслужбі і про серйозні науково-технічні ресурси. Тому що це явно працювало, можливо, рік, можливо, довше. А дослідницький центр, а якась лабораторія? Це ж треба було все випробувати, це ж хіміки працювали, це радіотехніки працювали, це фахівці з кібербезпеки, які з радіосигналами чаклували, якось підбирали це все. Це говорить про те, що ізраїльтяни вкладають великі ресурси, наукові мізки у роботу своєї спецслужби, і, судячи результатам, їм це вдається (Ізраїль не підтвердив свою причетність до цих атак – ред.).
Костянтин Корсун. Фото: ФБ-сторінка Kostiantyn Korsun
А як так вдалося одномоментно все це запустити в дію і чи випадково або не випадково були обрані саме пейджери?
Була обрана та техніка, якою масово користується "Хезболла". Вони завчасно знали, що "Хезболла" ухвалила рішення закупити партію пейджерів — це все говорить про рівень домінантності, тотального контролю у радіоелектронному просторі, вони перехоплювали практично більшість комунікацій і знали про це завчасно. Це показник тотальної переваги Ізраїлю у технологічній сфері (Ізраїль не підтвердив свою причетність до цих атак – ред.).
У мобільного телефона є передавальна антенна — а це маячок, і його засобами радіоелектронної розвідки можна виявити з будь-якої точки при наявності технічних можливостей. А "Хезболла", розуміючи, що це повна перевага на боці Ізраїлю і вони бачать кожного абонента, який носить девайс, в якому є передавальна антена, свідомо відмовилися від телефонів і перейшли на застарілу техніку, в якій немає передавальної антени, тобто пейджер працює в пасивному режимі. Щоб ізраїльтяни не бачили, де конкретно перебуває користувач електронного девайсу, тому що так працює пейджер — він тільки на прийом працює, він нічого не передає, відповідно його запеленгувати неможливо. І вони вважали, що це їх врятує, і певний час це працювало, аж поки проти них не вигадали інший шлях вирішення проблеми.
Найімовірніше, просто підмінили батареї, акумулятори
Після пейджерів почали вибухати телефони, якась комп'ютерна техніка, радіостанції… Тут ідентичний був підхід?
Ні, тут уже виключається елемент того, що хтось мав доступ до виробів на стадії виробництва, тому що це була дуже різна техніка – багато радіостанцій і радіоприймачів. Виробник цих радіостанцій — здається, якась японська компанія — повідомили, що таку модель вони припинили випускати 10 років тому і навіть припинили випускати акумулятори до них. Тут був задіяний трохи інший підхід, тобто немає можливості вже отримати доступ до поставок, до виробника, тому, найімовірніше, пішли шляхом просто підміни батарей. Умовно, змоделюємо, десь на якомусь секретному заводі вже винайшивши мікровбухівку, її вмонтовують в різні акумулятори найбільш популярні, які використовуються в радіостанціях, в різній іншій електроніці, в радіоприймачах, де завгодно. Можливо це розмір пальчикової батарейки, наприклад. Більшість експертів схиляється зараз до думки, що це були акумуляторні або інші батареї. І, можливо, десь налагодили масове виробництво дуже схожих, абсолютно ідентичних, але із мікровибухівкою. І, може, вони ще й продали їх. І тоді, розумієте, що представники "Хезболли" купили у ізраїльтян батарейку, самі вставили в радіостанції і потім самі ж на ній підірвалися. Такий підхід унікальний (Ізраїль не підтвердив свою причетність до цих атак – ред.).
Мікровибухівка — це щось нове в технології виробництва вибухівки чи такі приклади вже десь мали місце використання?
Була якась історія… Я чув, що наприкінці, здається, 90-х, одного з близькосхідних терористів ліквідували через закладену вибухівку в телефон. Це все штучні операції. Для промислового виробництва потреби немає: для видобутку вугілля воно не потрібне, для військових цілей не потрібні мікро. Це якраз сфера діяльності спецслужб.
Якщо мобільний повністю вимкнути, то ризики зменшуються. Але колись ви його ввімкнете і щось будете з ним робити: заходити в месенджери, заходити на веб-сайти, дивитися пошту і ще якимось чином скачувати щось звідкись, а цей файл міг до вас прийти невідомо звідки, якими шляхами, тобто, там використовуються так звані вразливості нульового дня, вразливості, про які ніхто не знає на широкий загал, і ізраїльтяни роками скупляли ось ці вразливості. Тим самим займаються не тільки вони, цим займаються усі провідні технічні розвідки світу, шукають вразливості самі й купують їх на чорному ринку. Тут кібербезпека і перехоплення комунікацій, софт приладів. Це такі допоміжні чинники — це не кібероперація, але без кіберфахівців вона була б неможлива насправді. 90% всього цього — це так звані аналогові технології й агентурна робота спецслужб. Але все ж таки елементи кібербезпеки тут присутні.
Просто дуже вдала спецоперація, де задіяні потужні технологічні та людські можливості
У своєму пості у соцмережах ви резюмуєте, що загалом інцидент у Бейруті нічого принципово не змінює у світових правилах гри. Світових правилах гри спецслужб – ви мали на увазі? А тоді ж в чому новація?
Технологічних воєн, скоріше, кібервоєн, тому що нічого не змінює, тому що всі елементи вже були відомі: що акумулятори нагріваються командами — було відомо, що закладена в телефон вибухівка вибухає — відомо, що можна перехопити вантаж, можна підкупити, шантажувати або через корупцію якось заохотити певних чиновників, що ви купуєте за повний прайс, а ось наша партія дешевше і ми різницю з вами поділимо… Корупційна складова широко застосовується усіма спецслужбами і є одним з основних методів вербування і взагалі роботи. Тому не змінюються правила гри спецслужб, не змінюється технологічний рівень, тобто тут немає якихось проривів насправді. Це просто творче поєднання, новий погляд і поєднання вже давно відомих елементів. Навіть високопосадовці на Заході почали говорити, що це нове слово, це нова ера, нова епоха… Ні, це просто дуже вдала спецоперація, в якій було задіяні потужні технологічні та людські можливості, людський потенціал — те, що називається, творчість, те, на що, наприклад, не здатний штучний інтелект.
Українцям немає чого остерігатися. Хіба що…
Українцям слід боятися тепер вибухових мобільних пристроїв, якихось технологій? Острах має бути чи ні?
Я не бачу причин хвилюватися наразі, хіба що якщо ваша техніка приїхала вам із Близького Сходу. Уявимо собі, що противники "Хезболли" випустили 100 000 батарейок формату ААА — мізинчики. Ми не знаємо це, але це цілком можна припустити, висновуючи з попередніх останніх подій. Як ці батарейки розлетілися по світу — хтозна: можливо, вони переважно призначалися для Близького Сходу, але люди ж там не замкнені всередині, вони подорожують світом, Європою, вони можуть і в Україну заїжджати, просто навіть якийсь дипломат іноземний десь зайшов на базар і купив батарейки, вирішив зекономити, поїхав у свою країну. Воно частково могло розповзтися по світу. Оце єдиний такий елемент, чого можна боятися. Якщо людина була на Близькому Сході нещодавно за останні пів року або посилка якась приходила звідти з електронікою, яка містить батареї — це єдиний момент, де слід боятися.
