Україна має достатньо натурального. Навіщо нам пальмова олія? — експертка

Україна має достатньо натурального. Навіщо нам пальмова олія? — експертка

Україна є аграрною країною і має достатньо натуральних харчових продуктів. Навіщо нам пальмова олія, або, точніше, навіщо нам гідрогенізований жир? Це питання поставила в ефірі Українського Радіо професорка кафедри товарознавства і формації  Державного торговельно-економічного університету Олена Сидоренко. Верховна Рада погодила законопроєкт про заборону використання пальмової олії у деяких продуктах, зокрема в дитячому харчуванні. "Скільки б ми гарних законів не ухвалювали, але потрібен обов'язковий контроль", – зауважує Сидоренко. І уточнює: йдеться не про саме пальмову олію, як рослинну олію, має значення глибоко змінена хімічно будь-яка олія, тобто гідрогенізована. Тим більше чимало держав уже повністю відмовилися від таких "продуктів".

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Pixabay 

Скільки б ми гарних законів не ухвалювали, але потрібен обов'язковий контроль

Як це буде контролюватись?

Щодо пальмової олії — то це на слуху дуже давно. Уже років три цей законопроєкт увесь час у різних аспектах показується та використовується. Скільки б ми гарних законів не ухвалювали, але потрібен обов'язковий контроль. Десь із півроку тому Держпродспоживслужба збирала колегію, де розглядалося питання трансжирів, гідрогенізованих жирів, контроль. Багато лабораторій державних уже мають методи, методики відпрацьовані для контролю, інші в той час налаштовували, відпрацьовували ці методики. До того моменту, коли буде впровадження законопроєкту, фахівці Держпродспоживслужби — єдиного органу, що контролює якість, безпечність харчових продуктів на ринку України, зможуть робити це фахово, кваліфіковано.

Має значення не пальмова олія, як рослинна олія, а змінена хімічно

Чому три роки аж минуло між першим і другим читанням?

Звичайно, повномасштабне вторгнення має свій вплив, але це не може бути основною причиною. Основна причина — не всі зацікавлені в тому, щоб законопроєкт був зреалізований у практичній частині. ВООЗ ухвалила, що до 2023 року, який вже закінчився, необхідно припинити використання гідрогенізованого жиру в харчових продуктах, принаймні повинно нормуватися, якщо це відбувається по технологічних причинах, не більше ніж 2%, а не так, що 50% від використаних жирів. 

Тут має значення не саме пальмова олія, як рослинна олія, має значення змінена хімічно, глибоко змінена будь-яка олія, тобто гідрогенізована саме. Якщо пальмова олія, то це стеаринова її фракція виділена, оброблена, та, яка уже може без проблем зберігатися дуже довго. Тому дещо маніпулятивно звучить саме пальмова олія, я б сказала гідрогенізована олія або трансжири, до негативного впливу яких ми звикли і споживач, звичайно, сприймає це негативно, коли він чує "трансжири".

Пальмова олія наразі найдешевша

Гідрогенізують будь-яку олію? Чи чому саме пальмова йде на першому місці? Тому що найчастіше?

Найдешевша наразі. Пальмова олія наразі найдешевша. Виробники говорили про те, що я завжди борюсь із трансжирами, з гідрогенізацією олії, але вона їй не потрібна, а потрібна ось якраз пальмова олія, дестеринова фракція оброблена, тому що вона найдешевша у великих обсягах надходить. Але тут інша проблема: вирубуються тропічні ліси. І екологічна проблема, тому що найдешевша. Ринок, звичайно, конкурентний — він обирає те, що дешево. 

Ми давно уже також гідрогенізуємо соняшникову олію, але принаймні це зараз уже не так вигідно. Проте, якщо буде ухвалено закон і на міжнародному рівні заборонено вирубування пальмових лісів і виробництво в такому величезному масштабі, тому що з одного і того ж гектара можна в 10 разів більше пальмової олії добути, ніж соняшникової. Тут все чітко, ринок регулює, немає ніяких незрозумілостей, тому ми маємо величезні обсяги. І проблема в тому, що будь-яку рідку олію можна гідрогенізувати, тільки постає питання, чи це вигідно, чи достатня кількість, наприклад горіхова олія — то це невигідно, тому що це буде дуже дорого і в цьому немає жодного сенсу, її варто продати ось в такому вигляді. 

Гідрогенізувати олію вигідно і технологічно зручно

Ми говоримо про те, що гідрогенізувати олію — це шкідливо. Чому це робиться? 

Тому що це уже давно технологічна практика, коли заміщали так маргарини, різні кондитерські жири, тому що це вигідно, тому що вигідно замінити частину вершкового масла, на який треба більше затрат для виробництва, для зберігання, зрештою — воно буде гірше зберігатися — і потім використання. Те, що це буде корисніше і краще — це вже інші питання, споживач привчається, або якщо споживач не обирає, тому ми з вами завжди говоримо про культуру харчування і вибору споживача, споживач має голосувати своїм гаманцем, він має показати, що йому не треба 5 кг печива на маргарині, на гідрожирах зі смаковими добавками, які імітують вершкове масло…

Олена Сидоренко. Фото: ФБ-сторінка Олени Сидоренко 

Кінцевий споживач остаточно відчує споживання гідрожирів на стані свого здоров'я

Але споживач може прийти в магазин і купити товар, тому що він там є, а якщо він там є, значить він дозволений, а отже його можна споживати, навіть якщо трошки чогось там не того… Споживач просто хоче смачного печива чи просто хоче купити щось смачне, поживне і відносно дешеве, і для нього ці розмови про гідрогенізацію олій трошечки герметичні можуть бути, тому що частина споживачів, яка у нас читає етикетки, все ще достатньо невелика. Якщо цей закон буде ухвалено і якщо він запрацює, якщо буде ефективна система контролю, як це кінцевий споживач помітить і чи помітить взагалі, як він це відчує? 

Кінцевий споживач остаточно відчує на стані свого здоров'я, і діти, і школярі, тому що, щоб ми не говорили, а кондитерські вироби — це ті вироби, які полюбляють школярі, діти, тому що вони дають швидкий приплив енергії. Тому споживач, зрештою, це відчує по стану свого здоров'я і по тому, що він буде більш активним, більш успішним, менше буде депресивних станів. Закон забороняє в цілому використання в дитячому харчуванню і обмежує в інших продуктах харчування для дорослих до 2%. Я б заборонила в усіх абсолютно продуктах харчування. Нормувати в тих межах потрібно, тому що є країни, в яких абсолютно це заборонено. Україна — одна із найбільш розвинених країн, яка має на це право тепер. 

Від паштетів до морозива

Кінцевий споживач відчує за самопочуттям. Тут про шкідливість конкретно ось такої олії, яка оброблена, яка використовується в різних продуктах. Чи тільки в кондитерці? Де ще і як саме конкретно вона впливає на здоров'я людини?

Активність і депресивність — ті стани, які кінцевий споживач відразу може не відчути, відразу просто солодке. Але задоволення взагалі від таких продуктів мало, тому що вони просто несмачні, якщо порівнювати з продуктами, які зроблені на натуральних жирах із використанням компонентів. До цього треба привчати споживача. 

Я одного разу, коли робила доповідь і сказала технологам відомим, що я не буду купувати ніколи продукцію з гідрожирами, вони сказали: ні, ви її купуєте щодня, тобто ви просто не знаєте, що там є гідрогенізовані жири. 

Морозиво, наприклад — заборона використання в морозиві. В нас є морозиво з комбінованим складом сировини і воно досить дешеве — може в два-півтора рази порівняно із морозивом на молочній сировині. Може бути абсолютно в будь-якому продукті: і м'ясні паштети чи рибні паштети — там, де використовується жир. Якщо сумлінний виробник, він пише суміш гідрогенізованих і негідрогенізованих — нас цікавлять в натуральних жирах. Якщо натуральні рослинні жири або натуральна пальмова олія — це рослинний жир, який має користь, містить багато каротину і має свій ареал споживання. Може бути в будь-яких джемах, десертах, всі сирні продукти, молоковмісні так звані продукти — це все продукти на гідрогенізованих жирах, будь-які тістечка, желеподібні продукти, тобто використовують абсолютно в будь-яких продуктах, тому це і вигідно, тому цей закон уже три роки не ухвалюється, тому що це технологічно зручно. Технологи мені розповідали, що обладнання налаштоване на використання саме от таких замінників, тому що якщо використовувати іншу сторону, то треба все перелаштовувати. Сири також — вони не мають права — це буде сировмісний продукт, але можуть додавати і до сирів. Була у нас дискусія з виробниками, коли був відбір і там було до 5% гідрожиру і виробники говорили, що це помилка приладу може бути, помилка методики, тобто дуже важко довести, що саме це уже порушення, а додати 5%, замінити натуральну молочну сировину — це дуже вигідно.

Вплив на мікроклітинному рівні

Як в організмі жир, потрапляючи в такому видозміненому вигляді, на клітини людські впливає, на судини, на все?

Негативно впливає. Саме починається вплив на клітинному рівні і навіть ще менше — мікро. Клітини дуже еластичні, вони пропускають всі поживні речовини, іде клітинний обмін, ми отримуємо їх. Якщо ми споживаємо часто або час від часу, але все ж таки доволі часто продукти з гідрогенізованими жирами, то ось ці клітинні мембрани стають жорсткими, не пропускають поживні речовини. Таким чином людина втрачає активність свою життєву, втрачає життєву енергію, починаються, як наслідок, алергії, онкологічні захворювання, дитяча онкологія. Це саме впливає на дитячий організм. Починається з клітини і закінчується якістю нашого життя.

Україна має достатньо натуральних харчових продуктів. Навіщо нам пальмова олія?

Споживання 40 г маргарину, які містять 5 г трансізомерів на 50% збільшують ризик виникнення інфаркту. 

Так, 50% чи 80% — це узагальнені цифри, але ризик порушення, серцево-судинні захворювання, — це все починається з клітинного рівня. Далі уже в кого як проявляється. Але є величезний ризик серцево-судинних захворювань, тому що еластичність судин теж втрачається. Ми, по факту, заміщаємо ті натуральні компоненти, які є отакими неприродними компонентами, і, як результат — можливо, це лише має значення, коли зовсім велика бідність в регіоні, коли нема чого споживати, і щоб отримати якусь енергію, як разовий компонент, якісь харчування, можливо. Але я завжди виступаю проти застосування як мінімум в Україні, тому що багато країн відмовились — ми не відмовились. Але чому ми маємо це робити в Україні, яка є аграрною, багатою країною і має достатньо натуральних харчових продуктів. Навіщо? Навіщо нам пальмова олія, або навіщо нам гідрогенізований жир? От він нам не потрібен. 

Які країни повністю відмовилися?

Багато країн. Скандинавські країни, країни європейські багато теж відмовилися. Все це відбувається в першу чергу на державному рівні, тобто державна політика, регулювання законодавче, величезні штрафи — класичний варіант, і припинення діяльності підприємства за умови винайдення фальсифікації такої продукції. Штрафи настільки великі і всі розуміють, які будуть наслідки, що порушення законодавства там не буває. Тобто проблеми впровадження законів немає абсолютно. І три роки тримати закон — в цьому теж абсолютно не було жодного сенсу, тому що ВООЗ має своїх представників, має свої офіси і громадські організації, які допомагають впровадженню, розробленню законодавства щодо заборони трансжирів, і тому, звичайно, цей закон на часі. 

"Контроль — це понад усе"

Як проконтролювати?

Заборонити до нуля — ми з цього й почали програму. Для того, щоб розуміти, що їх немає — це треба контролювати, тому що виробник може не зазначити на маркуванні — якщо виробник не сумлінний —- а гідрожир буде міститися в продукті в суміші з іншими жирами. Тому контроль — це понад усе, це в будь-якій країні і в будь-якому суспільстві є. 

За скаргами чи буде така робота теж проводитися, чи тут достатньо просто заборонити і щоб дійсно проконтролювати, щоб цього не було?

Є періодичний контроль, який завжди відбувається на підприємстві в залежності від того, наскільки успішно воно працює: може бути один раз на півроку, а може бути один раз на два роки. Якщо скарги споживачів будуть, то за скаргами обов'язково відбувається контроль, але споживачі просто можуть не виявити за смаком, що це саме ось тут гідрогенізований жир використаний разом із іншими жирами. Тому періодичність контролю є, ніхто цього не відміняв, він проводиться, є плановий контроль, який можна на сайті подивитися, плановий контроль, визначений під час воєнного стану. Є позаплановий за скаргами споживачів. Активність споживачів — це дуже важливий фактор.