Наталя Брижко-Запур. Фото: PRdU
Була ідея показати феномен українського народу польському читачеві
Ви взялися досліджувати феномен президента України і навесні 2023 року презентували книгу "Я тут. Ми тут. Ми всі – це Україна. Феномен Володимира Зеленського". У ній ви описали перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, як діяла влада і як героїчно чинив спротив ворогу український народ. Як і чому виникла ідея, бажання написати цю книгу?
Бажання з'явилось не у мене. Бажання з'явилось у видавництва, яке до мене звернулось із запитанням, чи можу я написати протягом місяця книжку про феномен Володимира Зеленського. А звернулись тому, що в попередній моїй книжці вони прочитали про вибори, в якій я десь згадувала тему вашого президента. Тому ця ідея мені тоді в голову не прийшла, тому що почалось повномасштабне вторгнення, ми із чоловіком займались допомогою Україні, були дуже завантажені тим і писати будь-що просто не було часу. Але ідея була така, щоб показати просто феномен Володимира Зеленського, але передусім показати феномен українського народу польському читачеві. Про переклад книжки на українську мову я тоді не думала абсолютно. Написати – це вже був величезний виклик. І фактично я її писала днями і ночами. Весна, прилітали птахи, але я їх бачила лише через вікно, тому що просто не відходила від комп'ютера. Якість роботи вже тільки читачі можуть оцінити. А українському видавцеві, як я розумію, сподобалось. Тому що він теж звернувся до мене сам, я не шукала такої нагоди. І книжка вийшла і в Польщі, і в Україні.
У світі було помітно, що в Україні нетипова влада
У чому феномен Володимира Зеленського, якщо можна охарактеризувати його буквально кількома реченнями?
На це коротко важко відповісти. Але момент полягав тому, що до війни це був перший кандидат у президенти, який поєднав електорат Сходу і Заходу. Про це я в книжці пишу і стараюсь пояснити, чому так сталось. Але це не лише моя книжка. Потім з'явились інші книжки. Я, наприклад, знаю частину текстів канадських дослідників, які видали книжку зі схожою назвою – "Ефект Зеленського". Тобто у світі було помітно, що в Україні нетипова влада. А те, що президент був актором, то про це на початку говорили. Мало говорилось про те, що він був дуже успішним менеджером перед своєю політичною діяльністю. А можливо, що саме талант до менеджменту і виявився в тій ситуації.
Наталія Брижко-Запур. Фото: Світлани Мялик
ПЦУ – це дуже важливо
Якщо говорити про помилки, то якими вони були?
Зараз добре видно одну з довоєнних помилок, яку я вважаю досить важливою. Це було те, що Володимир Зеленський не помітив значення автокефалії. Тобто народження ПЦУ. А зараз видно, що всі йдуть у цьому напрямку і що ПЦУ – це дуже важливо. Тому що все-таки Московський патріархат – це, здається, не те, що в Україні дуже потрібно. Я розумію величезну проблему і конфліктність цієї ситуації. Побачимо, що з цього вийде. Але з точки зору української влади, зараз точно зрозуміло, що те, що тоді українська церква отримала Томос, сьогодні має величезне значення.
А ви особисто зустрічались з Володимиром Зеленським, можливо десь перетиналися?
Я не знаю, може колись і перетинались. Але я не знала тоді, що це майбутній президент України. А коли писали книжку, ні. Я навіть не намагалась дзвонити. Адже це ж був початок війни, люди в Україні всі були так завантажені, що я не бачила сенсу, щоб їх тоді турбувати. Тобто все написане мною – це на підставі мого досвіду, тому що я багато працювала і в Україні, і в Росії.
"Зеленський вже точно записався в історію"
Чи є щось, що б ви, можливо, хотіли змінити в цій книзі зараз?
Я наприкінці тексту написала, що ми перебуваємо на початку якогось шляху і де ми опинимося через 2 чи 10 років, ще побачимо. І чи витримає той виклик Володимир Зеленський? Але те, що він уже записався в історію, це точно. Ми ще десь всередині того шляху. Я впевнена, що Україна переможе. Але що далі, будемо дивитися.
У більшості поляків ставлення до українців за час війни не змінилося
На початку повномасштабної війни Росії проти України з'явився канал "Польське радіо для України". І ви нещодавно очолили "Польське радіо для закордону". Для чого цей канал потрібен, яка його основна мета і чи допоможе він якось згладити, можливо, гострі кути, які час від часу з'являються між Польщею і Україною?
Я думаю, і є відповідна статистика, що в більшості людей у Польщі думка і ставлення до України і до українців з того часу не змінилися. Мене хвилює, що інколи з'являються якісь дуже помітні акції, і не тільки медійно, які заважають просто нашим відносинам. Як, наприклад, було на кордоні навесні. Це заслонює і через це ми перестаємо бачити все інше. Тобто ту кількість людей і ту кількість енергії в Польщі, яка скерована на співпрацю, допомогу, поєднання і зближення взагалі з Україною. І зрозуміло те, що ці акції мають різні коріння. Для багатьох з них сценарії пишуться десь у Кремлі. І ми це розуміємо – журналісти, частина політиків в Польщі. А для людей, які з цим не стикаються, це незрозуміло. І це прикро, треба постійно пояснювати. Але я маю надію, що "Польське радіо для України", яке діє вже понад 2 роки, дає переконання і почуття, що це є справжня перевірена інформація і що можна нам довіряти. А починалось все від допомоги. Спочатку ідея була така, щоб людям, які приїхали до Польщі, просто давати інформацію, давати якусь консультацію і допомагати їм у вирішення яких елементарних справ. Зараз це все також важливо, також пріоритетно, але вже немає такого потоку людей. Тому ми також стараємося розповідати про Польщу, щоб познайомити їх з країною. І зараз є така ідея, щоб наша програма була відома в Україні. Щоб знайти слухача в самій Україні. Щоб це було "Польське радіо для України" згідно з назвою.
Фото: Світлани Мялик
А як це зробити? Як ви це бачите?
А ви передайте своїй аудиторії, щоб нас слухала, це буде відбуватися просто в процесі. Ідеї і концепція якась є. І здається, що є і потреба така. Адже ми дуже близькі народи, ми десь ментально схожі. При цьому, ці роки радянської окупації у вас і комуністичної системи у нас спричинили таку ситуацію, що ми не дуже багато знаємо навзаєм про себе. Ми не знаємо українську культуру, ви не знаєте польську культуру.
Як можна слухати "Польське радіо для України"?
Я думаю, що найпростіше по інтернету. Все Польське радіо, не тільки наші програми, є на цифровій платформі DAB+. І всі, хто користується сучасними приймачами, які мають DАB+, можуть легко нас знайти. Але найпростіше – слухати по наші передачі по інтернету. Є додаток Польського радіо і там внизу дуже помітно "Польське радіо для України". Таким чином можна слухати. І можна також частково слухати нас на Фейсбуці. Там є деякі програми і частина ранкового нашого блоку. Також на YouTube. І почали ми робити вже більш програмно подкасти. Тобто технологій зараз настільки багато, що кожний знайде якийсь варіант для себе.