Масштабна лісова пожежа на Донеччині і Харківщині. 3 вересня 2024 року. Фото: ДСНС України
Серпень і початок вересня – традиційний сезон пожеж
З чим пов'язано те, що зараз підвищилася пожежна небезпека і чому фіксується більше пожеж?
Серпень і початок вересня – це традиційний сезон для пожеж, через спеку і посуху. Наприклад, у 2015 році 3 вересня було повне задимлення Києва, і вся траса від Києва до Ковеля була задимлена, там були аварії. Тому це траплялося і до війни. З 2015 року зміна клімату суттєво підвищила пожежну небезпеку. А зараз, на жаль, ми маємо агресію. Я вчора відкрив якраз ресурси NASA і фактично все прикордоння України з Росією, вся смуга вздовж лінії фронту від Харківської області до Херсона, вкрита червоними цятками, тобто пожежами. І фактично весь схід України горить.
Надзвичайна небезпека на всій Центральній, Південній і Східній Україні
А NASA завдяки розвідці має можливість демонструвати мапи, так?
Так, є такий ресурс FIRMS. І якщо відкрити сайт українського Гідрометцентру, то там праворуч є вкладка "пожежна небезпека", де можна побачити, що надзвичайна пожежна небезпека встановилася на всій Центральній, Південній і Східній Україні. І вона досягла безпрецедентного значення індексу пожежної небезпеки погоди, якого не було ні в 15-му році, ні в інші роки пожежних максимумів. Наприклад, на півдні Харківської області і півночі Луганської значення досягають 50 тисяч. Надзвичайна пожежна небезпека оголошується при 5 тисячах. А на лінії фронту вона досягла 40-50 тисяч, тобто в 10 раз вище. Плюс додався вітер, до 35 км/год. І це для пожежі якраз 2 фактори, які створюють підстави для того, щоб пожежі були великі.
Села біля соснових лісів у небезпеці
Кліматологи кажуть, що в нас дійсно стає спекотніше, але це не європейське повітря до нас приходить, а радше вплив азійського посушливого клімату. Це також може стати довготривалим чинником для підвищення пожежної небезпеки?
Не тільки 2015-й, а 2020 рік був критичний в Україні. Перші села, які були знищені лісовими пожежами в Луганській області, були у вересні-жовтні 20-го року. І якраз за даними NASA, Україна опинилася в епіцентрі цієї посухи. І ми спостерігали падіння ґрунтових вод в Чорнобильській зоні, на півночі Житомирської області. Працівники лісового господарства і ДСНС не змогли навіть вчасно погасити пожежі через те, що не було фактично води. І це головна проблема. Приміром, в Луганській області приїхали 10 машин ДСНС в села Муратове, Капітанове, а води не було. Цистерни за 15 хвилин спорожніли, а води ніде було взяти. І через це там були такі втрати. 22 села в Луганській області були під впливом лісових пожеж. Тому зараз це головна небезпека. Вся місцева влада повинна співпрацювати з працівниками лісового господарства, тому що вони знають де пожежі і які ризики. Тобто села біля соснових лісів зараз у небезпеці, поки осінні дощі не знизять цю небезпеку, яка нині в 10 разів вища від надзвичайної.
У забруднених вибухівкою лісах ситуація дуже складна
Що найчастіше зараз стає причиною пожеж лісових? Це антропогенний чинник, коли людина спричиняє пожежу, це техногенний чи якийсь інший чинник?
Звісно, антропогенний – 99,9%. Наприклад, в Канаді, в США половина пожеж виникає через блискавки. У нас такого, слава Богу, немає. Але у нас є антропогенний чинник. А з початком війни додався ще воєнний чинник. Приміром, є повідомлення з Семенівського району Чернігівщини. Оскільки села там відселені, багато людей евакуйовані з прикордоння, і фактично немає кому навіть повідомити про пожежі. І небезпечно там гасити пожежі. Вони там просто горять, "заходять" в села, спалюють села. Так що ситуація дуже складна, особливо там, де є забруднення лісів вибухонебезпечними предметами, оскільки ні рятувальники, ні працівники лісового господарства не можуть реагувати і гасити ці пожежі через небезпеку для персоналу. Там потрібно все розміновувати. Але це довга історія, бо в лісах це набагато складніша проблема через лісову рослинність. Зараз уряд оголосив, що розмінування лісів почнеться через 10 років. Спершу розмінувати будуть поля і населені пункти. Тому ця вся зона – Чернігівська, Сумська, Харківська області, всі прифронтовій території – зараз горить. Хоча працівники лісового господарства часто реагують на ці пожежі і їдуть гасити.
Сергій Зібцев. Фото: facebook/REEFMCenter
До війни головною причиною ландшафтних пожеж були дії деяких фермерів
Ви сказали, що 99% лісових пожеж спричинені людиною. Які це причини і для чого люди це роблять? Невже у тих, хто підпалює рослинні рештки немає інстинкту самозбереження?
До війни головною причиною ландшафтних пожеж, а це лісові території, нелісові, сільськогосподарські угіддя, заплави, пасовища, якраз у липні-серпні було те, що фермери, через складні економічні умови, очищали свої поля вогнем. Треба сказати, що це досить філігранно робилося. Своє поле вони акуратно випалювали протягом 2 годин. Зранку, скажімо, там ще рослинність, після обіду вже нема рослинності, а ввечері поле уже зоране. Тобто, це все дуже акуратно робилося. Але іноді пожежа виходить за межі поля, розвивається і заходить в ліс. До речі, працівники лісового господарства знають, що якщо не загасити пожежу протягом першої години в сосновому лісі, то вона зі слабкої і низової може стати верховою. А в світі, на жаль, немає рецепту, як боротися з верховими пожежами. Можна авіацією, але у нас пожежні літаки навряд чи зараз піднімеш. Тому їдуть лісівники, щоб приборкати це загоряння на самому початку.
Одна з причин – покинуті землі
Наш слухач пише, що однією з причин пожеж в екосистемах є наявність необроблених земельних ділянок. Як наслідок, це бур'яни і сухотрав'я, які горять при першій можливості.
Усе правильно. Одна з причин – це землекористування, тобто покинуті землі. Раніше між лісом і населеним пунктом були якісь поля, які оброблялися. Зараз ці поля покинуті. Вони заростають самосівом сосни. Це дуже небезпечно, оскільки це хвойний молодняк, який горить дуже швидко. Тому це велика проблема. За різними оцінками, в Україні від 2 до 3 млн гектарів самосійних земель. Тобто між лісом і селом вже з'явився 5-10-річний хвойний або мішаний ліс, який становить загрозу. А вогонь може бути навмисний і ненавмисний. Так, до війни фермери активно випалювали поля. Але зараз картина змінилася. З початком війни ми не бачимо великої кількості підпалів сільськогосподарських земель. Але падають збиті дрони і часто від них починаються пожежі в лісі. Обломки ракет падають. Хоча і люди часто їх спричиняють, скоріш за все, ненавмисно. Тому джерел вогню багато.
З села або полів вогонь переходить на торф'яники
На Київщині та Чернігівщині знову горять торф'яники. В чому особливість гасіння таких осередків пожеж?
Це ландшафтні пожежі. Найчастіше вони починаються на околицях населених пунктів. Це може бути сміття, яке спалюються, можуть бути фермери. А потім з села або з полів цей вогонь переходить на торф'яники. Торф'яники ніхто не підпалює, вони загораються через якраз антропогенні пожежі біля населених пунктів. І тоді це вже довга історія. Наприклад, торф'яники у Чорнобилі почали горіти у жовтні 2019 року. Потім була посуха, безсніжна зима, і вони всю зиму тліли. А потім вони стали джерелом пожеж у квітні 2020 року. В зоні відчуження тоді згоріло від 60 до 80 тисяч гектарів лісів. Зараз теж є загорання. Тобто вони стаються навіть у зоні відчуження, яка є режимною територією.
