Мертва риба у Сеймі. Фото: Держагентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм
Державне агентство водних ресурсів повинно мати план, що робити в таких ситуаціях
Що відбувається в річках Сейм та Десна? Які причини мору риби?
Усе це почалося ще 14 серпня. Сумчани помітили мор риби і жахливий сморід. Усе це припливло з території РФ. Детальніше можна тільки припустити, що джерелом забруднення є цукрозавод. Вище до кордону піднятися не можна – там п’ятикілометрова зона, куди не допускають цивільних, зокрема інспекторів, які могли би відібрати проби ближче до кордону. Оскільки це органічні речовини, вони почали окислюватися. А спека і низький рівень кисню у воді призвів до активного розвитку мікроорганізмів, які споживають органіку і кисень. Відтак рибі не вистачило кисню і вона почала дохнути. Риба почала розкладатися і забирати з води кисень ще більше. Тому її почали виловлювати і захоронювати. Усі служби в Сумській області відпрацювали нормально: вчасно взяли проби, інформували населення, заборонили купання і риболовлю. За великим рахунком зробити дуже мало що можна. Потрібно було активніше інформувати центральні органи виконавчої влади. Наскільки я розумію, цього зроблено не було. Тому така запізніла реакція центральних органів виконавчої влади, в яких і повноважень більше і ресурсів і можливостей. Ланцюжок того, що Сейм впадає в Десну, а Десна впадає в Дніпро і на Десні знаходиться одне з трьох Київських джерел водопостачання не одразу спрацював в головах людей. Ліквідація наслідків – це робота ДСНС. Рибу мають виловлювати і захоронювати саме ДСНС. Це не робота Держпродспоживслужби чи Державної екологічної інспекції. У них немає для цього нічого: ні техніки, ні інструментів, ні коштів. А Державне агентство водних ресурсів повинно мати план, що робити в таких ситуаціях. Потрібно було насипати кілька тимчасових дамб з уламків каміння і бетону під мостами на Сеймі. Вони б зменшили течію і ця органіка активніше б розкладалася. А так частково вона розклалася, а частково продовжує сунути вниз до Десни.
Це вже не перше отруєння Сейму
Що це можуть бути за органічні речовини, які потрапили у річку на території РФ?
Припускаю, що це могла бути меляса – відходи цукрового виробництва. Можливо з очисними спорудами щось відбулося. Міністерство захисту довкілля активно залучило вузькопрофільні лабораторії для того, щоб зрозуміти що це за органіка. Це вже не перше отруєння Сейму. У 2019 році була схожа ситуація. Тому на такі випадки ДСНС повинен розробити і мати план реагування на надзвичайні ситуації. Тому або плану немає, або нові керівники про ці плани не знають.
Абсорбенти в річці не спрацюють
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець доручив відповідним службам здійснити заходи для абсорбції тих забруднюючих речовин, які виявили в річках. Чи може це вплинути на ситуацію?
Десна – це доволі велика повноводна річка. Скільки і куди саме там потрібно засипати цей абсорбент? Так це не працює. На станції водопідготовки справді вагонами завозиться сорбент і сполуки алюмінію, щоб осаджувати завислі речовини. В річці так не спрацює. Фахівці будуть побувати у місцях, де слабка течія використовувати активний мул. Це комплекс мікроорганізмів, які активно розкладають органіку. Але для цього потрібно постійно подавати кисень. Як це працюватиме на річці покаже експеримент. Ще був варіант, що потрібно розбавляти воду. Якщо високу концентрацію розбавити, то можливо вода буде не такою отруйною. Але де взяти цю воду? Там є великі стави. З яких теоретично можна спускати воду. Але що тоді буде зі ставками, якщо їх почати зливати в Десну? Що буде з колодязями на березі ставів? Це потрібно вивчати. Ставки не наповняться одразу. Частина з них в оренді, тому це дуже складне питання.
Який алгоритм дій з мертвою рибою?
Рибу, яку виловлюють потрібно закопувати як і будь-яку іншу мертву органіку. Коли велику маси органіки закопують – це також не добре. Але тут без варіантів. Чи потрібно додавати знезаражувальні речовини, чи навпаки потрібно прискорити процес розкладання вирішують вже фахівці.
Має виконуватися режим прибережних захисних смуг на всіх річках – по 100 метрів від кожного берега.
Забруднення річки Рось і забруднення Сейму пов’язані між собою?
Ці події не пов’язані між собою. Взагалі дуже дивно, що попри таку страшенну спеку ми не спостерігаємо масового мору риби. Тут потрібно говорити про управління водними ресурсами і повноводдя річок. Щодо Росі, то є спеціально украдений план Кабміну. Там багато корисних пунктів для всіх річок. Тепер питання у виконанні. Потрібно, щоб електростанції, які є вздовж Росі дотримувалися режимів, які їм приписані, а не думали лише про свою кишеню. Щоб виконувався режим прибережних захисних смуг на всіх річках – по 100 метрів від кожного берега. На великих річках таких як Рось, Десна, Сейм не можна ніякої оранки, будувати вигрібні ями та інше капітальне будівництво. Це все часто не виконується.
.jpg)
Олег Листопад. Фото: detector.media
Небезпеки питному водопостачанню немає, оскільки на Сеймі та Десні немає питних водозаборів
Зараз є якісь загрози для Дніпра?
Зараз планується побудова моделі, щоб зрозуміти, коли це забруднення допливе до Дніпра, з якою швидкістю буде рухатися і наскільки буде змінюватися. Небезпеки питному водопостачанню наразі немає, оскільки на Сеймі та Десні немає питних водозаборів. Єдиний водозабір при впадінні Десни в Дніпро – це київський. В Києві три джерела водопостачання: артезіанський, дніпровський і деснянський водозабір. Навіть якщо це забруднення дістанеться Києва, є два інших джерела водопостачання. Киянам слід економніше використовувати воду. У маловодні роки в Європі забороняють полив газонів, квітників, наповнення домашніх басейнів. Більшість людей ставляться до цього з розумінням. Річки повинні бути повноводними. А для цього наші болота мають бути незайманими. Потрібно оголосити мораторій на видобуток торфу та бурштину. Ми втрачаємо набагато більше від того, що падає водність річок.
