Ілюстративне фото: Аrmyinform
Вартість однієї проби складає від 200 до 1000 доларів
Влада оцінює збитки довкіллю в понад 60 млрд доларів. Чи відповідає ця цифра дійсності? Як обраховуються збитки довкіллю?
Насправді збитки ще більші, ніж озвучив міністр. Міністерство робить важливу роботу разом з Державною екологічною інспекцією, фіксуючи факти шкоди довкіллю і обраховуючи ці збитки. Ми можемо зараз говорити про те, наскільки ці методики прийнятні для міжнародної спільноти. У нас свої методики, які включають 7 складових: збитки повітрю, воді, лісовим системам, заповідному фонду і ще три групи. Вони ґрунтуються на мирних методиках з певним коефіцієнтом. Це ще радянська концепція гранично допустимих концентрацій. У світі так не рахують. Там беруть стан екосистеми до пошкодження і після. А потім дивляться скільки коштує відновлення. Українська державна екологічна інспекція фіксує збитки: бере проби, укладає акти обстеження, фотографує, а потім рахує збитки. Ці документи існують в архівах екологічної інспекції. Крім того, цим ще займається прокуратура. Там є спеціальний підрозділ, який також фіксує збитки і по найбільш масштабним злочинам проти довкілля порушуються кримінальні справи. Перерахувати збитки можна буде за іншими методиками, але не всі. Щоби бути більш переконливими, лабораторії, які фіксують збитки повинні мати міжнародні сертифікати. На жаль лабораторії Державної екологічної інспекції їх не мають. Підключають неурядові організації, які в рамках своїх можливостей відбирають якісь проби і замовляють аналізи в сертифікованих лабораторіях. Їх в Україні багато, але це коштує грошей – від 200 до 1000 доларів за одну пробу.
За міжнародними методиками обрахунку збитків цифри будуть більші
Чи можна вже зараз перейти на міжнародні стандарти оцінки збитків для довкілля, аби потім не виникало з цим проблем?
Цю проблему розуміє Міністерство довкілля. Вони працюють над розробкою методик, щоб зробити перерахунок збитків. Можливо політично хтось боїться, що цифри будуть менші. Але це не так – цифри будуть більші. Це показує приклад підрахунку збитків щодо підриву Каховської ГЕС. Це робили міжнародні організації, які користувалися міжнародними методиками. Там цифри вийшли дуже високі, при чому обраховували тільки збитки для лісів і для природозаповідних територій.
Після підриву Каховської ГЕСу великих збитків зазнало Чорне море, куди потрапило багато відходів від руйнувань. Тоді постраждала не лише Україна, але й Румунія та Болгарія, де в морі також виявляли ці відходи. Чи долучалися міжнародні організації до обрахунку тих збитків?
Мені не довелося бачити такі приклади. По Україні активно долучається Грінпіс, особливо по ядерній безпеці. Швидку оцінку збитків робили структури ООН. Проблеми з морем були і залишаються величезні. Над цим працює прокуратура із залученням вчених. Через різке опріснення води більшість банків мідій до певної глибини загинули. А мідії – це організми, які фільтрують і очищають води.
Половина з 60 млрд – це збитки повітрю
Як розраховуються збитки завдані повітрю?
В міжнародній практиці такі збитки не обраховуються, оскільки їх складно зафіксувати. У нас є така методика. Половина з цих 60 млрд – це збитки повітрю. Їх одразу можна відкидати, оскільки в світі логіка така: коли в повітря щось викидається воно потім десь осідає на ґрунт чи воду. І збитки вже рахують тим екосистемам від того, що на них осіло. Про збитки здоров’ю взагалі не йдеться. Це тематика МОЗу, а не Міністерства довкілля.
Олег Листопад. Фото: detector.media
В яких цифрах обліковується та допомога, якої ми будем потребувати?
Я би говорив не про допомогу, а про компенсації і репарації, які ми маємо стягнути з РФ. Коли Ірак напав на Кувейт, потім міжнародна коаліція здолала Ірак, він визнав свою поразку і добровільно згодився платити ці репарації. Це один варіант – коли Росія буде переможена, їй не буде куди подітися. Інший варіант – це 300 млрд заморожених активів. В кейсі Ірак-Кувейт 30 років працювала Міжнародна комісія ООН. Вона задовольнила не так багато претензій, від тих, які подали 10 країн з регіону.
Чи діють в Україна програми для нагального порятунку екосистеми від завданих збитків?
Зрозуміло, що на лінії бойового зіткнення де найбільші збитки і втрати, ми на жаль нічого не можемо зробити. Там, де відбувалися прильоти і де нам вдалося відбити території, наприклад на Київщині на одній з нафтобаз відбувся витік нафтопродуктів, який намагалися локалізувати. На жаль, ці наслідки досі не вдалося подолати. Прилегла водойма досі не придатна для купання і риболовлі. Очищення від нафтопродуктів дуже дороговартісне. На це на жаль, немає ані часу, ані коштів. В Бучі, де постійно мешкає багато населення, постаралися краще. Десь вивозили ґрунт, десь поклали асфальт. Це вже лягає на плечі місцевої влади.
Ратифікація Римського статуту допоможе Україні впливати на політику Міжнародного кримінального суду
Чи допоможе те, що Україна стає учасником Міжнародного кримінального суду швидше покарати винних в екоциді?
100%. Про це вже втомилися повторювати неурядові організації. Після ратифікації Римського статуту у нас з’явиться можливість впливати на політику Міжнародного кримінального суду. Нам буде легше домогтися, аби в Римському статуті з’явилася щодо військових злочинів 5 стаття – екоцид. У світі триває дискусія, щодо запровадження цієї статті в Римському статуті. Тому це вкрай важливо.
