Артем Романюков. Фото: facebook/artem.romaniukov
Ми не зберігаємо майже нічого на кінцевих пристроях
Запрацював додаток "Армія+", який цифровізує документообіг у війську. Як захищені дані військовослужбовців у цьому застосунку?
Є 2 шляхи, яким можна рухатися в плані захисту інформації. Перше – це накопичувати її багато і тоді вживати заходи щодо захисту того, що ти накопичив. Або намагатися цю інформацію не накопичувати, але все одно вживати заходи з захисту. Ми пішли другим шляхом. Ми не зберігаємо майже нічого на кінцевих пристроях, тобто на телефонах військовослужбовців. Більше того, після проходження потрібних погоджень, з часом інформація взагалі зникає навіть звідти. Плюс, якщо, не дай Боже, людина потрапила в полон, або її телефон потрапив до рук ворога, і ми маємо таку інформацію, то ми можемо дистанційно вимкнути всі авторизації. І тут дуже важливо ще розуміти, що якщо порівняти той масив інформації, яку можна отримати, захопивши, наприклад, паперовий військово-обліковий документ, військовий квиток, і те, що є в додатку, то це неспівмірно. Тобто, в паперовому її більше насправді.
Військовий ID і електронні рапорти
Розкажіть про основні функції додатку, як ними користуватися і, можливо, можете анонсувати те, що буде згодом?
По-перше, слід зазначити, що це перша версія. Запуск з мінімальною функціональністю – це стандартний потік для запуску подібних застосунків. Зараз ми маємо 2 основні функції. Перша – це військовий ID. І друга – це власне електронні рапорти. Тобто зараз є 11 найпоширеніших рапортів, перелік яких ми встановили, провівши відповідне опитування. І ці 11 найпоширеніших рапортів зараз стало можливо подати онлайн через застосунок. Вони мають ту саму юридичну силу, що й рапорти паперові. Ми про це теж попіклувалися. Ми розробили постанову Кабінету міністрів, яка регулює Державний веб-портал електронних публічних послуг. Це і є застосунок "Армія+". Також є наказ міністра оборони про порядок проходження рапортів. І в ньому є тепер частина щодо електронних рапортів, як вони розглядаються і яким чином підписуються.
Рапорти стосуються всіх
А чому саме електронні рапорти вирішили обрати як основну функцію, яка стартує першою?
Майже кожна дія військовослужбовця в його чи її кар'єрі супроводжується написанням рапорту. Рапортів є просто незлічена кількість, на всі випадки життя. Тому, якщо взяти весь життєвий паперовий цикл в армії, то рапорти в ньому, мабуть, складають найбільше паперове навантаження. І другий фактор – вони стосуються всіх. Тобто є речі, які стосуються тільки командирів, а є речі, які стосуються будь-якого військовослужбовця, і це теж про рапорти. Це перше. А друге, ми провели велике дослідження, звернулися до Збройних сил, до структур Міністерства оборони і опитали людей, щоби вони хотіли, щоб ми оцифрували в першу чергу? І в топі відповідей були якраз ті послуги, які або самі по собі є рапортом, або ініціюються виключно через написання рапорту. Таким чином ми вибрали топ-10 послуг, подивилися, що з них ми можемо реалізувати вже, тому що не під все є зараз нормативна рамка, не все можна оцифрувати швидко, і таким чином сформулювалися ці 11 найпоширеніших рапортів, які зараз оцифровані і можуть подаватися через "Армію+".
Перша реакція дуже позитивна
Яка реакція військовослужбовців, чи були вже якісь відгуки, можливо, прохання щось змінити або покращити?
Враховуючи, що від запуску пройшло буквально кілька днів, перша реакція була дуже позитивна. Із того публічного фідбеку, який зараз є навколо запуску "Армії+", нам виглядає так, що відгуки йдуть дуже позитивні. Але ми розуміємо, що це передусім через те, що люди просто чекали. Чекали, щоб військовий світ почав доганяти цивільний в плані цифровізації. Тепер у нас дуже велика задача не схибити, щоб ці очікування і цей позитивний суспільний резонанс був виправданий. Поки що ми бачимо кілька викликів, які ми прораховували і розуміли, що вони будуть. По-перше, це виклик із авторизацією. Ми працюємо через Реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомий в народі як "Оберіг". І ми очікували, що буде певний відсоток людей, які не зможуть авторизуватися, тому що система їх не ідентифікує як військовослужбовців. У нас під це зараз розгорнута окремо невеличка команда, яка опрацьовує такі кейси для того, щоб у Реєстрі швидко, але з підтвердженням і законно, ремонтувати такі події, коли людина не змогла себе найти. Для слухачів поясню, не військовослужбовець не має мати можливості потрапити в "Армія+" і авторизуватися там. Відповідно, цю перевірку ми здійснюємо через електронні реєстри.
І другий виклик – це користування вже самою системою. Я казав, що зараз у нас є 2 основні функції – Армія ID і рапорти. Армія ID – це 9-значний унікальний код, який отримує кожен військовослужбовець в системі. І з міркування безпеки, ми тут дещо скуті в законодавчому полі, щоби не подавати рапорт на конкретну посаду з конкретним прізвищем, він подається на Армії ID вашого командира. І власне зараз військовослужбовці мають дізнатися Армії ID своїх командирів, щоб мати змогу на них звертатися з рапортами. Для цього, відповідно, треба, щоб "Армія+" встановилася на пристрої командирів, в першу чергу. І ми з ними зараз ведемо і роз'яснювання роботу, і роботу з навчання. Ми відправили роз'яснення на всі військові частини, щоб їхні діловоди розуміли, як працює система. Вони їх отримали і зараз адаптуються під ці реалії.
Президент Володимир Зеленський на презентації застосунку "Армія+". 8 серпня 2024 року. Фото: facebook/president.gov.ua
"Це тільки початок.."
Як саме цифровізація армійської документації змінить щоденну роботу бійців, які ресурси вивільнить і загалом, чому це важливо?
Якщо говорити про наявний функціонал, то це вже мова йде про десятки годин роботи людей, військовослужбовців Збройних сил. Навіть за самими скромними підрахунками, на рік ми вивільнимо близько 60 робочих годин для кожного підрозділу на рівні батальйону. Відповідно, це вже оптимізація. Але ж ми на цьому не збираємося зупинятися. Щоб далі розвиватися, нам потрібно, по-перше, зчитати перший фідбек. Зрозуміти, що потрібно людям далі, що їм заважає працювати зараз, оптимізувати структуру, яка є у нас зараз, і далі докручувати нові функції. Бо, ще раз повторюся, це тільки початок. "Армія+" має стати цифровим ключем до всіх військових послуг, до всіх публічних послуг, які може отримати військовослужбовець. А тут просто нескінченна кількість можливостей, починаючи від подальшого спрощення документообігу, і закінчуючи пільгами, банківськими послугами. Тобто головне почати, головне отримати хорошу динаміку з користування, швидко пофіксити якісь негаразди, які можуть виникати і виникають при запусках такого великого продукту, і продовжувати далі розвиток. Найперше, що побачить світ уже скоро, це навчання. Ми націлилися на те, що нам потрібно мати верифіковані Міністерством оборони і розроблені спільно з Генеральним штабом навчальні матеріали, які зможуть централізовано через застосунок отримати військовослужбовці. І в нас зараз в черзі на розробку першим стоїть саме онлайн-навчання.
"Ми завжди будемо дещо зв'язані законодавством про держтаємницю"
Які послуги або частина роботи у війську ніколи не можна буде цифровізувати?
Це цікаве питання. В цілому цифровізувати можна все. Але що стосується армії, сфери національної безпеки і оборони, ми завжди будемо дещо зв'язані законодавством про охорону державної таємниці. І це нормально. На жаль, ми не можемо так вільно дорощувати послуги, як це могло би бути в цивільному секторі. Тому неодмінно ми матимемо якісь стримуючі фактори, і ми їх вже маємо. Але я думаю, що більшість із них вдасться обійти і ми вийдемо на плато, коли якраз упремося в інформацію "таємно", "цілком таємно". Так, нею теж можна обмінюватися, її теж можна передавати, але тут зовсім інші стандарти безпеки. І це складно і з нормативної, і з технічної точки зору. Наприклад, системи управління боями завжди будуть мати дуже серйозні обмеження по доступу. Так само, як і системи, які будуть агрегувати велику кількість інформації про особовий склад, про місцезнаходження наших підрозділів. Все це чутлива інформація, грифована, обмінюватись якою можна тільки за певних умов з дотриманням дуже серйозних стандартів безпеки.
Спротив зберігається, але компроміси знаходяться
Чи був якийсь спротив цифровізації української армії? Якщо так, то які тоді були аргументи?
Очевидно, що спротив був, спротив зберігається. Система, яка більш-менш стабілізована і працює за якимись своїми правилами, завжди опирається змінам. Причому це такий колективний, несвідомий опір просто тому, що комусь не хочеться переходити на нові стандарти, тому що їм треба вчитися. Комусь здається, що це недоречно. Хтось має серйозні безпекові побоювання, і це валідні аргументи, які треба враховувати. Ми в директораті займаємося в тому числі тим, що всі ці думки різних сторін, задіяних у цьому процесі, переговорним шляхом звести до якогось компромісного варіанту. Так, власне, вносилися зміни у відповідальне законодавство для того, щоб вся ця ідея з побудовою Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, частина якого є "Армія+", взагалі стала реальністю.