Ілюстративне фото із сайту Рixabay
Йдеться про доволі невеликі обсяги електроенергії з Європи
Голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький зазначив, що пропускна спроможність української мережі для імпорту електроенергії з Європи значно більша за 1700 МВт, які ми зараз використовуємо. Збільшити її можливо, але є певні "вузькі місця" на європейському боці. Про що саме йдеться і чи спроможні наші європейські партнери в осяжній перспективі цю проблему вирішити?
Давайте, по-перше, розуміти, що мова йде про доволі невеликі обсяги. Навіть за найбільш позитивного розвитку подій нам не збільшать з'єднання більше 2,2 ГВт. Відповідно, не зможе імпорт і аварійна допомога, яку бере "Укренерго", повністю забезпечити українських споживачів, чи навіть забезпечити той провал генерації, який виник через руйнування від атак московських терористів. Тому, з одного боку, так, треба працювати над збільшенням. Робота ця пролягає, на жаль, не на нашому боці, а в кількох країнах Європи. Серед цих країн Угорщина та Іспанія. Протягом попередніх технічних дискусій йшла мова про те, що в жовтні відбуватиметься черговий технічний перегляд. Можливо, його вдасться прискорити і це буде наприкінці вересня, але точно не раніше. Чи буде результат, складно зараз передбачити. На жаль, маємо констатувати, що не завжди наші європейські партнери працюють швидко і не завжди їм вдається досягти необхідного рівня ефективності, коли нам того хочеться.
"Лукойл" дуже жорстко контролює і угорський, і словацький напрямок
Але з Угорщиною у нас непрості відносини, а надто, коли Україна перестала транспортувати російську нафту до Угорщини і Словаччини. Чи може вплинути цей момент на переговори щодо посилення потужностей енергосистеми з боку Угорщини? Вони не будуть вплітати сюди політику?
Буду відвертим. Я взагалі не розумію предмету розмови про нафту. І, на жаль, передусім, українські медіа абсолютно викривлюють ситуацію. Мова взагалі не йде про скорочення транзиту нафти. Який був обсяг транзиту, таким і залишився. І ті абсолютно голослівні заяви угорських і словацьких політиків під собою не мають жодних підстав, крім однієї – постраждали інтереси російського "Лукойлу". Але, вибачте, нам інтереси "Лукойлу" взагалі малоцікаві. Загальний обсяг транзиту нафти не змінився від слова "зовсім". Тому давайте не брехати людям. Компанія "Лукойлу" за 100 кілометрів від кордону Росії та України переписує цю нафту на європейського трейдера, і вона спокійно їде далі. Тому це винятково політично-публічний сигнал з боку росіян, по суті, наскільки вони контролюють своїх партнерів в Європі. Тобто ці заяви показують тільки одне – "Лукойл" дуже жорстко контролює і угорський, і словацький напрямок.
Технічні кроки ENTSO-E впливають і на стабільність внутрішньо-європейських мереж
Чи впливатиме ця дискусія на енергосистему?
Вплив, звісно, може бути. Але він, скоріше, буде політичним, ніж технічним. Тому що те, що технічно вони мають робити, вони будуть робити. Бо відповідні технічні кроки задані європейськими структурами ENTSO-E (європейська мережа операторів системи передачі електроенергії – ред). Це рекомендації щодо розвитку енергосистем. І ці технічні кроки фактично впливають не тільки на здатність транспортувати електрику в Україну, а й на стабільність внутрішньо-європейських мереж. Тому те, що вони будуть працювати технічно в цьому напрямку, в мене сумнівів немає. Є певні нюанси щодо швидкості й ефективності, але це окрема розмова, дуже специфічна.
Олександр Харченко. Фото: facebook/oleksandr.kharchenko
"Ви зараз не здатні імпортувати те, що є"
Була інформація, що за червень ми імпортували електроенергії, як за весь попередній рік. Чи відповідає це дійсності?
Це відповідає дійсності, але цього все одно недостатньо. Тобто всі розмови з нашого боку про те, що давайте збільшимо перетин, збільшимо потужність імпорту, для європейців зараз порожні через те, що ми не обираємо ті ліміти, які ми маємо сьогодні. Ми не імпортуємо весь той обсяг, який могли б імпортувати. Ми не підписуємо довготермінові контракти для того, щоб імпортувати електрику на передбачуваній стабільній базі. І це теж проблема. Україна, з одного боку, каже: "Розширте нам можливість імпортувати". А нам у відповідь цілком резонно кажуть: "Ви і половину не вибираєте. Ви максимум вибираєте в деякі дні 60-70%. Навіщо вам більший перетин відкривати, якщо ви зараз не здатні імпортувати те, що є.
Потрібні довготермінові контракти
А чому ми не вибираємо? Тому що електроенергію треба купувати і немає грошей?
Безумовно, треба платити. І в мене цілком здорове питання. Підняли тарифи для населення. Відповідно, збирається більше грошей, більша частина яких йде в "Енергоатом". І в цій ситуації мені здається доволі очевидно, що якщо "Енергоатом" отримав додаткові кошти, то тоді треба на базі цих грошей організувати відповідний імпорт, щоб зменшити обмеження населенню. Давайте тоді цю електрику закуповувати. Є механізм, є постачальники універсальних послуг відповідні, є державний трейдер "Енергетична компанія України" (ЕКУ). Передайте їм замовлення, чи самі купуйте, але імпортуйте для населення на ці гроші обсяги, забивайте перетин повністю. Якщо треба, то змініть певні регуляції, щоб не переплачувати. Й імпортуйте централізовано з Європи максимальну кількість електрики, забивайте перетин. Тоді буде зрозуміло, чому ми розмовляємо з європейцями про його збільшення. Причому забивайте його довготерміновими контрактами, хоча б на пів року. Це буде значно дешевше, ніж купувати на ринку "на добу наперед". І це будуть додаткові обсяги, які еквівалентні щонайменше парі вугільних енергоблоків. А якщо бути чесним, то загальний обсяг, який ми не вибираємо, наближається до обсягу виробництва атомного енергоблоку. Тобто, фактично, імпорт може стати зайвим атомним енергоблоком в системі за умови, що цю електрику будуть нормально купувати. Це ж доволі природно. Підняли тарифи, зробили більший фінансовий потік, використовуєте цю можливість. Нехай буде більше електрики, нехай люди менше страждають, нехай бізнеси більше працюють.
Українці 2023 року завезли генераторів на понад 1 ГВт потужності
Україна отримала 68 великих генераторів від ЄС для подолання наслідків російської агресії. Що це за генератори, що вони можуть живити, і 68 – це мало чи багато?
Для мене це ще одне підтвердження абсолютної неефективності, на жаль, роботи донорів в енергетичному напрямку. І для мене це підтвердження, що ми абсолютно неефективні в роботі з нашими міжнародними партнерами, в пояснені їм реальних потреб, реальних масштабів і того, що саме має робитися. Вибачте, але українці протягом 2023 року завезли генераторів на більш ніж 1 ГВт потужності. Ці 68 додаткових дизельних генераторів – це нічого. На жаль, це не йде мова про індустріальний масштаб. На жаль, це просто 68 звичайних напів побутових генераторів, які можуть заживити якусь маленьку лікарню або маленьку котельню в екстремальний період, але не більш того. Це не індустріальні установки, які мають стосунок до децентралізованої генерації. Це просто генератор.
"Україні потрібні установки 1,5 МВт і більше"
Тоді ця новина справді набуває досить іронічного відтінку. 68 генераторів на величезну країну – це крапля в океані.
Це означає, що ми досі не змогли роз'яснити нашим партнерам на політичному рівні, на рівні Міністерства енергетики і так далі, що насправді нам потрібно. Що нам потрібні індустріальні установки. Що нам потрібно їх багато. Що нам потрібні установки 1,5 МВт і більше. Що їх потрібно встановлювати і які міста їх готові встановлювати. Скажімо, є Київ, де можна встановити дуже великі потужності, і який настирливо працює у цьому напрямку. Харків встановлює, Одеса встановлює. Є багато міст, де вже ведеться робота. Якщо донори привезуть їм додаткове обладнання, то вони залюбки його візьмуть, бо вони вже знають, як цим оперувати, щоб все запрацювало. Але я не бачу навіть слідів такої системної роботи. Я вже мовчу про приватні компанії. Якби приватні компанії отримували таку допомогу, то вони б встановили будь-яке обладнання, повірте, дуже швидко. Це дуже привабливе бізнес-рішення.
