Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський на Східному фронті. Травень 2024 року. Фото: facebook/CinCAFofUkraine
Інтерв'ю Сирського – "не надто оптимістичне, але однозначно реалістичне"
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв'ю виданню The Guardian. Як на мене, воно не надто оптимістичне. Тобто, з одного боку, Сирський говорить про те, що він знає, як перемогти росіян і абсолютно впевнений, що ми переможемо, з іншого боку, поточну ситуацію він визначає як складну. Говорить про те, що зараз росіяни зосередили понад 500 тисяч війська, і до кінця року планують досягнути майже 700 тисяч. Також Сирський каже, що зараз зупиняти росіян можливо, але складно. Які ваші враження від ключових тез його інтерв'ю?
Я теж звернув увагу на те, що воно не надто оптимістичне. Скоріше я б сказав, що це інтерв'ю однозначно реалістичне. Там йдеться і про конкретні цифри, і є ключові моменти, які, до речі, не надто там виділяються, з приводу перемоги. Наприклад про те, що Україна розробляє своє озброєння і вже 200 цілей стратегічного характеру було уражено на території РФ нашими дронами-камікадзе. Йшлося там і про Крим – конкретика про те, що уражено до третини корабельного складу Чорноморського флоту, який тепер переведений в Новоросійськ. Там йдеться і про Керченський міст. Тож інтерв'ю, як на мене, достатньо стримане в цьому плані. Тобто зрозуміло, що бачення є. Зрозуміло, що є усвідомлення того, що росіяни збираються воювати довго. Але є і бачення того, як їх перемогти.
Шлях до перемоги
Як ви зрозуміли ідеї Сирського, як нам перемогти?
Тут ще один показовий момент. Мені особисто здалося, що не приділяється аж надто багато уваги допомозі західних союзників. Так, йдеться про те, що F-16 можуть змінити ситуацію. Але також йдеться про усвідомлення того, що вони будуть застосовуватися обмежено. Тому що, наприклад, вже йдеться про те, що буде обмеження щодо їх застосування поблизу лінії фронту, 40 кілометрів. Це достатньо показовий момент. Генерал Сирський говорить ще про зміни, які відбуваються в Україні. Наприклад, про роботизовані системи і про те, що саме в Україні створено Командування безпілотних систем. Тому, я думаю, що це той ключ, мабуть, до грамотного застосування цих нових можливостей, які створюються, і в цьому, мабуть, генерал Сирський вбачає шлях до перемоги. Хоча, до речі, він багато говорить про проблеми з комплектуванням армії. Але тут, мабуть, складно говорити про якісь рецепти.
"Росія розтягує цю війну"
В інтерв'ю є багато міркувань про поточні виклики, з якими стикаються ЗСУ. Наприклад, він говорить, що росіянам вдалося збільшити кількість танків і бронетранспортерів, порівняно з 2022 роком, а також збільшити кількість артилерійських систем. Тобто, попри те, що ми вибиваємо дуже багато ворожої техніки, їм вдається ці запаси якось поповнювати. Противник має значну перевагу у силах і засобах – робить висновок Сирський. І ЗСУ мусять давати цьому раду в таких умовах.
Так, він конкретно говорить ще про артилерію. Але якщо ми відійдемо від інтерв'ю генерала Сирського, то можемо згадати і про дані наших осінтерів. Наприклад, Oryx подавав відомості про те, що 82% танків, які взагалі були на озброєнні в РФ, можна вважати такими, що були знищені протягом цього періоду. І зараз танки – це те, що йде із баз зберігання. Так само і з артилерією. Зараз об'єднана ініціатива українських осінтерів показала, що основна маса артилерії, яка залишається на базах зберігання, це артилерійські системи 30-50-х років. Їх достатньо мало, як і бронетехніки. І високого рівня виробництва, подібного як у Радянському Союзі, немає. Воно вимірюється одиницями. Але все вказує те, і це, до речі, помітно в інтерв'ю Сирського, що Росія поступово розтягує цю війну. Візьмемо навіть комплектування. До кінця року вони планують наростити своє угруповання з 520 тисяч до 690 тисяч. Тобто це не одноразова мобілізація, а поступова, повзуча, яка весь час відбувається в Росії. На це вказують й інші дані. Ми знаємо про підвищення виплат тим, хто йде служити в армію Росії. Там зараз Москва на першому місці – 1 мільйон 900 тисяч. А враховуючи, що в Росії є регіони, де це зарплатня за 15 років, то зрозуміло, що людей можна знаходити.
Дмитро Левусь. Фото: facebook/ObiednanaUkraina
Інтерв'ю командувача Нацгвардії Півненка –"без зайвого пафосу"
Давайте ще обговоримо інтерв'ю командувача Національної гвардії Олександра Півненка. Він каже, що раніше НГУ могла готувати лише 1,5 тисячі людей, а зараз уже 5 тисяч одночасно можуть проходити навчання. Які основні тези з цього інтерв'ю виділили ви?
Саме цей момент щодо підготовки і наскільки вона розгорнулася. Наскільки я пам'ятаю, спочатку було 2 навчальні центри, зараз їх 5. І той момент, що командувач налаштований на те, щоб практично повністю або майже повністю підготовку проводити на території України. А також про намагання створити автономність Національної гвардії.
Ви маєте на увазі станції розливу води, хлібопекарні й навіть меблеві підприємства, які оперативно роблять те, що необхідно для підрозділів НГУ? Як ви до цього ставитися – це плюс чи мінус?
Якщо говорити в рамках взагалі Сил оборони України, то тут може виникати питання, наскільки це доцільно чи ні. До речі, в інтерв'ю бригадний генерал Півненко говорить про те, що боєприпаси та інші речі отримуються від Збройних сил України. Але з огляду на те, як взагалі проходять бойові дії, і на те, що у Нацгвардії є свої завдання, то, мабуть, це достатньо логічно. Наприклад, вогневе посилення. Він каже, що створена артилерійська бригада і планується, що буде 20 самохідних артилерійських установок "Богдана", а зараз уже є 8. Тобто в цьому контексті, задля виконання конкретних завдань, зокрема на фронті, такий підхід можна зрозуміти. Я гадаю, що логіка в цьому плані є. Тим більше, що тут накладається певний досвід генерала Півненка. Він сам пройшов шлях спецпризначенця, а там сама по собі автономність дій завжди була однією з головних складових.
І ще один цікавий момент в інтерв'ю, як на мене, це ефективність Бригад наступу. В принципі не помітно, щоб він якось окремо виділяв їх від інших бригад. Як на мене, це достатньо логічно. Тобто, одна річ, коли відбувається створення, інша річ, коли починається вже тривала бойова робота. І вони в цьому контексті є. Тобто немає якогось зайвого пафосу. І взагалі протягом інтерв'ю не були виділені, виокремлені якісь одні частини за рахунок інших. Як на мене, це позитив.
Командувач НГУ Олександр Півненко. Фото: mvs.gov.ua
Про логіку росіян і оперативну паузу
Півненко вважає, що російські війська через місяць-півтора не зможуть вести активні штурми одразу на багатьох напрямках і стануть в оборону. Як ви ставитеся до такого прогнозу?
Якщо виходити із суто військової логіки, то мабуть вона є. Я думаю, що бригадному генералу Півненку це помітно. Але якщо говорити про інтерв'ю з генералом Сирським, то там цього в підтексті не видно. І я думаю, що, скоріш за все, йдеться не про військову логіку, а логіку росіян, яку пан Сирський розуміє. Тобто про те, що зараз Росія тисне взагалі абсолютно всюди. Як Сирський казав, 3700 кілометрів лінії фронту і практично сюди йдуть активні бойові дії, а це понад 900 кілометрів. Плюс нарощування сил, про яке говорить Сирський, до кінця року до майже 700 тисяч. Я думаю, що якась оперативна пауза в діях росіян може настати, але це не означає, що вона настане по всій лінії фронту. Це не їх метод в даному випадку. Вони весь час намагатимуться тиснути. Поки що скидається на це. Але за логікою військовою, і взагалі за логікою людською з огляду на втрати, то, мабуть, така позиція є логічною, що має настати оперативна пауза десь через 1,5-2 місяці.
