Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua
Ситуація в напрямку на Торецьк та Часів Яр залишається надзвичайно складною
Росіяни досить сильно тиснуть на Покровському та Костянтинівському напрямках, де намагаються дістатися залізниці. Які там тенденції?
Я думаю, що варто розглядати в комплексі весь схід нашої країни, адже там ворог зосередив свої головні зусилля для реалізації планів щодо нових територіальних здобутків. Він марить тим, щоб реалізувати політичні завдання від Володимира Путіна, адже заради цього у лютому 2022 року й почалась так звана "спеціальна військова операція".
Очевидно, що ситуація в напрямку на Торецьк та Часів Яр залишається надзвичайно складною. Ворог має чималу перевагу в особовому складі, озброєнні й бронетехніці, а також тотальну перевагу в авіаційній компоненті. Використовуючи ці переваги, він намагається просуватися вперед. Темпи просування незначні — протягом доби це 100-200-300 м, але тенденції є очевидними й досить загрозливими. Тільки-но ворог зможе перерізати трасу Покровськ-Костянтинівка, ми матимемо чимало клопоту. Вона є ключовим шляхом, який забезпечує стале та безперебійне забезпечення дій наших захисників, зокрема й тих, що діють в напрямку на Часів Яр.
Ворог користувався "вікном" можливостей, яке було обумовлено тим, що протягом шести місяців йшли тривалі дискусії в американському уряді щодо передачі нам зброї та військової техніки, а тому стався дисбаланс, зокрема в засобах артилерійського ураження. Зараз ситуація потрохи вирівнюється, але втрачений час надолужити вкрай важко.
Також я би звернув увагу ще на Купʼянсько-Лиманський напрямок, оскільки останнім часом там ворог також пожвавився. Й говорити про ці ділянки фронту, не згадуючи північ Харківщини та південь Запорізької області, так само буде несправедливо до наших оборонців, які діють на цих ділянках фронту. Там так само спекотно.
"Просування ворожого війська не є значним"
Пане Владиславе, повернімося ще на Донеччину. Зараз багато пишуть про так звані "клешні", які утворили російські війська, і це є загрозою для оточення частини наших угруповань. Що ви можете сказати з цього приводу? Й що можна зробити?
Ворог діє за сталою практикою. Напівохоплення та удари з флангів — це класична формація, яку використовував ворог для реалізації своїх армійських планів. Часто безпосередні лобові чи "мʼясні" штурми не призводять до серйозних територіальних здобутків ворожого війська. Вони зазнають чималих втрат, але не досягають визначених цілей. Щодо флангових ударів, то часто це виходить.
Також варто звернути увагу на наступну тенденцію: ворог майже одночасно тисне на наших оборонців на різних ділянках фронту, але лише там, де знаходить слабкі місця в українській обороні, й залучає більшу чисельність своїх ресурсів, аби в рамках флангових атак досягти результатів. Проте повторюся, що просування ворожого війська не є значним і нам набагато важливіше зберегти життя та здоровʼя наших військовослужбовців. Якщо ми в боях покладемо наших захисників, то що буде далі зупиняти російську армію від просування на захід країни? А так ми маємо можливість маневрувати і в рамках стратегічної оборони знищувати чималу кількість особового складу РФ. Адже понад два місяці росіяни щодоби втрачають близько тисячі осіб.
Нам потрібні не лише Patriot чи SAMPT, але й інші системи ППО та ПРО
А щодо інженерно-фортифікаційних споруд: впродовж восьми років лінія розмежування між тимчасово окупованими та вільними територіями проходила через Авдіївку. Це місто було надзвичайно укріплене, але, на жаль, минулої зими росіянам вдалося туди прорватися, й саме звідти вони прямують до Покровська. Чи встигають наші війська, поступово відступаючи, будувати там залізобетонні спорудження?
Щодо ситуації, яка нині розвивається західніше від Авдіївки, то очевидно, що ворогу потрібно було створити буфер безпеки навколо столиці самопроголошеної ДНР. Для реалізації цієї місії ворог тоді витратив чимало зусиль. Але місія реалізована, зараз бої тривають набагато західніше, а тому "Очеретинський виступ" створює зараз для нас чимало проблем. Тож ми маємо розуміти, що в зоні ризику перебуває найзахідніше місто Донецької області. Ворог намагається атакувати на Торецькому напрямку і має успіхи, а також має просування в районі населеного пункту Шуми. У будь-якому разі ворога не варто недооцінювати. Росіяни мають ще чимало ресурсів. Втрати РФ є шаленими, але вони спромоглися десь по світові відшукати зразки озброєння та військову техніку, які постійно прибувають на фронт. Ворог також має тотальну перевагу в авіаційній компоненті, а КАБи стали для нас чи не найбільшим випробуванням.
А чи є якісь просування в нас по видах озброєння та засобах ураження для боротьби з літаками, які скидають КАБи?
Досить тривалий час триває дискусія щодо передачі для потреб України додаткових систем протиповітряної оборони типу Patriot та їхніх аналогів. Часто різні лідери країн світу заявляють про готовність до такої передачі, але фактично за останній проміжок часу ми отримали лише одну батарею Patriot з-поміж шести, які нам обіцяли. Нам треба набагато більше таких систем, при чому йдеться не лише про комплекси Patriot чи SAMPT. Потрібні й інші варіанти, бо саме насиченість цими засобами протиповітряної та протиракетної оборони забезпечує стійкість наших Сил оборони від впливу ворога.
"Ключовий виклик для ЗСУ — це російські літаки-носії керованих авіаційних бомб"
Пане Владиславе, поговорімо ще про Міллерово, де розташована російська військова база, на яку днями було здійснено атаку дронів. Що станом на зараз відомо? Наскільки ця база є значущою і що вдалося там вразити?
Ключовий виклик, з яким зараз стикається українське військо, — це російські літаки, які є носіями керованих авіаційних бомб. Причому, літаки дислокуються на оперативних летовищах, які перебувають на відстані 150-300 км від лінії бойового зіткнення. Летовище Міллерово — це один з таких обʼєктів. Звісно, для того, щоб максимально зменшити ворожий авіаційний потенціал, системна та методична руйнація інфраструктури летовища, а також літаків російської армії, які дислокуються там, є ключовим фактором, який в перспективі буде забезпечувати нам бодай паритет на полі бою.
(2).jpg)
Владислав Селезньов. Фото: facebook/vladislav.seleznev
Стосовно наслідків "бавовни", яка сталася в районі Міллерово, то зараз є оперативна інформація про те, що ураження сталося на території летовища в районі бази зберігання паливно-мастильних матеріалів. Загоряння було зафіксовано і в районі майстерень, де відбувається планове технічне обслуговування авіаційної техніки. Також були прильоти в районі майданчиків, де на зберіганні перебувають ті ж літаки, але ця інформація потребує додаткової перевірки.
Щодо тенденцій, то якщо кількість бойових вильотів літаків з летовища Міллерово найближчим часом буде значно знижена, то наша ракетна та дронова атака була вдала. Якщо ж ні, то я впевнений, що українські Сили оборони спланують та знову реалізують відповідні заходи, спрямовані на те, щоб ворог відчував, що війна – це не десь на теренах України, а вона прийшла в родини пересічної російської людини.
