Ілюстративне фото: Суспільне
Кремль прагне посіяти хаос
Попри однозначну позицію Українців щодо виборів, які не можливі під час воєнного стану, наші вороги постійно повертаються до цієї теми, продукуючи неймовірну кількість фейків і псевдонаративів. Здавалося б, ворожі наративи можна просто ігнорувати, не брати їх до уваги. Але, як показує досвід, якщо їм не протидіяти, вони починають працювати і давати ефект. У чому небезпека подібних наративів щодо виборів в Україні?
Сергій Дубовик: Небезпека полягає в бажанні Кремля розхитати систему державного управління, делегімітизувати законні органи державної влади, обрані українським народом, посіяти хаос, посіяти недовіру одне до одного, втягнути нас, замість захисту Батьківщини, в політичні суперечності, громадянське протистояння, скористатися нашими переживаннями, пов’язаними з погіршенням життя, загрозою кожному з нас під час повітряних тривог.
Рівень довіри до інформаційних неідентифікованих каналів – понад 70%
Реальність, в якій ми живемо, тісно переплітається з кіберпростором, тому що ми всі є, щонайменше, користувачами соцмереж. Як використовує ворог такі платформи для просування своїх наративів?
Олександр Федієнко: Ворог зараз намагається максимально відволікти населення України від війни, від подій на фронті і втягнути нас в якісь політичні протистояння. Що відбувається в кіберпросторі? Ми живемо в цифровому світі, й це – наші реалії. Україна – одна з небагатьох держав, яка вистояла і продовжує вистоювати під час кібератак з боку Росії. Але при цьому в кіберпросторі є величезна купа інформаційної пропаганди. Є величезна кількість інформаційних неідентифікованих каналів, зокрема, в Телеграмі. На жаль, наше суспільство їм довіряє. За останніми статистичними даними, рівень довіри до інформаційних неідентифікованих каналів – понад 70%. І, звісно, цим ворог користується. І кожного дня намагається розхитувати нас такою інформаційною пропагандою. Розхитується не лише суспільство, а й чиновники, навіть депутати. Бо коли вони щось читають, а потім прибігають і запитують: "А що, у нас вибори будуть восени?" Я їх питаю: "А як вони собі це уявляють?". А вони десь прочитали, що вибори будуть, у "Дії". Для того, щоб провести цифрові або комп’ютерні вибори, потрібні відповідні процедури, яких ми не зробили. А найголовніше – це рівень довіри в суспільстві, який повинен бути до тієї або іншої системи виборів. Якщо вони навіть відбуваються в кіберпросторі. Ворог всім цим користується. Він використовує і тестує проти нас всі моделі впливу на наше суспільство, як кіберзброєю, так і кібернетично-інформаційною зброєю. Це і кібератаки, і інформаційна пропаганда, які відбувається на фоні таких атак. Ворог тримає наше суспільство в інформаційному тонусі. Але не завжди цей тонус відповідає реальності.
.jpg)
Олександр Федієнко. Фото: АрміяInform
"Можна нашу державну систему критикувати, але нині на більшість викликів вона відповідає"
Люди реагують на анонімні канали, бо там є інформація, яка задовольняє їхній запит. Хоча вона не верифікована, не підтверджена, але вона гучна і красномовна. Тема виборів ще себе не вичерпала. Вона буде доти, доки не завершиться війна. Як Росія може використовувати цей чинник? Як може оперувати ним? До чого нам потрібно готуватися?
Сергій Дубовик: Вона буде використовувати це, створюючи уявлення нелигітимності органів державної влади. Для чого їм нелигітимність органів? Президент України – верховний головнокомандувач. Якщо він нелегітимний, можна не виконувати його накази і розпорядження військовим. Якщо нелегітимна Верховна Рада, ухвалені закони – незаконні. Тобто це, фактично, шлях до анархії, шлях до руйнування конституційного ладу. А руйнування конституційного ладу – це руйнування державної Незалежності, це руйнування системи ЗСУ, це руйнування системи державного управління, яке призведе до руйнування системи місцевого самоврядування. А далі – це фінансова система, транспортна, енергетична тощо. Вони хочуть зробити нас слабшими, а значить, підірвати нашу єдність і ту систему, яку ми створили зі здобуттям Незалежності. Можна нашу державну систему критикувати, але нині на більшість викликів вона відповідає, і вона функціонує. Її треба, можливо, реформувати і безкінечно вдосконалювати, але системно наша держава вистояла, відбулася, і після збройного вторгнення вона відбулася остаточно. Оскільки відбулося наше українське суспільство. І це найбільше непокоїть країну-агресора.
Вчити наше суспільство критичного мислення
Наративам і фейкам потрібно протистояти. Чому і як варто цю боротьбу продовжувати?
Олександр Федієнко: З інформаційною пропагандою можна боротися тією ж інформаційною пропагандою. Питання в тому, щоб суспільство довіряло тим або іншим державним інформаційним ресурсам. Бо проблема суспільства в тому, що воно чомусь вважає, що до державних або ідентифікованих інформаційних ресурсів немає довіри. Тому я вважаю, що боротися з пропагандою можна контрпропагандою або застосовуючи технічні методи. Я особисто проти технічного механізму, адже ми не повинні перетворюватися на Китай, де блокується інформація, бо це може призвести до незворотних наслідків. Ми вже сформувалися як суспільство. Нам просто треба із коліс вести контрпропаганду і вчити наше суспільство критичного мислення. Саме критичного мислення нам дещо бракує. Ми повинні навчитися довіряти державі, державним інституціям, не сумніватися в легітимності президента, парламенту тощо. Зараз головне – це війна, головне – це Перемога, головне – це наші військові.
"ЦВК розпочала процес відновлення діяльності Державного реєстру виборців"
У перший день повномасштабної військової агресії Центральна виборча комісія ухвалила постанову про тимчасове припинення функціонування автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Державний реєстр виборців" на час дії воєнного стану. З якою метою це було зроблено?
Сергій Дубовик: З метою недопущення захоплення ворогом державних інформаційних ресурсів, спеціального обладнання, яке призначене для ведення державного реєстру виборців і отримання інформації, яка б могла нашкодити інтересам держави. На сьогоднішній день ЦВК розпочала процес відновлення діяльності Державного реєстру виборців, починаючи з грудня минулого року. Розпочала працювати система ведення Державного реєстру виборців, за винятком окупованих територій і територій, де ведуться інтенсивні бойові дії. Ця система вже допомагає виборцям, особливо за кордоном, для встановлення українського громадянства; допомагає системі Державної міграційної служби. Ми будуємо нову систему кіберзахисту, яка дозволить в досить короткі терміни в повному обсязі відновити функціонування Державного реєстру виборців. Тому що Державний реєстр виборців – це не тільки про вибори. Це – унікальна інформація, яка дає розуміння органам державної влади про статус громадянина. Особливо, про приналежність до громадянства України, адже Державний реєстр виборців – це реєстр українського народу суверенів, реєстр тих громадян, які мають право обирати органи державної влади і бути обраними за певних обставин. ЦВК робила і робить все, щоб убезпечити державу і суспільство від посягання на права суверена.
Сергій Дубовик. Фото: oporaua.org
Оскільки Державний реєстр виборців знову частково відновили, чи означає це, що стало безпечніше чи з’явилися нові можливості?
Сергій Дубовик: Ми оновили систему кіберзахисту, отримали підтвердження правоохоронних органів, що та нова система, яка побудована, дозволяє нам розпочати функціонування системи в умовах збройної агресії. Тільки-но ми переконалися, що це можливо, ми розпочали відновлювати Державний реєстр виборців. Це не лише робота ЦВК, а й Державної міграційної служби, Міністерства закордонних справ, органів юстиції. Ми доведемо цю систему до кінця, і вона почне працювати. Відновлення інтерфейсу для громадян відбудеться тоді, коли ми будемо переконані, що входження в наші бази через мережу інтернет є безпечним.
Відкриття такого реєстру – це не лише оновлення системи безпеки, а й додаткові виклики і загрози, які далі існують. Що було зроблено і далі запроваджується?
Олександр Федієнко: В парламенті вже розглядається оновлений законопроєкт про кібербезпеку 11290. Він нещодавно був зареєстрований. Я один з його авторів. Він підсилить саме взаємодію державних інституцій, які відповідають за контроль, збереження, перевірку безпосередньо інформаційно-комунікаційних систем, до яких відноситься і реєстр виборців. Але просто так відновити законсервований цифровий масив даних вкрай важко. Систему постійно потрібно перевіряти на вразливість, на шкідливе програмне забезпечення. Система буде готова для можливих майбутніх виборів, коли буде перевірена, і буде розуміння, що дійсно вона захищена. Сподіваюся, парламентом буде незабаром ухвалений законопроєкт, який підвищить відповідальність посадових осіб і взаємодію команд реагування різних державних інституцій на кіберінциденти. Потрібно також провести величезний аудит не тільки інформаційної системи, а й аудит чисельності й кількості людей, які повинні це обслуговувати.
Громадяни, навіть не знаючи цього, користуються послугами Державного реєстру виборців
Чи спостерігалися останнім часом атаки на систему чи спроби проникнення в неї?
Олександр Федієнко: Не існує жодного дня, жодної години, щоб злочинні групи РФ не намагалися б проникнути в ту або іншу кіберсистему нашої країни. І ЦВК – не виняток. Питання в тому, щоб відслідкувати і контролювати таку кібератаку. Можна відслідкувати, локалізувати і контролювати таку атаку, для того, щоб розуміти, звідки вона. А можна і проґавити, коли ворог побував вже в середині системи, і трапився якийсь кіберінцидент.
Сергій Дубовик: База протестована. Основна база готова. В інтересах державних органів ця база через кілька місяців в повному обсязі буде використовуватися. Я говорив про взаємодію із зовнішніми носіями через мережу інтернет. Як ми, приміром, взаємодіємо з ресурсом "Дія", коли ти можеш зайти в свій особистий кабінет, себе перевірити тощо. І тут ще немає однозначної думки, чи варто переходити до другого етапу і відкривати функціонування повністю назовні. Але громадяни, навіть не знаючи цього, користуються послугами Державного реєстру виборців через послуги Державної міграційної служби, через послуги консульських установ за кордоном. І навіть через деякий час – через послуги ТЦК. Тому що згідно з законом про мобілізацію, ЦВК має передати інформацію Міністерству оборони і взаємодіяти з ним в плані реєстру військовозобов’язаних і Державного реєстру виборців. І хоча така взаємодія є з 2017 року, законодавець апгрейдив це питання.
Ентоні Блінкен, перебуваючи у травні з візитом, зазначив у Києві, що США разом з українським урядом працюють над тим, щоб зміцнити виборчу інфраструктуру України. Щоб змогли проголосувати всі українці включно з тими, хто змінив місце проживання, щоб процес голосування був справедливим, вільним та безпечним. Що у виборчій інфраструктурі, окрім Державного реєстру виборців, можна вже робити зараз?
Сергій Дубовик: Уряд США надає нам допомогу в забезпеченні Державного реєстру виборців окремими програмними продуктами, системами захисту, комп’ютерною технікою. Так само зараз за допомогою міжнародних партнерів ми готуємо технічну документацію на нову систему ІАС "Вибори", яка має запрацювати у відповідності до чинного виборчого кодексу. Це так звана інформаційна інфраструктура. Є ще фізична інфраструктура, де власне відбуваються вибори. Це виборчі дільниці. В багатьох регіонах, навіть далеко від лінії фронту, ця інфраструктура зруйнована. Виборча дільниця – це школа, сільська рада, клуб, лікарня тощо. І в багатьох районах вони зруйновані. Навіть деякі виборчі дільниці Києва непридатні для голосування. Навіть на західній Україні під час прильотів були зруйновані окремі виборчі дільниці. Відновлення дільниць – це також створення безпечних умов, тому що в тих районах, де були інтенсивні бойові дії після звільнення постане ще й питання розмінування території для безпечного проведення виборів. Так само потрібні виборчі атрибути, виборчі скриньки, обладнання для виборчих дільниць. Окрема інфраструктура – виборчі дільниці для військовослужбовців. Вони будуть утворені в полі. Адже навіть після закінчення війни, демобілізація відбувається поступово. Певний час військовослужбовцям доведеться служити в ЗСУ і знаходитися поза межами постійної дислокації. Окреме питання – створення виборчої інфраструктури за кордоном. Нам потрібно з’ясувати місця розташування наших співгромадян. Якщо в Німеччині їх, приміром, мільйон, то вони живуть не в Берліні чи Мюнхені, де є дипломатичні і консульські представництва. Нам потрібно розуміти, як ми проведемо безпечні вибори. Адже місцева поліція допоможе нам з громадським порядком за кордоном, а те, що відбувається всередині – це питання України. Також у нас попереду велика робота з відновлення політичної інфраструктури. Потрібно забезпечити членів дільничних і виборчих комісій, адже багато з них виїхали чи мобілізовані. Тож попереду у нас досить великий шлях.
