Фото: РБК
Зміни: постійний сторонній догляд за своїми хворими родичами; один з батьків або дружина з числа осіб з інвалідністю; особа, що навчається
Які принципові зміни відбулися порівняно з попередніми законодавчими нормами?
Якщо ми говоримо тільки про закон, який набув чинності 18 травня — 23 ст. закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" — то внесли зміни в перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу. З принципових змін я б назвала зміни для тих, хто:
1. Здійснює постійний сторонній догляд за своїми хворими родичами;
2. Має одного з батьків або дружину з числа осіб з інвалідністю;
3. Навчається. Проте, якщо раніше чоловік, який здобуває освіту на денній або дуальній формі навчання мав право на відстрочку, незалежно від того, чи це перша, чи двадцять перша освіта, 20 йому років чи 50 років — то тепер з'явилась умова, що це здобуття рівня освіти вище, ніж той, який він вже здобув раніше.
А проблемними?
Новий закон зобов'язав Кабінет Міністрів України розробити порядок надання відстрочки постановою 560, яка встановлює вимоги до переліку документів, які необхідно подати разом з документами на відстрочку. І Кабмін цим переліком звузив перелік осіб, які мають право на відстрочку, що є неприпустимим. Кабмін немає права звужувати цей перелік.
Постанова 675 від 7 червня не зняла цю проблему?
Вона зняла одну з багатьох проблем. Мова йде про наявність одного з батьків чи батьків дружини з інвалідністю І чи ІІ групи. Перелік Кабміну містив вимогу про те, що тут мають бути висновок ЛКК про потребу в постійному догляді, якщо це особа з інвалідністю ІІ групи. Хоча, згідно закону, очевидно, що там такого висновку не потрібно. І от Кабмін викреслив власне вимогу про цей висновок ЛКК з переліку. Але купа інших проблем все-таки залишилась.
Факт наявності дружини з І або ІІ групою інвалідності гарантовано дає чоловікові право на відстрочку від призову без будь-яких "але". Але…
Які документи потрібні, щоб підтвердити своє право?
Коли ми говоримо про дружину з І чи ІІ групою інвалідності, тут є покращення в законодавстві, тому що попередня редакція закону містила умови "за умови відсутності інших осіб, які за законом зобов'язані її утримувати". Тепер такої умови немає і сам по собі факт наявності дружини з І або ІІ групою інвалідності гарантовано дає чоловікові право на відстрочку від призову без будь-яких "але". Однак "але" я б додала, виходячи з іншої норми закону: якщо син на підставі іншого пункту захоче оформити відстрочку на тій підставі, що в нього мама з інвалідністю, то син правом скористається і у чоловіка права на відстрочку через наявність дружини вже не залишиться, бо право на відстрочку до прив'язки до однієї хворої людини може бути тільки у когось одного. Інакше просто реєстр не пропустить оформити відстрочку.
А яким же чином обирається той, хто матиме право на відстрочку?
По закону і по постанові Кабінету Міністрів України по суті хто перший звернеться, той і зможе оформити відстрочку. Якщо першим звернеться син, то в нього буде комісія вимагати підтвердження, що мама обрала саме його, а не чоловіка. Але якщо першим звернеться чоловік, то від нього додатково нічого вимагати не будуть, відстрочку оформлять і син потім відстрочку оформити не зможе, навіть якщо мама саме його обрала для допомоги.
Тобто змінити назад вже неможливо буде?
Якщо між собою родичі домовляться, то можливо. А без взаємних домовленостей неможливо.
На фото Наталія Парака та Дар'я Тарасенко в студії Українського Радіо
З ІІІ групою інвалідності стало досить складно
Якщо дружина з інвалідністю ІІІ групи…
З ІІІ стало досить складно. Не будь-яка ситуація, коли у дружини є ІІІ група інвалідності дає чоловікові право на відстрочку від призову. Можливі дві ситуації: перша ситуація залежить від того, а яка причина встановлення інвалідності. І якщо це онкологічне захворювання, або відсутність кінцівок чи кінцівки, кисті рук чи стопи ноги, або відсутність одного з парних органів, то це є підставою для встановлення інвалідності, і чоловік матиме право на відстрочку. Друга ситуація — незалежно від того, яка причина встановлення інвалідності, якщо на сьогодні у дружини з ІІІ групою наявний психічний розлад або онкологічне захворювання, або церебральний параліч, або інший паралітичний синдром — при цих захворюваннях у чоловіка буде право на відстрочку.
Які документи необхідні?
Саме цей перелік є в постанові Кабміну 560 — це додаток до постанови, власне таблиця, в якій до кожної підстави для відстрочки написаний перелік необхідних документів. Якщо це дружина з І або ІІ групою інвалідності, то достатньо подати належним чином засвідчену копію свідоцтва про шлюб і документ про інвалідність. Якщо це дружина з ІІІ групою, то ще додатково необхідно подати або документ про причини інвалідності, або документ про наявне зараз захворювання. Треба також подавати копію паспорта та довідки присвоєння коду, щоб по реєстру можна було переконатись, що до цієї людини не прив'язали когось іншого для відстрочки.
Постійний догляд — це догляд 24/7
Якщо дружина має інвалідність, документ про догляд треба чи не треба? І в якому випадку потрібен документ про постійний догляд?
Потрібен чи не потрібен такий документ, згідно закону, залежить від того, а як звучить підстава для відстрочки. Тому що коли у чоловіка хвора дружина, то є дві схожі підстави і він користується тією, яка підходить для його ситуації. Одна підстава: наявність дружини з інвалідністю. Але є й інша підстава: здійснення постійного стороннього догляду за хворою дружиною. І це може бути ситуація, коли дружина не має інвалідності, але має висновок лікарської консультативної комісії про те, що вона потребує постійного стороннього догляду за станом здоров'я, і якщо чоловік зайнятий саме постійним доглядом за своєю дружиною, то він має право на відстрочку від призову, але він має підтвердити, що він зайнятий таким доглядом. Постійний догляд — це догляд 24/7. Якщо дружина просто хвора, але треба приносити їй продукти і раз на тиждень чи на місяць відвозити її в лікарню — це не потреби в постійному догляді. А якщо з людиною треба бути поруч постійно, тому що вона або лежача хвора, або може раптово втрачати свідомість, або забуває приймати ліки і потрібно ін'єкції робити, або це психологічна хвороба і не можна людину саму із собою наодинці залишати. Тобто потреби 24/7 бути поруч — от в цьому випадку необхідний висновок ЛКК, якщо у людини немає інвалідності або якщо є інвалідність, але в довідці МСЕК не написано про потребу в постійному догляді. Який документ підтверджує, що такий догляд здійснюється? От цю проблему якраз постанова 560 і намагалася вирішити. Тому що до цієї постанови дійсно була проблема, як підтвердити. Люди, які мали право на компенсацію від держави за надання соціальних послуг із догляду на непрофесійній основі( є в нас такий вид допомоги від держави), цю виплату оформлювали через управління соцзахисту і приносили довідку про те, що вони отримують таку державну допомогу і це було підтвердженням здійснення постійного догляду. Але люди, які не мають права на цю виплату, тому що в них є доходи більші, ніж прожитковий мінімум, то вони таку виплату оформити не могли і фактично були позбавлені можливості підтвердити, що вони таким доглядом зайняті. Постанова Кабміну 560 цю проблему спробувала вирішити і запровадила можливість видачі спеціального акту — він називається акт встановлення факту здійснення догляду, "постійного догляду", який видають спеціально створені комісії з метою підтвердження права на відстрочку. Будь ласка, не плутати цей акт з іншим актом, який називається майже так само, але видається іншим органам і з іншою метою для перетину кордону. Це різні акти і той старий для цієї мети використати не можна.
А ця комісія при кому створюється?
Ця комісія (за описом, що це за комісія) дуже схожа на ту комісію, яку створювали для видачі акту для перетину кордону. Вона створюється при виконавчих органах місцевих рад, відповідно кожна рада або райдержадміністрація має для себе винести нормативно-правовий акт, розпорядження про створення відповідної комісії. Скоріш за все це будуть комісії або при управліннях соціального захисту населення, або коли мова йде про маленьке ОТГ — це може бути комісія безпосередньо при самій раді.
Все одно треба підтвердити, що більше ніхто не може доглядати
Дуже часто батьки не вийдуть до магазину, бо хворі. Яким чином цей аспект враховує чи не враховує ТЦК? Або один син у таких батьків є…
Це проблемний момент в постанові Кабміну. Тут також є дві схожі підстави для відстрочки. Одна з них — наявність одного зі своїх батьків чи батьків дружини з інвалідністю І або ІІ групи, і там є окремі умови. А друга підстава — здійснення постійного стороннього догляду за одним з батьків чи батьків дружини, які такого догляду потребують. І там є свої умови. В чому плутанина з постановою Кабміну? Якщо ми говоримо про здійснення постійного догляду сином за своєю хворою мамою, то, згідно визначення, яке написано безпосередньо в законі — якщо син здійснює постійний догляд за мамою, яка такого догляду потребує, то він має право на відстрочку незалежно від того, а чи є ще хтось інший, хто теоретично міг би доглядати. Навіть якщо у мами є ще п'ять доньок, але доглядає син, то син має право на відстрочку згідно формулювання закону. Але в постанові Кабміну це написали дуже некоректно. Вони написали, що все одно треба підтвердити, що більше ніхто не може доглядати. І це той випадок, коли я кажу, що Кабмін фактично звузив перелік підстав для відстрочки від призову, що є неприпустимим. З цим нюансом сьогодні дійсно є проблеми. Це коли ми говоримо про постійний догляд.
Якщо ми говоримо про наявність одного з батьків чи батьків дружини з числа осіб з інвалідністю, то в законі формулювання дуже складне. Є у сина, наприклад, підстави для відстрочки від призову чи немає? Я всім кажу, що беріть аркуш паперу, давайте приклад: мама з ІІ групою інвалідності. І пишіть всіх родичів, які теоретично мають обов'язок її утримувати, тобто чоловіка цієї мами, якщо він має обов'язок утримувати і всіх її повнолітніх дітей. І потім з цього переліку, який ви на аркуші паперу написали, ви викреслюєте тих, хто має інвалідність, тих, хто самі потребують постійного догляду, ті, хто перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді позбавлення волі чи у вигляді обмеження волі. Повикреслювали. Потім дивитеся, а хто у вас в цьому списку залишився? Якщо залишились тільки ви, то ви точно маєте право на відстрочку. Якщо залишився ще хтось, крім вас, то ви дивитесь, а цей хтось, хоча б один з тих, хто залишився, є не військовозобов'язаним? Якщо так, є, наприклад, сестра, то права на відстрочку точно не буде. Якщо в списку залишились тільки військовозобов'язані, наприклад у мами немає чоловіка або є, але він не зобов'язаний її утримувати і є троє синів. І всі вони військовозобов'язані, то в цій ситуації мама має право обрати, хто з трьох синів матиме право на відстрочку від призову для допомоги їй. І оцей вибір дозволить оформити відстрочку від призову. На практиці з цим проблема, бо саме в цій ситуації постанови раніше вимагали ще й висновок, що мама потребує саме постійно догляду, а люди з інвалідністю ІІ групи далеко не завжди такого догляду потребують і не могли надати. Цю проблему вирішили, викреслили цю довідку, але залишити потребу надати акт встановлення факту здійснення догляду, причому не тільки для випадку, коли мама здійснила вибір, а навіть для випадку, коли у мами є єдиний син. І це також ситуація, коли я вважаю, що Кабмін штучно звузив перелік підстав для відстрочки. Якщо підзаконний нормативно-правовий акт суперечить закону, то застосування підлягають норми закону. Але що буде на практиці, коли така людина звернеться до комісії при ТЦК та СП для оформлення відстрочки? Комісія буде керуватись постановою Кабміну і відмовить у наданні відстрочки на тій підставі, що не вистачає документа. І тоді ця людина зможе піти до суду, щоб оскаржити таку відмову і напевно виграє судовий спір. Але питання в тому, чи встигне вона виграти до того, як її мобілізують.
Завжди в цій ситуації вимагають подачі акту встановлення догляду. Якщо інвалідності немає, то підставою для відстрочки може бути тільки здійснення постійного догляду за мамою, яка потребує такого догляду. І тоді обов'язково підтвердити і потребу в постійному догляді і здійснення постійно догляду.
Щодо комісій, то вони сформувалися тільки днями, стали розглядати і тільки почались перші позитивні або негативні відповіді. Не проблемні підстави: інвалідність самого військовозобов'язаного або троє дітей неповнолітніх, коли це рідні діти в шлюбі з матір'ю дітей — тут проблем не виникає. Вирішити питання про те, чи достатньо, чи достатньо документів може тільки комісія при розгляді, а не людина, яка реєструє вхідну кореспонденцію.
Фото:https://www.facebook.com/photo/fbid=529174425103703&set=a.529174391770373&locale=uk_UA
Стосунки бабуся-онук
Як щодо ситуації з доглядом бабусі онуком…
Якщо раніше у бабусі була І група інвалідності, то онук, який за нею здійснює постійний догляд, завжди мав право на відстрочку. Тепер це не так: онук є родичем другого ступеня споріднення і в законі написано, що родич другого ступеня споріднення, який здійснює постійний догляд за особою з інвалідністю І, ІІ групи, тобто якщо у бабусі немає інвалідності, а тільки висновок ЛКК, ніяк не оформити відстрочку взагалі. Якщо І або ІІ група, то закон каже, що тільки за умови, що родичі першого ступеня споріднення або відсутні взагалі, або вони самі потребують постійного стороннього догляду. Тому в більшості випадків онук, який доглядає за своєю бабусею, право на відстрочку не матиме.
Якщо більше тримісячної заборгованості — вже не може мати права на відстрочку
Багатодітні батьки теж мають право на відстрочку. Але втратять право на відстрочку ті, хто мають заборгованість за аліментами.
Раніше чоловік, які утримує трьох дітей, має право на відстрочку. І коли заборгованості по аліментах немає, приносить довідку, що або рідні і в шлюбі і питань немає, або розлучений і сплачує аліменти, заборгованість нуль — було все зрозуміло. А якщо була заборгованість 10, 100, 1000 грн — він утримує чи не утримує? Завжди це було на розсуд ТЦК та СП. Тепер законодавець сам визначив: до тримісячної заборгованості ще все гаразд, допустимо, більше тримісячної заборгованості — ні, вже не може мати права на відстрочку. З цим проблем на практиці не виникає, виникає проблема інша: які документи зазначив Кабмін в переліку необхідних документів. Згідно формулювання закону, право на відстрочку має чоловік, який утримує трьох і більше дітей і немає вимоги, щоб це був саме рідний батько. Як на мене якщо вітчим утримує трьох дітей, він також має право на відстрочку. Але Кабмін чітко написав, що має бути свідоцтво про народження, в якому зазначено про батьківство самого військовозобов'язаного. Кабмін спробував навести перелік документів, які підтверджують здійснення такого утримання. Але Кабмін не передбачив всіх можливих варіантів. Бо в нас є різні випадки: є випадки, коли батьки розлучились, уклали між собою нотаріальний договір і визначили, хто скільки платить і коли. Є випадки, коли мама звернулась до суду і суд присудив стягувати аліменти і вони стягуються в примусовому порядку. Є випадки, коли батьки між собою усно домовились — є сума, яка всіх влаштувала — батько сплачує готівкою або грошовими переказами і все одно утримує дитину. Кабмін всі ці можливі варіації не передбачив у своїй постанові і той перелік документів, який він написав, не підпадає під всі можливі варіанти. Наприклад, якщо батько утримує дитину на підставі рішення суду і є довідка з виконавчої служби про те, що заборгованість по аліментах нуль, Кабмін не передбачив таку можливість і це не є належними документами для підтвердження права на відстрочку з точки зору Кабінету Міністрів України. Тому будуть отримувати відмови і оскаржувати до суду.
Комісії виходять на перевірку і перевіряють, чи дійсно здійснюється догляд
Давайте повернемося до акту встановлення факту догляду. Куди раніше заяву нести: до ТЦК на відстрочку чи в комісію, яка має дати цей акт?
Коли мова йде про роботу комісії, то написано, що військовозобов'язаний має звернутись до цієї комісії, яка видає акт і комісія розглядає його звернення на підставі матеріалів, які надасть ТЦК та СП. Відповідно комісії мало заяви від самого військовозобов'язаного, необхідно, щоб ТЦК та СП подав матеріали. На підставі чого ТЦК та СП подасть матеріали? Написано, що на підставі звернення військовозобов'язаного про оформлення відстрочки. Але для того, щоб звернутись для оформлення відстрочки, треба принести акт. І виходить замкнуте коло. На сьогодні ми бачимо і відмову в оформленні відстрочки на тій підставі, що немає акту, і відмови у видачі акту на тій підставі, що не надійшли матеріали від ТЦК та СП. Я людям раджу на сьогодні робити це умовно одночасно: до комісії, яка видає акти, подавати заяви з проханням видати акт і прикладати копію документів про потребу і про здійснення догляду, на цій заяві ставити відміточку про прийняття цієї заяви і одночасно нести в ТЦК та СП заяву на відстрочку, подавати всі необхідні документи, які вимагаються, до певного пункту, але замість акту встановлення факту здійснення догляду подавати цю заяви з відміточкою, що комісія прийняла для розгляду для видачі заяви, а також заяви у довільній формі з проханням на виконання пункту 61 постанови провести перевірку, сформувати матеріали і направити до цієї комісії, яка видає такий акт, щоб вони могли опрацювати цей матеріал і таки видати акт встановлення факту здійснення.
Комісії виходять на перевірку і перевіряють, чи дійсно здійснюється догляд, чи дійсно люди проживають разом, якщо мова йде саме про постійний догляд.
З моменту, коли особа подала заяву на відстрочку і доки її заява не буде розглянута, вона не може бути ані направлена на ВЛК, ані призвана на військову службу
На період, поки розглядається справа, яким чином підтвердить військовозобов'язаний, якщо його зупинять на вулиці?
Раніше люди зверталися до ТЦК та СП з документами, які підтверджують право на відстрочку. Їм казали, щоб поки йшли на ВЛК. А вони будуть розбиратись з документами на відстрочку. І одразу після ВЛК вручали мобілізаційне розпорядження. На сьогодні в постанові зафіксовано, що з моменту, коли особа подала заяву на відстрочку і доки її заява не буде розглянута, вона не може бути ані направлена на ВЛК, ані призвана на військову службу. На практиці треба носити з собою документальне підтвердження подачі документів на розгляд заяви на відстрочку і додатковий комплект документів, які підтверджують право на відстрочку від призову для можливості подати в інший ТЦК та СП, якщо туди доставили в порядку адміністративного затримання.
Якщо все-таки не беруть документи?
Я би радила дзвонити на гарячу лінію Міноборони і подавати скаргу на відмову прийняти заяву і направляти пакет документів поштою разом зі скаргою про те, що в мене відмовились за таких то обставин за моїм особистим візитом прийняти в мене заяву, тому я прошу прийняти в мене документи поштою і вжити заходів для недопущення таких ситуацій в майбутньому.
Військовозобов'язані, які мали право на відстрочку і вивезли за кордон на лікування дружину з інвалідністю, чи дитину, чи батька, матір… Де вони мають подавати заяву про своє право на відстрочку?
Заява на відстрочку подається особисто. Якщо теоретично, то військовозобов'язаний може приїхати і подати заяву особисто, а потім повернутись…
Щодо уточнення даних та оформлення права на відстрочку
Коли ми говоримо про уточнення даних — у нас є строк, наданий законом — 60 днів, починаючи з 18 травня. Це строк, протягом якого кожний обере для себе зручний спосіб і зручний момент уточнити свої телефон, адресу, електронну пошту.
Коли ж ми говоримо про оформлення права на відстрочку, то кожен, у кого є право на відстрочку зобов'язаний подати про це документи. Неправильно вважати, що в мене є строк до 16 липня. Якщо право на відстрочку є, треба його оформлювати вже зараз. Бо в ситуації, коли людину зупинять на вулиці, буде адміністративне затримання і доставка до ТЦК та СП і людина скаже, що в мене право на відстрочку є, але я хотів подати ближче до 16 липня — це не буде аргументом, таку людину, скоріш за все, мобілізують і дороги назад вже не буде. Всі особи, які перебувають на обліку, мають уточнити свої дані.
