Фото: Пресслужба Ivan NAVI
Я тішуся, що дружина під час знайомства не знала, хто я такий і полюбила мене за мій внутрішній світ
Іване, в тебе вийшла новинка, що називається "Викинути тебе з голови". Якщо хтось вперше прочитає цю назву, він може напружитися й злякатися, чи все добре у твоєму житті. Нам за тебе хвилюватися?
Ні, хвилюватися не треба. Потрібно просто послухати повністю пісню і тоді ви зрозумієте увесь її сенс. Насправді вона про кохання з першого погляду. Іноді буває, ти зустрічаєш людину і починаєш постійно про неї думати. Ця пісня 7 років лежала у моєму архіві, а зараз я прочитав її текст і зрозумів, що він дуже співзвучний з моєю життєвою історією, тому що я зі своєю дружиною познайомився в новорічну ніч на виступі. Вона була присутня в залі, але поняття не мала хто такий Ivan NAVI, можливо одну-дві пісні знала, але за це я її ще більше полюбив. Тому що колись на запитання про моє ставлення до стосунків із шанувальницями, я завжди казав, що тут важливо мати розуміння, чи люди люблять тебе за те, що ти Ivan NAVI — артист, виступаєш на сцені, гастролюєш, чи тебе полюбили за твою особистість, який ти є, — не Ivan NAVI, а Іван Сяркевич, яким я є у житті. Я тішуся, що дружина під час знайомства не знала, хто я такий і полюбила мене за мій внутрішній світ.
Пісня чекала свого часу 7 років. Чи змінював ти щось у ній протягом цього часу?
Змінювався другий куплет пісні. Її написала Ольга Кутиніна, яка також була авторкою пісні "Такі молоді". А по саунду я хотів у цій пісні якихось ретро-мотивів і я їх використав. Загалом за ці 7 років я внутрішньо змінився. Раніше я більше таким шибайголовою був, а коли у тебе з'являється сім'я, дитина, ти першочергово починаєш думати про них, а не про кар'єру. Бо раніше у мене сім'я і кар'єра були на одному рівні, а зараз я розумію, що для мене на першому місці тепер сім'я. Тим більше у такий непростий час живемо, що потрібно цінувати кожен момент, прожитий з ними: бачити як росте твоя дитина і розвивається. Тому я щасливий батько і щасливий артист. Найбільше, чого я хочу, — щоб Україна перемогла, закінчилася війна і люди, які зараз за кордоном і, можливо, втратили свої сім'ї, поверталися в Україну.
Чи не було в тебе остраху, що співати про кохання не на часі?
Від початку повномасштабного вторгнення у мене було питання, чи взагалі це актуально і кому воно потрібно? Це неможливо порівнювати з тим, що роблять наші воїни, але зі свого боку я намагаюся максимально долучатися: ми збираємо донати для різноманітних бригад, здебільшого це 80-та наша Львівська бригада, тому що у мене багато рідних і знайомих там служать. Кожен має робити все для того, щоб наближати нашу перемогу.
Раніше я будував плани на 5-10 років уперед, а зараз загадую максимум на пів року
У пісні ти співаєш : "викинути тебе з голови", а є щось таке, що ти хотів би забути?
Я б хотів викинути з голови дзвінок моєї сестри о сьомій ранку, коли вона подзвонила і сказала, що наш дідусь згорів. Під час пожежі згоріла хата і він загинув у ній. Мені було 16 чи 17 років і мій світ тоді перевернувся. Кажуть, що час лікує, але він не стільки лікує, як притуплює певні емоції. От саме цей дзвінок я би хотів викинути з голови, а загалом у мене прекрасне життя, я люблю його кожну мить: і позитивну, і негативну, тому що це все — певний досвід і ти розумієш, що навіть ця ситуація з дідусем дала розуміння того, що після темної смуги обов'язково з'являється світла.
А як ти ставишся до минулого? Тобі важливо все зберігати у файлах пам'яті, чи можеш щось легко викинути й забути?
Я зараз почав цікавитися стоїцизмом і в ньому йдеться про те, що не важливо, що було в минулому і що буде в майбутньому, треба жити теперішнім. І щось в тому є, бо якщо жити минулим, ні до чого хорошого це не призведе. З минулого можна пригадати якісь моменти, щоб більше їх не повторювати, а думати за майбутнє в цей час немає сенсу. Раніше я будував плани на 5-10 років уперед, а зараз загадую максимум на пів року вперед. Наприклад, випустити альбом, записати дует чи спланувати щось із сім'єю. Наразі мені цього достатньо, головне, щоб закінчилася війна й Україна перемогла — це єдине моє бажання.
Як ти вважаєш, люди прагнуть забувати лише негативні моменти свого життя?
Думаю, здебільшого — так. Я не розумію, навіщо забувати позитивні моменти життя. В мене їх було дуже багато і я майже все пам'ятаю: безтурботні часи, коли в один із перших приїздів у Київ я святкував свій День народження з незнайомими мені людьми на набережній Оболоні; кастинги та невдачі, які мене на них спіткали, — такі моменти запам'ятовуються.
А чи були моменти, коли хотілося стерти собі пам’ять, щоб знову пережити щось прекрасне як вперше?
Я б стер собі пам’ять, щоб повернутися в той час, коли ми познайомилися з моєю дружиною й відчували "метелики в животі". Я би хотів знову пережити ці відчуття. Хоча мій тесть якось мені сказав дуже гарну фразу: "Ви мусите робити все заради того, щоб іскра у ваших очах нікуди не зникла". Її потрібно постійно підживлювати емоціями, цікавими поїздками — будь-чим, що дає бажання жити й розвиватися.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста
Відеоверсії ексклюзивних інтерв'ю з артистами дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.