Зміни на те, щоб протидіяти продажу недоброякісних препаратів – Держлікслужба

Зміни на те, щоб протидіяти продажу недоброякісних препаратів – Держлікслужба

17 травня завершилося громадське обговорення проєкту постанови уряду щодо оновлених ліцензійних умов провадження господарської діяльності із виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Йдеться про сервіси на зразок "Tabletki.ua", "Аптека 24" та "Doc.ua". В ефірі Українського Радіо про збереження можливості бронювання ліків онлайн говорили із заступником голови Держлікслужби Геннадієм Вовком та з директором департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Олександром Котовим. Експерти пропонують розвести електронну дистанційну торгівлю та інформування: "Електронна дистанційна торгівля ліками має стовідсотково ліцензуватися, а інформаційна послуга може не ліцензуватися, але вона має бути врегульована ― тобто хтось має нести відповідальність за ту інформацію, яку отримує людина".

0:00 0:00
10
1x

 Ілюстративне фото з відкритих джерел

Чому оновити регулювання у сфері продажу ліків вирішили саме зараз?

Геннадій Вовк: Це законодавство є дуже актуальним. Зміни, які ми зараз обговорюємо, це була ініціатива наших ліцензіатів ― аптек та аптечних мереж. На їхній запит ми ці зміни ініціювали.

Олександр Котов: Держава як регулятор, суспільство як споживач, бізнес як надавач послуги ― усі разом ми є учасниками одного процесу. Законодавство і норми, які врегульовують наші відносини, є найважливішою частиною нашої взаємодії. Є різниця між тим, як сприймає те чи інше законодавче рішення суспільство, бізнес і власне держава. Нам здається, на жаль, що бізнес трохи згустив фарби. Ніхто в принципі не почав прямого діалогу спершу з нами. Ми всі бачили, що була започаткована петиція, з’явилися статті, але Держлікслужба опинилася в стороні.

Зазначалося, що такі зміни можуть призвести до припинення деяких бізнесів. Поясніть, чому це не зовсім так.

Геннадій Вовк: Цими змінами було запропоновано, що ліцензіат роздрібної торгівлі може користуватися лише своїм сайтом і розміщувати інформацію про свої ліки та здійснювати продаж саме зі свого сайту. Але є доволі велика кількість аптек, які не мають можливості розробити свій сайт. Саме тому виникла ініціатива, щоб ми надали можливість розміщувати інформацію про свої ліки і робити дистанційний продаж через сайти інших ліцензіатів. Тобто ця наша ініціатива стосується саме ліцензіатів. На даний момент прайс-агрегатори кажуть, що це позбавить їх можливостей. Але ми не торкаємось прайс-агрегаторів, а говоримо про ліцензійні умови ліцензіатів, які здійснюють електронну дистанційну торгівлю. На їхній запит ми зробили зміни, і зараз ліцензіати мають право розміщувати інформацію на сайтах інших ліцензіатів. Ці зміни вже погоджені з рядом органів Державної регуляторної служби, вони не мали заперечень щодо цих змін. Після цього зміни були винесені на публічне обговорення.

Олександр Котов: Ми всі живемо в одному суспільстві, і кожен для себе має зрозуміти, яку місію він реалізує. До нас звертаються і аптечні мережі, і прайс-агрегатори, надавачі інформаційних послуг, але звертаються і звичайні споживачі лікарських засобів. Я маю 18 років анестезіологічного стажу і у своїй практиці, на жаль, стикався з тим, що люди купують лікарські засоби, які не діють або можуть спричиняти ще якусь побічну реакцію. За будь-який обіг лікарських засобів має хтось нести відповідальність, обіг має бути контрольованим. Окрім того, сьогодні маємо багато скарг, що на територію України заходять лікарські засоби невідомого походження та невідомої якості, з маркуванням іноземної упаковки. Це може бути і контрабанда, і лікарські засоби з гуманітарної допомоги. Ми дуже вдячні державам, які нам допомагають у цей скрутний час, але не всі люди чесні. Іноді до нас надходять лікарські засоби, які не контролюються. З перших тижнів повномасштабного вторгнення Держлікслужба посіла активну позицію щодо контролю, зокрема, й гуманітарної допомоги. Але ми обмежені і в людських ресурсах, і в своїх владних повноваженнях. На жаль, фальсифіковані лікарські засоби потрапляють в інтернет, а недобропорядні люди роблять сайти і починають займатися господарською діяльністю. Ми про це повідомляємо Нацполіцію та інші регуляторні органи, але є певна колізія. Держлікслужба як державний орган має право займатися лише ліцензіатами. І коли ми говоримо про сегмент торгівлі лікарськими засобами через мережу інтернет, ця діяльність має бути ліцензована. Проте низка інтернет-гравців користуються певною прогалиною в тому, що вони не є нашими ліцензіатами і можуть продавати лікарські засоби в інтернеті. Саме на це були спрямовані наші зміни, щоб ми могли виділити та відсікти ту грань, де ми контролюємо і протидіємо процесу недоброякісних продажів лікарських засобів.

Геннадій Вовк: Ці гравці не хочуть отримувати ліцензію, бо не бажають нести відповідальність за умови зберігання ліків, умови випуску. Наприклад, у нас одна з найболючіших тем ― це антибіотикорезистентність, через те що антибіотики може придбати навіть дитина. Якщо такі гравці отримають ліцензію, то ми можемо прийти з перевіркою. Нацполіція має багато справ і не встигає прийти до всіх, тому ми і хочемо розділити питання на інформаційні послуги та на дистанційний продаж. Продаж стовідсотково має відбуватися через ліцензіата, це без обговорень. Так само щодо доставки ліків. Якщо не буде дотримано температурного режиму, то хто забезпечить якість ліків? Наше законодавство має попередити ці загрози для населення, тобто питання має бути врегульоване та ліцензоване.

Днями у вас відбулася зустріч із представниками українського фармакологічного бізнесу, які висловлювали свої занепокоєння щодо цієї теми. Розкажіть про цю зустріч.

Геннадій Вовк: У нас була зустріч із представниками електронних сайтів, прайс-агрегаторів. Вони не є ліцензіатами, і не хочуть ними ставати. Ми зустрілися з представниками найбільших прайс-агрегаторів, і вони погодилися, що питання має бути врегульоване, але яким чином ― вони не мають пропозицій. Просто прибрати пункт стосовно бронювання ― це не вихід. Якщо брати за аналогією до бронювання квитків, то ви за них платите гроші, а отже, це вже є покупка. Тобто відбувається придбання, а це сто відсотків торгівля, яка має ліцензуватись. Якщо ви надаєте лише інформацію, де є ліки та яка ціна, то це інформаційна послуга, і ми кажемо, що вона може бути врегульована поза ліцензійними умовами. Але обов’язково врегульована ― тобто хто за цю інформацію несе відповідальність. А відповідальність має нести ліцензіат, який надає інформацію іншим сайтам. Прайс-агрегатори фактично здійснюють дистанційну торгівлю. Через них ти замовляєш і навіть не спілкуєшся з аптекою, а потім вони самі доставляють кур’єрським шляхом. За ліцензійними умовами мають право доставляти або сам ліцензіат, або компанія, яка має ліцензію на поштові послуги. А у нас є випадки, коли компанія з доставки не має поштової ліцензії та не є ліцензіатом, тому наразі питання відкрите. Ми будемо зустрічатися знову з представниками прайс-агрегаторів, а також із представниками аптечних мереж.

Олександр Котов: Колега говорив про дві сторони ― фармацевтичний бізнес та представники інформаційних послуг. А я хочу сказати як лікар та член суспільства ― є ще громадськість. Ми не можемо залишити поза увагою звернення людей, які нам пишуть листи про те, що вони через інтернет придбали неякісні ліки або препарати сумнівного походження. І йдуть питання до нас ― чому не реагує Держлікслужба? Зараз обговорюється питання щодо відкриття перевірок аптечних закладів. До ковіду та війни Держлікслужба виконувала функцію державного нагляду, це був річний план, наші інспектори тримали під контролем те, що відбувається в аптечній роздрібній та оптовій торгівлі. Зараз велика війна, і будь-який контроль з боку держави ― це навантаження на бізнес. Але до нас звертаються ті ж представники бізнесу і кажуть, що тема лікарських засобів в Україні зайшла в глухий кут, треба відновлювати перевірки. Зараз відбуваються відповідні дискусії про відкриття перевірок лікарських засобів, бо це національне питання. Перевірки закриті з 2019 року. Порядні компанії дотримуються фармацевтичної етики, а деякі вважають, що можуть собі дозволити певні полегшення. Тому, на жаль, у нас розквітає чорний бізнес ― інтернет-торгівля неякісними ліками.

А які полегшення ці компанії собі дозволяють?

Геннадій Вовк: Йдеться про продаж ліків. Наприклад, у питанні доступності для маломобільних груп населення. Деякі аптеки не забезпечують цього, хоча мають забезпечувати пандусами, відповідними дзвіночками, наліпками на сходах. Далі щодо зберігання ― для певних ліків мають бути належні холодильники. Це такий великий клубок питань, адже 5 років ніхто нічого не перевіряв. Для мене було показово, що фармацевтична спільнота через профільні асоціації звернулася до нас із проханням відновити ці перевірки.

Олександр Котов: Коли ми спілкувалися з представниками інформаційного бізнесу, склалося таке відчуття, що вони розглядають реалізацію лікарських засобів як бізнес. Все ж таки хочу наголосити, що держава позиціонує себе у сфері обігу лікарських засобів з позицій належної фармацевтичної практики. Це не є звичайний бізнес як прийти і купити ковбасу. Позиція Держлікслужби така, що лікарські засоби мають окремий статус.

Як ці питання врегульовані в інших країнах?

Геннадій Вовк: Деякі із цих прайс-агрегаторів працюють в інших європейських країнах. Нам відповіли, що ця діяльність відбувається поза межами ліцензування, але ми розуміємо, що крім ліцензування є й інші нормативні акти. Тому ми хочемо подивитися цілісно. Якщо розміщення інформації поза ліцензуванням, то як і чим воно регламентується? Ми звернулися до європейської практики, адже всі наші законодавчі акти зараз імплементуються і доводяться до європейських стандартів. Дистанційна торгівля ліцензується, а питання бронювання ― дискусійне. Залежить від того, що в нього вкладається. Можливо, треба розмежувати електронну дистанційну торгівлю та розміщення інформації.

Олександр Котов: Ми регулюємося не лише ліцензійними умовами, законом про державний нагляд і контроль. Держлікслужба також має користуватися у своїй діяльності Конституцією та іншими законодавчими актами, в тому числі законом про електронну комерцію, різними кодексами. Отже, це велике юридичне питання, і ми відкриті до спілкування з фармацевтичним бізнесом та прайс-агрегаторами.

Чому виникають знижки на певні ліки?

Геннадій Вовк: Ми не розглядаємо прайс-агрегаторів як якесь зло. Я сам особисто користуюсь, це справді зручно, дає можливість порівняти ціни, зробити доступнішими ліки. Звідки береться знижка ― це окреме комерційне питання аптечної мережі та прайс-агрегатора. У моїх випадках ліки були якісними, купувалися у ліцензіатів. Бувають якісь гуртові знижки абощо. Але виникає інше питання ― якщо у мене немає можливості замовити ліки через прайс-агрегатора, то я не отримаю цю знижку. Йдеться про людей похилого віку, не всі вони користуються додатком, тож виникає питання нерівних можливостей. А знижка може бути велика ― 10-15%.

Як працює програма продажу ліків на прифронтових територіях за допомогою Укрпошти?

Геннадій Вовк: Укрпошта була одним із ініціаторів змін до розділу про електронну ліцензійну торгівлю. І якраз Укрпошта відповідає усім вимогам ліцензіатів, вона не пішла на якісь маніпуляції, а попросила нашої допомоги в отриманні консультацій. Вони повністю проліцензувались, мають усі відповідні документи, мають свою аптеку, службу доставки, яка контролюється щодо якості та температурного режиму. Укрпошта доставляє в усі населені пункти без винятку, тож мешканці кожного населеного пункту мають можливість отримати якісні ліки саме через ліцензіатів. Тут у нас є повна гарантія, що ліки, які йдуть через Укрпошту, якісні, а умови їх зберігання і транспортування відповідають ліцензійним вимогам. Я не бачив жодної скарги на Укрпошту щодо доставки ліків. Є й інші фармацевтичні гравці, вони мають мобільні аптечні пункти і так само роблять доставку на прифронтові території, за що їм велика вдячність. Це не є прибутковим видом бізнесу, а більше соціальною відповідальністю. Але кожного дня відкриваються нові маршрути і не лише на прифронтових територіях, а просто в селах, де немає аптек.

Ми вважаємо, що бізнес має працювати, і не маємо на меті закрити прайс-агрегатори або інші сайти. Ми просто наполягаємо, що це має бути врегульовано. Наш робочий варіант ― розвести електронну дистанційну торгівлю та інформування. Електронна дистанційна торгівля ліками має стовідсотково ліцензуватися, а інформаційна послуга може не ліцензуватися, але вона має бути врегульована, тобто хтось має нести відповідальність за ту інформацію, яку отримує людина. Це питання сьогодні перебуває у дискусії та обговорюватиметься ще кілька тижнів до повного вирішення.

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич