Вадим Пристайко. Фото: Світлани Мялик
Про посла Залужного: "таке право має президент"
― Президент України Володимир Зеленський погодив кандидатуру Валерія Залужного (колишнього головнокомандувача ЗСУ) на посаду посла України у Великій Британії. Чи була дотримана дипломатична процедура, на ваш погляд?
Призначення та звільнення посла здійснює одна людина, яка ухвалює це рішення ― таке право має президент. Немає тут ніяких конкурсів та комісій. Президент має право зняти головнокомандувача і має право призначити посла. Це й відбулося. Є певні тонкощі процедури, які можна було зробити чіткіше. Наприклад, треба було надати можливість Британії дати офіційну формальну відповідь і лише потім оголошувати. З багатьох причин оголошення відбулося ще до того, як Британія надала так званий агреман, тобто згоду. Велика Британія могла б і відмовити. Були випадки у дипломатії, коли відмовлялися від посла, який був запропонований. Саме тому й дотримуються таємниці, щоб не ображати відмовою і країну, яка приймає посла, і лідера, який надсилає посла. Але враховуючи специфіку, що це ― генерал Залужний, який розглядається у Британії так само, як і в Україні, його роль визнана, вони очікують на таку людину, вочевидь було ухвалено рішення, що все і так зрозуміло. І що нічого страшного не станеться, якщо ми трошки побіжимо попереду паровозу і скажемо, що рішення ухвалено, і ми лише чекаємо згоди Великої Британії. Станом на зараз немає жодних питань ― є згода британської сторони, є указ президента, загалом ця процедура досить довга і може займати до пів року, а іноді триває роками.
Військовий-дипломат ― це не унікальна ситуація
― Валерій Залужний ― кадровий військовий, генерал. А тепер він буде дипломатом. Чи є подібні випадки призначень у світі та чи були вони успішними?
Наш посол у Словенії ― це попередній міністр оборони. Такі випадки справді були, коли військових або чиновників призначали послами. Теорія дипломатії якраз полягала в тому, що посол завжди посилався від когось персонально, зазвичай суверена, приміром, короля. І до цього часу в документах пишуть: "Прошу довіряти цій людині та всьому сказаному нею від мого імені". Саме так написано у вірчих грамотах і сьогодні, у ХХІ столітті. Ці слова будуть написані зараз у вірчих грамотах Валерія Залужного, які вручать королю Чарльзу ІІІ.
Залужний відчинятиме у Британії всі необхідні двері
― Була інформація, що Валерій Залужний формує команду і проходить певне навчання. Чи можна дуже швидко навчитися дипломатичній справі? Адже дипломатія ― це дуже велика школа.
Ви зараз говорите про професійних дипломатів, які справді готуються, вирощуються і призначаються. У більшості країн послами призначають професіоналів, до речі, у Британії, Канаді, Німеччині, Італії, Франції, Іспанії 99,9% послів є професійними дипломатами. Це люди, які були вирощені селекцією упродовж десь 25-30 років. Саме стільки треба часу для дипломата, щоб вирости із початківця у професійного посла. Бувають цікаві випадки політичних призначень, як зараз Валерій Залужний. Багато політичних призначенців є у Сполучених Штатах, хоча за кожним із них стоїть структура професійних дипломатів, яка забезпечує таку людину всіма необхідними знаннями. Наприклад, Оксана Маркарова, пані посол України у США, є фінансисткою за освітою. За нею стоїть ціла машина, це одне з найбільших наших посольств за кількістю людей. Британське посольство також належить до цієї категорії, яка найбільш сильно забезпечена дипломатами. Якби ми з вами говорили про маленьке посольство, де посол має все робити сам, це був би серйозний виклик для непрофесійної людини. Валерію Залужному треба просто зрозуміти, як управляється ця установа. А його персона і заслуга, які цінуються у Британії, будуть відчиняти йому всі необхідні двері.
― Чи звертався до вас Валерій Залужний як до колишнього посла України у Великій Британії?
Це звичайна практика, коли посли передають справи. Ми пишемо спеціальний документ, який допомагає вступити в обов’язки. Маємо передати контакти, які були накопичені, це найголовніше у роботі посла і дипломата. Я вже тричі був послом і щоразу передавав усе, що міг, своїм наступникам. Команда, яка зараз лишається, перебуває у нормальному офіційному контакті зі своїм майбутнім керівником, вони вже неодноразово зв’язувалися. Адже є дуже багато речей, які треба зробити, особливо в перший час, коли новий посол прибуває. На Валерія Залужного чекають у Британії, йому потрібна допомога моя і всієї команди, для того щоб швидко пройшов цей перший період. Під час війни ми не можемо собі дозволити довго розкачуватись, ходити на протокольні заходи, здійснювати візити ввічливості. Нам треба з першого дня працювати, домовлятися, говорити з пресою.
"Я був першим закордонним послом, який вручив вірчі грамоти новому королю Великої Британії"
― Чи маєте інформацію, коли Валерій Залужний вже прибуде у Лондон і будуть вручені вірчі грамоти?
Я у Британії не вручав вірчі грамоти більше двох років. Це було пов’язано з тим, що королева перебувала в ізоляції під час коронавірусу і вручення відбувалися по телебаченню. Враховуючи війну в Україні, я висловив побажання, щоб посол України зустрівся з королевою персонально. Британія зрозуміла це, і мене не підштовхували, чекали поки королева вийде з ізоляції. На превеликий жаль, королева завершила своє життя до того моменту, коли могла зустрічатися з людьми персонально. Але я був першим закордонним послом, який вручив вірчі грамоти новому королю. Це був крок британської сторони, вони хотіли продемонструвати свою підтримку Україні навіть такою невеличкою, але дуже символічною річчю: перший іноземний гість, якого прийняв король, це був український посол. Так само, коли приїде Залужний ― якою б не була пауза, британська сторона вже чітко сказала, що він може працювати, не чекаючи цієї процедури. У цьому виявляється ставлення до України і до Валерія Залужного.
Британія ― одна із тих країн, де роль військової людини дуже важлива
― Які будуть ключові поради вашому наступникові ― послу України у Великій Британії Валерію Залужному?
Важливо не втратити всього напрацьованого і передати своєму наступникові у вигляді порад. Але є такий дипломатичний жарт, що поради роздаються бочками, а приймаються краплинами. З іншого боку, кожен із нас тягне за собою цілий світ ― свій досвід та контакти. І як людині використати той світ, якого в мене не було, а в моєї попередниці не було мого досвіду, а у її попередника не було її досвіду і т. д.? Тому ми ― ротаційна служба. Кожен із нас може принести щось нове, чого не мав попередник. У світі є кілька націй, які щиро цінують свої Збройні сили, поважають, розуміють їхню роль. Британія ― одна із тих унікальних країн, де роль військової людини дуже важлива. Вони знають, що має бути дуже обережна межа між політикою і військовими, з власного досвіду громадянських воєн. Тому призначення саме у Британію послом головнокомандувача є не лише символічним, а й правильним у сенсі сприйняття нас як країни, яка воює і присилає свого головного генерала. Це сприймається і поважається. Я впевнений, що коли наш генерал вручатиме королю вірчі грамоти, то це буде сприйнято як зустріч двох військових людей (король на такі події зазвичай одягає військову форму ― ред.).
Вадим Пристайко і Світлана Мялик. Фото: Світлани Мялик
Завдання Залужного ― показати, чому Британії потрібно для власного виживання, щоб Україна вижила
― Як ви гадаєте, чи буде нам більша підтримка від Британії після призначення Залужного послом?
Я не став би обмежувати роль Британії для нас щодо військової допомоги. Велика Британія не є зараз найбільшим нашим постачальником. Німеччина є більшим і Сполучені Штати, очевидно. Але незважаючи на події, які призвели до дострокових виборів у Британії, вони все одно намагаються ці 3 млрд фунтів стерлінгів на рік виділяти. (Прем'єр Великої Британії Ріші Сунак оголосив минулого тижня, що дострокові парламентські вибори у цій державі відбудуться 4 липня нинішнього року ― ред.) У них не так багато тієї зброї, яка нам потрібна. Але їхня унікальна здатність знаходити зброю по всьому світу, вони можуть це зробити в силу свого минулого, та готовність ділитися з нами цим досвідом та контактами, спрямовувати ― це те, чого ми не отримаємо ніде, окрім Великої Британії. Я впевнений, що цю частину ми закриємо. Але важливий момент. Недостатньо спілкуватися і пояснювати, наскільки ми з вами страждаємо. Наше найбільше завдання ― показати, чому Великій Британії потрібно для власного виживання, щоб Україна вижила. Це й буде завданням генерала Залужного.
Нам потрібні найбільші друзі серед наших друзів
― Напередодні повномасштабної війни ми ніби створили тристоронній союз ― Україна, Польща, Велика Британія. Щось на кшталт "другого НАТО".
Ні, ми нічого не створили. Усе, що ми можемо створити, це стати членом НАТО. І тоді ми б називалися союзниками. Ідея тристоронньої взаємодії між Україною, Польщею та Британією ― справді дуже хороша ідея. Якщо ми не є членом НАТО, то нам треба знайти партнерів, які є найбільшими друзями серед наших друзів. Такими є Польща, Велика Британія, Канада, ці країни близькі до нас, з ними ми можемо дружити, якщо нас і досі не пускають в Альянс. Я відстежую, як це робить Австралія, наприклад. Якщо у нас немає парасольки, яка нас захистить, треба створити таке мереживо менших союзів, яке врешті-решт стане настільки тісним, що почне відігравати роль цієї парасольки. До того часу, поки ми не візьмемо до рук справжню натівську парасольку.
Звільнення Вадима Пристайка з посади посла у Великій Британії
― Ваше звільнення з посади посла у Великій Британії відбулося з політичних мотивів чи через особисті стосунки з президентом Зеленським?
Ціную те, що я робив як міністр закордонних справ у першому уряді Володимира Зеленського та як його радник із зовнішньополітичних питань. Але цей етап пройдено, зараз у нього є інші люди. Так само і я рухаюсь далі, займаючись тим, що є вкрай важливим сьогодні для України. Ми намагаємось допомагати розвитку нашої військової промисловості, зокрема у галузі виробництва дронів.
Тільки у безпековій угоді з Британією написано, що Україна і ця держава захищатимуть одна одну
― Велика Британія ― одна із держав, з якою Україна підписала безпекову угоду.
Серед усіх безпекових угод, які ми вже підписали, тільки у британській написано, що Україна і Британія захищатимуть одна одну. Це унікальний документ, адже більше ніде так не написано, що Україна має бути готова стати на захист Великої Британії, якщо це знадобиться. Дай Боже, щоб цього ніколи не знадобилося, але це дуже важливо для нас. Такі слова були написані за наполяганням Великої Британії. Вони дуже хочуть, щоб було розуміння: ми в одному човні. І щоб ми не розраховували на подачки, ми маємо бути партнерами. Угода вже набула чинності. Там написано, що це партнерство на 100 років. Не всі усвідомлюють, наскільки важливим є те, що ми підписали з Британією. Це перша угода, яка примусила всіх інших рухатися, до того ж там написані речі, які нам треба закарбувати в голові та зрозуміти, що ми вийшли на зовсім інший рівень. Ми працюємо напряму з найбільшими та найпотужнішими країнами світу.
"Україна не залишиться наодинці в разі катастрофічного розвитку війни"
― Виходить, що коли Росія напала на Україну, бомбардує нас, то Британія може робити щось більше?
Велика Британія може і має право ухвалити індивідуальне рішення про вступ на захист України, навіть без згоди всіх інших членів Альянсу (НАТО). Це буде її індивідуальне рішення. Мої слова критикували, коли я сказав, що у разі катастрофічного розвитку війни в Україні Велика Британія буде однією з перших, хто прийде на наш захист. Я і зараз вважаю, що ми можемо розраховувати на те, що не залишимося наодинці навіть при катастрофічному розвитку війни. Переконаний, що Британія є лідером у постачанні нам далекобійних ракет, танків, навчання. Усіх інших партнерів вона фактично затягла, підштовхнула до цього рішення ― допомагати Україні.
Треба розуміти, що наші проблеми не є межею розуміння Британії. Вона має багато інших проблем, які хоче вирішити. Але нам треба донести до британців, що ми є частиною їхнього майбутнього, нашого спільного майбутнього. Вони інвестують у правильних людей, беруть на себе політичні ризики стосовно Росії, які виправдані тим, що ми з вами, на відміну від Афганістану, сильна країна, яка має вистояти. Вони нам у цьому допомагають, і на нас чекає спільне майбутнє. Саме це генерал Залужний має донести не просто мерам, лордам і членам парламенту, а кожному британцю. У цьому запорука нашого успіху у Великій Британії ― коли звичайний британець піднімає український прапор у себе на машині чи в будинку. Коли люди підтримують, то політичні зміни, які зараз відбудуться у Британії, не матимуть для нас із вами ніякого значення.
