Ілюстративне фото: facebook/navy.mil.gov.ua
Захоплення 3-ох плацдармів на Лівому березі – це пістолет біля скроні Путіна
23 травня 2023 року президент Зеленський оголосив про створення в Україні Корпусу морської піхоти. Враховуючи, що морська піхота існувала і до того, чому треба було створювати саме таку нову структуру?
По-перше, морська піхота, на то вона і морська, тому що вона діє між морем і суходолом. Тобто там, де важко, там, де два середовища. Це дуже складна структура і бойові дії для морської піхоти полягають у висадці на необладнаному узбережжі, несподівано для противника, захопленні плацдармів і забезпеченні дій основних сил. Україна, як морська держава, має право і необхідність мати саме такий вид Збройних сил. І має розвивати їх. Бо ми маємо противника, який також діє засобами морської піхоти. Тобто там, де є водні перешкоди, які треба долати специфічними засобами. А це все специфіка, якою володіє морська піхота. Плюс до цього вона має відповідати всім вимогам ведення бойових дій в сучасних умовах, які ставляться до простої піхоти. Має мати обладнання, специфічне озброєння, притаманне штатним структурам піхоти ЗСУ. Тобто все це поєднується в таку специфічну структуру.
До цього дня у нас існували окремі 3 бригади. Вони ведуть бойові дії із ворогом, починаючи із 2014 року. Вони захищали Маріуполь, діяли на півдні Донбасу, пізніше на півночі. А з початку відкритої агресії вони у перших рядах наших військ чинять опір агресору. До речі, одним із ключових моментів минулорічного наступу, про який варто нагадати, є захоплення 3-х плацдармів на Лівому березі, в районі Херсона. Там дуже складний рельєф. Але це можна порівняти із пістолетом, який спрямований у скроню Путіна. Там 60 кілометрів до Чонгару, це вихід на Крим. Тому противник біситься, він нічого не може зробити, постійно атакує. Але тактика, яку вживає морська піхота, заслуговує на найвищу оцінку. І вже навіть зараз вивчається нашими партнерами, в тому числі морської піхоти Сполучених Штатів. А я нагадаю, що морська піхота США зараз перебуває в стані переформатування. Вона також переключається із великих десантних операцій з використанням величезної кількості авіації і важкої техніки, на дію малими групами. Тактика так званих "жаб'ячих стрибків" на островах Тихого океану, на випадок великої війни і протистояння із Китаєм. Американці вже відмовилися від танків, від важкої артилерії у великих кількостях, а переходять на використання мобільних малих груп. Тобто на теж саме, що наші морпіхи роблять вже зараз.
Формування Корпусу морської піхоти на завершальному етапі
Що саме змінилося за рік діяльності Корпусу морської піхоти у такому статусі?
Змінилося багато чого. Але формування ще не завершено. Як повідомляють офіційні особи ВМС, йдеться про завершальний етап. Тобто затверджена організаційна штатна структура, наповнюється відповідними складовими, об'єднано в єдину структуру окремі бригади. Це тепер складові частини Корпусу морської піхоти, а не окремі бригади, як було раніше. І формуються нові підрозділи, нові артилерійські бригади, які матимуть озброєння великої потужності. Плюс окремі батальйони морської піхоти. Навіщо окремі? Тому що йдеться про формування нових підрозділів і про відпрацювання відповідної тактики дій, навчання, тощо. А це кадри, це отримання засобів висадки, катерів, зокрема від Норвегії, Фінляндії, Нідерландів і Великої Британії, про що повідомлялося в рамках створеної минулого року "корабельної коаліції". Процес триває. Катери уже використовуються в дельті Дніпра, на островах. Морська піхота також отримує безпілотні системи, FPV-дрони, безекіпажні катери.
Фінансова потуга США – далеко не все вирішує
Ви загадали про нашу взаємодію із країнами НАТО. Хто і кого сьогодні все ж таки вчить? І чи можуть із часом з'явитися якісь міжнародні сили, якщо скласти український досвід і американську фінансову потугу?
Щодо бойового досвіду, то Україна тут попереду, безумовно. Бо ми, на жаль, маємо реальну війну із реальним противником. Непростим противником, не можна применшувати можливості Росії. Це величезна країна за розмірами, потенціалом і спрощувати протистояння цій країні було б дуже наївно і небезпечно. А фінансова потуга Сполучених Штатів – це ще далеко не все, що потрібно і далеко не все вона вирішує. Йдеться про необхідність відпрацювання відповідної тактики використання морської піхоти у відповідних умовах. Чому американці навчаються у нас? Тому що за новою стратегією, яку вони прийняли для Корпусу морської піхоти США, це окремий рід військ зі своїм флотом, власною артилерією і авіацією. Це унікальна структура. Тут йдеться про те, що вони вивчають наш бойовий досвід, кожну подію, яка відбувається за участі морської піхоти на приморському флангу. Тобто фінанси фінансами, матеріальну складову також ніхто не відміняв, але і особовий склад, людський фактор – це теж не остання річ у військовій справі.
Володимир Заблоцький. Скріншот із відео
Це класичний приклад війни майбутнього
Нам вдалося змінити ситуацію на Чорному морі і відтіснити російський флот. Наскільки тут ми змогли піти вперед і завдяки чому? Це наші розробки чи долучалися і наші партнери?
Тут йдеться про асиметричну відповідь. Це класичний приклад війни майбутнього, про яку навіть фантасти не могли подумати. А Україні довелося відбивати противника, який переважав, який мав флот кількісний і якісно більший за залишки військово-морських сил України, які залишилися у нас після 2014 року. Що ми зробили? Ми зробили висновки і в рамках цього асиметричного удару, по-перше, розробили засоби для цього. Їх не можна було очікувати від союзників, бо у них немає таких засобів. У них не було такої потреби, тому вони їх не створювали.
Стратегічна ініціатива на морі належить Україні
Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс заявив, російський чорноморський флот втратив функціональність у результаті невдалої для Кремля війни проти України. Чи правда, що ми вразили останній носій "калібрів"?
Це не зовсім правда, це не останній носій "калібрів". У них ще 6-7 носіїв "калібрів" є на Чорному морі. І їм нічого не заважає із Новоросійська обстрілювати Україну, навіть із гавані. У Криму носіїв більше немає. Так, британська розвідка завжди попереду. Вона все бачить, знає. І на щастя це наш найбільший майже союзник серед західних партнерів, який робить все можливе, в тому числі і передає нам ракетну зброю, якою ми топимо кораблі. Перетворюємо надводний флот у підводний. А головним наслідком я б назвав – деблокаду наших портів, відновлення морської торгівлі і відносно безпечну роботу цього транспортного коридору, який забезпечує саме український флот. Хоча і кажуть, що у нас немає флоту. Так, у нас зараз може і немає флоту, який міг би вийти і мірятися силами. Але у нових умовах він може і не потрібен у таких масштабах. Хоча без флоту морська країна двох морів не може існувати. І ми це побачили після того, як противник здійснив морську блокаду у 22-му році, заблокувавши все наше узбережжя. Зараз це відновлено, порти працюють, кількість суден, які відвантажуються у наших портах, вимірюється кількома сотнями. А це економіка, податки і фінансування наших оборонних розробок, в тому числі безекіпажних катерів, нових ракет, нових видів боєприпасів. Це основні здобутки. І стратегічна ініціатива на морі належить Україні. Це теж факт. І це британці визнають. Британія, як велика морська країна, розуміється на цій справі. І якщо оцінка йде від міністра оборони Британії – це справедлива оцінка і з цим не може не погодитись.
Які зараз спроможності у росіян на морі? Ми наче топимо їхні кораблі, називаємо їх "коритами", але ворог все одно продовжує стріляти. Що ще у нього залишилося?
У них ще доволі багато кораблів залишилося. Я б не називав їх коритами, це не робить честі нам. Бо топити бойові кораблі – це дуже не просто. У них ще залишилося 2 фрегати, 3 надводних носії "калібрів" і 3 підводних носії по 4 пускових. Загалом виходять 52 ракети у залпі. Але чомусь вони їх не використовують, бояться виходити у море. А із Новоросійська небезпечно, бо якщо прилетить у Новоросійськ, то "мало не буде". Бо там нафтовий термінал і багато чого такого, що буде горіти довго.
Але ж до Новоросійська ми уже дотягувалися?
Дотягувалися, але не до порту. Як я розумію, західні партнери не рекомендують нам цього робити із різних причин. Там у них свої інтереси. Вони звідти відвантажують нафту.
Морська піхота укомплектована
Скільки нових людей може бути залучено до нашої морської піхоти? І скільки треба часу, щоб їх навчити?
Із цим питань немає. Я не чув про проблеми із кадрами у морської піхоти. Вона вже укомплектована. Йдеться про чисто морську піхоту. А щодо окремих артилерійських бригад, які були зведені, то вони переформатуються під нові системи озброєння. І там, можливо, процес навчання триває. Йдеться про бойову підготовку. Це певний час. Але по готовності, вони вже використовуються на плацдармах на Дніпрі. І удари по Кінбурнській косі – це не просто так, це виконання важливого оперативно-тактичного завдання із деблокади портів Миколаєва і Херсона. Бо поки противник володіє Кінбурнгом, доти він блокує вхід і вихід із Дніпробугського лиману до Чорного моря.
Гіпотетично, за таким обстрілом Sea Baby Кінбурнської коси може слідувати наша десантна операція?
Усе може бути, але це не так просто, бо противник очікує десант. Вже були спроби висадки там певних групах. Але там усе прострілюється, там специфічний ґрунт, складно окопатися. І там немає фактично будівель, щоб закріпитися.
