Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Хочу лишити після себе творчість із закладеними посилами, які будуть актуальними через 50-100 років. Щоб ця музика не мала терміну дії
Твій новий альбом називається "Крила". Розкажи про роботу над цим релізом.
Я робив цей альбом разом з моїм хорошим другом Сашою Саврюковим. Він музикант, гітарист. Він як хобі робив рок-аранжування для пісень, які йому подобаються. І якось він мені скинув таке аранжування на одну з моїх пісень. І мені капець як сподобалось. І десь приблизно в цей момент мені запропонували виступ. Я подумав – круто було би зробити цю пісню якраз в такому форматі, бо я завжди до того виступав під біти. А тут як перформанс репчик подати під гітару.
Спочатку я думав, що це буде просто поєднання біта з гітарою, потім згадав, що в мене є товариш-драмер. І так потихеньку ми зібрали цілий бенд. В результаті грали повністю вживу на цьому концерті.
Ми підготували цілу програму з дев’яти пісень приблизно за місяць. Всі в такому форматі – грали повністю без підкладів, тобто все-все повністю вживу. І моя подруга Таня була на бек-вокалі – підспівувала. А Саша з того моменту почав більше цікавитись розробкою аранжувань, інструменталів. І зараз пише дуже класні круті біти, і написав повністю весь продакшн для альбому.
Були деякі старі демки, які він переробив на свій стиль. Вони набули нового звучання. Багато треків, які були трохи старіші, переробили фактично повністю. Наприклад, трек "Крила" – це фокус-трек альбому, на ньому від старої демки тільки приспів лишився. Ця демка лежала ще з того часу, коли я брав участь у проєкті Pit Bull Battle, але все ж таки дочекалася свого часу.
І на честь пісні "Крила" ти назвав увесь альбом, до якого увійшло загалом 11 треків. Ти якось їх обирав? Форматував їх, підбирав концептуально? Чи це збірка твоєї творчості?
В якомусь сенсі збірка. Але за рахунок того, що весь продакшн робила одна людина і я все оформлення збирав, повністю доводив до пуття у відносно короткий період часу – приблизно за місяць, – він вийшов досить концептуальним.
Альбом я назвав "Крила", тому що вони символізують собою якийсь баланс для мене. У кожного птаха є два крила, і без одного він не полетить, правильно? І тут, так би мовити, дві сторони моєї творчості. Половина треків альбому є ліричною, душевною, про кохання. А друга половина є більш реповою, технічною, з напором. І це якраз є два моїх крила, які поєдналися в цьому альбомі. І він полетів.
Наскільки тобі легко чи складно оголювати душу в ліричних треках? Бути максимально відвертим?
Насправді досить легко. Просто не завжди артист співає про якісь свої почуття і так далі. Це не можна сприймати дуже буквально. Ти не завжди співаєш про себе або про себе в даний момент життя. Це може бути ліричний образ. І багато людей думають, що якщо ти співаєш про якесь нещасне кохання, то значить, що ти в даний момент саме це переживаєш. Але якраз, мені здається, в цьому і полягає артистизм і майстерність, що ти змушуєш людей вірити. Тобто, якщо вони вірять в це – значить, воно вдалося, і ти дійсно щиро передаєш цю емоцію.
А ти в своїх піснях співаєш про себе чи від лиця героя?
По-різному буває. Тобто, є таке, що і про себе, і про себе в минулому, і від лиця, що я бачив збоку – серед моїх друзів, знайомих.
Що ти запакував у пісню "Крила" – по сенсам?
В пісню "Крила" я запакував, напевно, такий мотивуючий посил. Мені ця пісня перед усім асоціюється з легендою про Ікара. Ікар дуже хотів літати, і батько Дедал зробив йому крила. Він піднявся до самого сонця, де крила розплавились і він впав. Але він здійснив свою мрію. Тобто, я хотів донести до людей – якщо ти дійсно чогось хочеш, то треба ризикувати. Треба вміти поставити на карту все.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
В комп'ютерних іграх є таке поняття – "реіграбельність", коли гра створює ситуації, що тобі цікаво її кілька разів проходити. Так само пісню цікаво кілька разів слухати, де ти кожен раз чуєш щось нове
Аудиторія Радіо Промінь знає тебе як учасника реп-тріо Botashe. Ми знаємо, що Botashe – це мозаїка із трьох артистів. Чим відрізняється Шершень, як одиниця, від решти?
В мене більше спрямування в бік репу, техніки, речитативу, складних рим. З часом я прийшов до того, що якщо дуже сильно перенасичувати складними елементами пісню, то це слухається важко. Просто людина змучується від великого потоку інформації, швидкої начитки, гри слів. Але мені завжди подобалось слухати таку музику.
В комп'ютерних іграх є таке поняття – "реіграбельність", коли гра створює такі ситуації, що тобі цікаво її кілька разів проходити. Тобто не один раз пройшов – і забув. Так само пісню цікаво кілька разів слухати, де ти кожен раз чуєш щось нове. І якраз в рамках гурту Botashe я даю маленький шматочок такого, щоб людина не встигла змучитись, але воно справляло ефект "вау", що вона такого не чула.
У тебе є пісня "Вузли" з альбому "Крила". Там є текст: "Настане день, і ми дізнаємось хто є хто". Ти вже собі відповів на питання, хто є Шершень?
Це не є якесь статичне питання, так? Тому що ти впродовж свого життя переживаєш якісь метаморфози. Людина хороша може стати поганою, а погана людина – виправитись. Головне, розуміти на даному етапі ким ти є і куди тобі рухатись. Зараз, думаю, я розумію хто я є і чого би я хотів.
Хто ти є?
Я – українець, український артист, реп-артист, який хоче робити особливі речі, вносити щось нове в українську музику. Заявити про себе і лишити після себе творчість, з закладеними посилами, які будуть актуальними через 50-100 років. Щоб ця музика не мала терміну дії. Щоб людина послухала і з чимось погодилась, а на щось подивилась під новим кутом, під яким раніше не дивилась. Тобто, щоб воно спонукало людей до якихось нових думок.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Коли ми створили проект Botashe, я припинив всю побічну діяльність і поставив все на музику
Дуже цікаво дізнатися про тебе більше. В тебе є пісня "План Б". А чи є в тебе в житті "план Б"? От ким би ти міг бути, якщо не репером?
Насправді, я ж сам за освітою архітектор. І я пропрацював в сфері архітектури приблизно 15 років. І буквально, коли ми створили проект Botashe, я повністю припинив всю діяльність і поставив все на музику. І зараз я займаюсь лише музикою. Тому це, напевно, мій план Б – музика.
Знаєш, Артем Пивоваров називає себе "літаючий ніндзя". Чи є в тебе подібне визначення себе? Або як тебе називають друзі?
Професор.
Професор, чому?
Я не знаю, вони мене так частково підколюють. Вони думають, що я міг би викладати, напевно, хіп-хоп науку в якомусь виші.
І знаєш, от наступне питання, вибач за нього одразу. Його не дуже люблять артисти, але – чому ти називаєшся Шершнем? В тебе таке звучне ім'я – Олег Козачук. Як з'явився Шершень? Чому саме Шершень?
Насправді досить банальна історія. Я дуже давно почав займатися музикою, це ще було в школі. І тоді в нас був гурт з моїми однокласниками. І ми просто домовились і придумали одне одному нікнейми. І мені придумали Шершень. Я навіть не впевнений точно чому. Просто я, в принципі, любив завжди жовтий колір. В мене було досить багато різного одягу жовтого кольору. І тому так. Але багато хто каже, і в коментарях пишуть, що це відповідає якось моїй творчості, бо Шершень жалить своїми рядками, римами і так далі. І в якомусь плані так і є, напевно.
Що тебе в житті взагалі змінювало?
Люди і людські вчинки. На мене дуже сильне мотивуюче враження справляють люди, які через терни досягли успіху. Я дуже люблю біографічні фільми дивитись про музикантів, і про спортсменів також. Є дуже класний серіал "The Last Dance" на Netflix про Майкла Джордана. Я подивився цей серіал і був під сильним враженням. Такі виняткові люди народжуються раз на декілька сотень років. Хотілося би бути одним із таких людей.
Гадаєш, винятковість можна прокачати?
Звісно.
А що на тебе в житті впливає – події, обставини? Чи ти така людина, яка сама впливає на події і обставини?
Я думаю, так і так. Я ментально не вважаю себе прямо якимось особливим, що я там... обраний. Нео. Ось. Все так, як у всіх людей. Є події, які роблять дуже радикальні зміни в житті. Зокрема, ті події, які у нас в країні відбуваються. Вони впливають на всіх людей дуже радикально. Але величезна подяка людям, які впливають і роблять все від них залежне, щоб пошвидше все налагодилось і закінчилось.
Наскільки важко живеться Шершню? Як це відображається в піснях?
Я не знаю. Коли приходять роздуми про те, що мені важко, я завжди згадую людей, яким важче в сотні разів. І це теж в якомусь сенсі мотивує. Не дає розкисати, опускати руки. В плані – нічого тобі не важко, все в тебе добре. І все буде добре.
Що тобі хочеться в своїх піснях реалізувати? Понити, повчити людей як жити, порадіти або просто щось написати, щоб стати популярним?
Для мене, напевно, квінтесенція музики – це лайв, це виступ. І от мені хочеться на даному етапі творчості якихось крутих концертів, щоб люди кайфували від музики, знали слова і щоб воно їх прокачувало. Але в той же момент я не роблю танцювальної музики, щоб всі стрибали. Я намагаюсь поєднувати так, щоб в ній були сенси, які можливо на концерті не настільки важливі, але щоб вона була універсальна. Тобто ти міг і на концерті класно під неї качнутися, і в навушниках або в машині послухати і вже розібратися, про що ж там Шершень читає.
А є таке: Шершень читає, Шершень займається творчістю, щоб подобатись дівчатам?
В мене є дівчина кохана. Я не ставлю собі за мету подобатись іншим дівчатам. Звісно, я думаю, кожному чоловіку приємна увага жінок, так само, як дівчатам приємно, коли чоловіки роблять компліменти. Тому це нормально.
Яким буде наступний твій реліз?
Класним, я сподіваюсь. Насправді я припас собі пару демочок, тобто є що показати. Я поки не вирішив, коли це буде. Я думаю, треба дати людям добре розслухати альбом. Не можна балувати людей часто.
Редакторка текстової версії — Міла Кравчук
Відеоверсії інтерв'ю з артистами дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
