Фото: Пресслужба BRYKULETS
Пісня "Лебідонько" близька багато кому зараз в Україні, бо це історія кохання на відстані
Пісня "Лебідонько" – це вже другий сингл поспіль, де ти порушуєш серйозні теми, але втілення залишається простим і наївним. Це такий твій принцип в житті – не ускладнювати?
Я до цього дуже довго йшов. Раніше думав, що хороша музика – це складна музика. Але з часом зрозумів: чим образи простіші, зрозуміліші, тим більше вони чіпляють аудиторію.
Яка історія пісні "Лебідонько"?
Я просто схопився за це слово. Не пам'ятаю, де його почув, але для мене "лебідонька" стало дуже рідним. Довго носив його у собі. Спершу пробував його то до однієї пісні додати, то до іншої. І так десь пів року. Врешті вималювалась ця історія. Гадаю, вона близька багато кому зараз в Україні, бо це історія кохання на відстані.
Іване, у тебе також вийшов кліп на пісню "Лебідонько". Розкажи, будь ласка, з ким ти його створював.
Нам прийшла ця ідея дуже просто. Спершу хотіли зробити якусь масштабну сюжетну лінію на декілька знімальних днів, але потім зрозуміли, що дуже добре буде виглядати, якщо я просто візьму гітару, ми підемо в балетну студію, знайдемо хорошу балерину, яка вміє все робити правильно.
Ти дивився на реакції під відео, що тобі там пишуть?
Пишуть дуже багато теплих слів. Ми ні на що не сподівались, бо просто робили свою справу, те, що нам подобається. Але стільки хороших відгуків! Здається, ще нема жодного поганого.
Я бачила такий відгук: "Чекаю, коли вже підсліпкуваті лейбли помітять Івана і будуть змагатись за право доторкнутись до його таланту та творчості"
Вже змагаються. Я просто ні до кого не йду. Насправді працюю з лейблом Plan і мені з ними дуже комфортно.
Мене добре виховували, бо постійно казали, що я молодець
Зараз чимало нових артистів стають відомими завдяки TikTok. І якщо погуглити BRYKULETS, то можна знайти твої відео ще за 2017 рік, коли TikTok не було. Як до тебе прийшла слава?
У мене було багато спроб отримати славу, але прийшла вона до мене тоді, коли я вже цього не хотів, десь півтора року тому.
Ти родом з Миргорода? Давай так: звідки взагалі взявся BRYKULETS?
Це прізвище мого діда. Я взагалі Іщенко. Музикою почав займатися з восьми років, це була класична гітара. Потім я переїхав до Харкова і зрозумів, що таке рок-н-рол, що таке писати пісні. Відтоді я їх, в принципі, і створюю, не зупиняючись, років дванадцять. Пишу пісні, бо не можу без цього існувати.
Яка музика тебе формувала?
Класична музика: Бах, Бетховен, Шуберт. Взагалі я меломан, слухаю абсолютно все. Залежить від настрою. Буває і хіп-хоп, фанки-панки…
Тебе виховувала вулиця? Чи за тобою є надійна стіна родини?
Мене добре виховували, бо постійно казали, що я молодець. І я за це дуже вдячний. З пʼятнадцяти років почав жити сам, то мене виховував той, хто був поруч.
Кому ти завдячуєш тим, що є таким, яким ти є?
Тільки собі. Коли йшлося про якісь важливі рішення, то ухвалював їх завжди сам. Було таке, що телефонував мамі, просив поради, а вона казала: "Сину, я навіть не знаю. Вирішуй сам".
Хто у твоєму житті відіграв роль духовного наставника? Чи була така людина?
Так, наставники були, вони зʼявлялися на різних етапах життя. В певний час це був професор, потім викладач. Переважно це були викладачі, бо я довго навчався, тільки нещодавно завершив.
Яку ти освіту отримав?
За вищою освітою я актор театру ляльок, іще класичний гітарист, викладач музичної школи.
Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь
Пісні на концертах мають звучати інакше, щоб людям на них хотілося приходити
Іване, якщо подивитися на твої виступи наживо, то виникає питання: чому концерти відрізняються від запису? BRYKULETS в записі – це одне, а на концертах ти панк.
Мабуть, тобі випала така частина виступу, бо під час виконання певних пісень я дуже романтично поводжуся і співаю так, як на записах. Але під кінець концерту хочеться дати енергії. Тому "Бро", "Батя" ми виконуємо як панк-рок. Взагалі вважаю, що пісні на концертах мають звучати інакше, щоб людям на них хотілося приходити, й навіть краще, ніж на записах.
Люди, які приходять на лірику, потім залишаються на панкову частину?
Так, ніхто не йде. Всі залишаються на своїх місцях.
Ти визначився з тим, хто ти: ще один виконавець наївної попмузики?
Я – творча одиниця. Не обмежую себе жанрами, стилями. Можу творити все, що захочу. Мені подобається після лірики, наприклад, випустити танцювальний трек. Нехай всі будуть шоковані, я й сам буду шокований.
Хто для тебе є взірцем у музиці?
"Скрябін". Дуже любив цей гурт з дитинства, навіть на концерті один раз був ще малим.
Ти розповідав, що на твоєму альбомі буде дует з Wellboy…
Не знаю, щодо альбому, але дует точно буде, ми його вже зробили.
Іване, ти перебуваєш на конкурентному полі з Wellboy, Parfeniuk. Як тобі там?
Та чому на конкурентному…
Ти розумієш, чим відрізняєшся від цих артистів?
Тим, що я панк, а вони артисти. Ми дружимо, нормально спілкуємося. Не відчуваю конкуренції з Wellboy чи Parfeniuk. Я займаюся своєю справою, вони – своєю. От і все.
Що нам раніше чекати: дует з Wellboy чи альбом?
Думаю, дует з Wellboy. Він вийде десь у травні.
Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.
Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
