Ілюстративне фото: Укрінформ
"Комітет вихолостив законопроєкт, прибравши норму про звільнення"
Пані Ірино, нагадайте, будь ласка, скільки голосів дала "Європейська Солідарність" за цей законопроєкт?
Ірина Фріз: Ми утрималися від голосування за цей законопроєкт. Вважаємо, що без наявності реального алгоритму звільнення з військової служби під час воєнного стану, який, до речі, був у цьому законопроєкті в першому читанні, цей законопроєкт є вихолощеним і таким, що зруйнував всі надії, які на нього покладалися.
Тому ми зареєстрували від "Європейської солідарності", дуже вузький законопроєкт, який стосується виключно одного ― звільнення під час дії воєнного стану. В ньому запропонована формула 36 місяців безперервної військової служби, з яких 18 ― під бойовими розпорядженнями. Це абсолютно реальний та працюючий механізм, який дозволяв би дати не лише чіткі строки звільнення для наших військовослужбовців, більшість з яких вже понад два роки боронять нашу державу від агресорів, а й чіткі строки для тих військовозобов'язаних, які будуть мобілізовані найближчим часом з огляду на те, що воєнний стан продовжується і строки мобілізації так само будуть продовжені.
Ви кажете, що ваша фракція вже подала законопроєкт про демобілізацію…
Ірина Фріз: Так, він вже зареєстровано під номером 111-62, з його змістом можна ознайомитися. Ми цю позицію щодо демобілізації відстоювали і під час роботи в комітеті до другого читання. Зокрема, я наполягала, щоб саме цей алгоритм було застосовано ― 36 місяців на 18, тому що я знаю кількість військовослужбовців, які за цим механізмом можуть бути звільнені в наступному році. І я не сприймаю зараз позицію військових, яких, з моєї точки зору, використали, прикривши власну неспроможність брати на себе політичну відповідальність. Тому що Сирський, після того, як був призначений головкомом, був на засіданні комітету і на питання, як він оцінює законопроєкт, який внесений до Верховної Ради, сказав, "ми його підтримуємо". Тобто в січні ми підтримували законопроєкт з військовими стосовно строків звільнення, а потім військових використали для того, щоб було внесено відповідне подання на міністра, далі на Кабмін і після того на голову Верховної Ради, яке завершилося тим, що фактично комітет вихолостив законопроєкт, прибравши норму про звільнення.
Я пригадую, що на останній пресконференції на посаді головкома Валерій Залужний дуже обережно поставився до цієї норми про демобілізацію. Він її назвав цікавою ідеєю, яку треба обговорювати.
Ірина Фріз: Ми з вами маємо бути чіткими в термінах. Якщо говорити про демобілізацію, я скажу, що демобілізації під час воєнного стану бути не може. Але чіткі строки звільнення з військової служби під час дії воєнного стану просто зобов'язані бути.
А в чому різниця?
Ірина Фріз: Демобілізація означає припинення війни. Лише після припинення війни може бути указ президента про демобілізацію. Ми ж говоримо з юридичної точки зору про звільнення з військової служби під час дії воєнного стану.
"Видано квиток в один кінець"
А чи було в історії воєн ХХ століття звільнення з військової служби під час війни?
Ірина Фріз: По-перше, не можна порівнювати війни, що були, з тією, яка є зараз. А, по-друге, так, дійсно, строки встановлювалися. В окремих випадках, але вони чітко встановлювалися для того, щоб давати аргументацію суспільству щодо строків продовження цієї воєнної служби. З моєї точки зору, намагатися виходити з ситуації без належної підготовки мобілізаційного ресурсу виключно на плечах захисників чи добровольців, які пішли 2022-го року захищати державу, ― це аморально. Всім, в тому числі і військовослужбовцям, потрібно давати можливість на відновлення. Для цього потрібно передбачити відпустки або можливість звільнення під час дії воєнного стану.
Ірина Фріз. Фото: "Європейська Солідарність"
Я впевнена, що значна кількість військовослужбовців, які отримають кінцеві строки служби, після відновлення буде повертатися до війська. А зараз влада фактично розписалася в тому, що їм видано квиток в один кінець й з фронту або 200, або 300.
Поговорімо ще за санкції, які містить цей закон, за невиконання військовозобов'язаними його норм. Наприклад, що протягом 60 днів слід з'явитися у військкомат, інакше людина буде позбавлена водійських прав чи права на водіння автомобілем. Невже санкція справді буде жорстко спонукати громадян виконувати такий свій конституційний обов'язок?
Ірина Фріз: Згідно чинного законодавства, навіть без цього законопроєкту, всі військовозобов'язані ― резервісти та призовники, після оголошення воєнного стану зобов'язані оновити всю свою контактну інформацію та персональні дані. Раніше, за старим законодавством, вони могли це зробити через ТЦК, дійсно з'явившись для оновлення. Багато хто це зробив і виконав свій громадянський обов'язок.
Для чого це потрібно? Це потрібно для того, щоб Міністерство оборони та Генеральний штаб під час ведення військового обліку, який, на жаль, до ухвалення останніх законопроєктів про реєстри, не давав можливості чітко аналізувати ту кількість мобілізаційного ресурсу, який є в державі, для визначення кількості формування мобілізаційних резервів.
Від цього в нас була проблема щодо комплектації. Після ухвалення сьогоднішнього законопроєкту, яким чітко встановлюється, що після набрання чинності закону протягом 60 днів всі військовозобов'язані резервісти та призовники зобов'язані оновити свої персональні дані та контактну інформацію.
Громадяни, які перебувають за кордоном, можуть це зробити або через консульські відділи, або звернувшись до ТЦК, або після через електронний кабінет, коли буде можливим його використання.
Обмеження права керувати автівкою чи кримінальна відповідальність?
Ірина Фріз: За невиконання санкції, якщо після повістки людина не з'являється, ТЦК може звернутися до адмінсуду, адмінсуд може ухвалити рішення щодо обмеження водіння транспортним засобом. Це все що є із заходів впливу, які може використати ТЦК через адмінсуд.
Інша річ, що зараз на розгляді в правовому комітеті знаходиться інший законопроєкт, який значно підвищує адміністративні штрафи, там вже йдуть не сотні гривень, а вже тисячі гривень за неявку і за непроходження ВЛК. Якщо людина з'явилась, сплатила штраф, отримала направлення до проходження військово-лікарської комісії і не дійшла до неї, то зараз розглядається норма введення кримінальної відповідальності за це ухилення з роком від 3 до 5 років позбавлення води.
Пані Оксано, а як ви голосували чи не голосували за цей законопроєкт?
Оксана Савчук: Дійсно, законопроєкт досить такий резонансний, непростий. Після першого читання було дуже багато сподівань на конструктивні правки. Зрештою, комітет ці правки розглянув, але до другого читання змінилася концепція законопроєкту, за словами монобільшості, це сталося на прохання Генерального штабу. Я не підтримувала те, що викинули демобілізацію, оскільки основні мої правки все ж таки були по демобілізації, але розуміючи важливість того, що сьогодні в нас великий недокомплект в армії, я підтримала в другому читанні даний законопроєкт і голосувала за нього.
"Військовий на передовій має мати найвищу зарплату в країні"
Щойно прийшла новина про те, що народні депутати ухвалили цей законопроєкт, ми говорили з аналітикинею із Центру спільних дій, яка сказала, що погіршилася ситуація із отриманням відпусток для діючих військовослужбовців. Проясніть, будь ласка, що буде далі з відпустками для військовослужбовців?
Оксана Савчук: Дійсно, ситуація така є. Дуже багато навіть моїх друзів, які сьогодні є в війську по два роки, мали планові відпустки і за останні два тижні є інформація, що їх всіх не відпустили у зв'язку з тим, що немає на кого перекласти їхні обов'язки. Не вистачає людей.
.jpg)
Оксана Савчук. Фото: Zaxid.net
Але ми повинні підходити до цього питання глибше. Я в своїх правках пропонувала, що військовослужбовцю треба давати більшу відпустку, яка має бути не менше місяця. Є дуже багато людей, особливо тих мотивованих наших хлопців, дівчат, які пішли в перші дні війни, які чудово розуміють своє призначення. Вони кажуть, що розуміють, що зараз перш ніж чи демобілізуватись чи кудись піти на ротацію, мають навчити молодих, які прийдуть на їхнє місце. Але їм потрібна відпустка хоча б на місяць, просто щоб приїхати додому і побути зі своєю родиною.
Я вірю, що завдяки цьому законопроєкту ми нарешті упорядкуємо наші бази і будемо краще підходити до питання навчань, мотивації. Підвищення заробітної плати ― це вже обов'язок, тому що не може сьогодні військовий мати вже 100 тисяч, це вже недостатня сума.
А яка достатня?
Оксана Савчук: Достатня сума – це хоча б 200 тисяч для того військового, який сьогодні там.
І друге питання для тих, хто буде мобілізуватися, ― це розуміти, що в цій країні той військовий, який на передовій, сьогодні має мати найвищу зарплату в країні. Нам нарешті треба позбуватися цих надприбуткових зарплат в наглядових радах, в Укрпоштах, в Укрзалізницях. Якщо сьогодні (зарплата військового ― ред.) 100 тисяч, значить це максимум, який може бути.
Пані Оксано, на завершення, як ви вважаєте, по яких напрямках можуть з'явитися ще якісь додаткові законодавчі норми, які стосуються мобілізації?
Оксана Савчук: В законопроєкті чітко прописано, що Кабінет міністрів України зобов'язаний розробити і внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти, які удосконалять механізми ротації, звільнення з військової служби і медико-соціальної реабілітації. Як окремий законопроєкт, це перший.
А другий момент стосується заробітних плат. Їх треба піднімати. Також треба показувати, що ми будемо призвати до війська велику кількість правоохоронців, які в тому числі вміють стріляти та навчалися цьому. В іншому випадку будуть масові різні незадоволення, чого такий непростий військовий час ми не можемо допускати.
