Наслідки російської атаки по енергетичній інфраструктурі. Фото: mev.gov.ua
"Укренерго" не вводило обмежень на споживання
Як зараз працює наша енергосистема після нової масованої ракетної атаки росіян?
Марія Цатурян: Енергосистема зараз працює стабільно, незважаючи на ті ураження, які наніс ворог комбінованою масованою атакою ракетами і дронами. Наразі диспетчерський центр "Укренерго" не вводив жодних обмежень споживання в усіх областях України, окрім Харківщини, де дійсно ситуація найважча. Такою вона є з 22 березня. І сьогоднішня атака, на жаль, тільки погіршила ситуацію. Зараз там працюють енергетики і займаються безпосередньо відновлювальними роботами для того, щоб збільшити можливість подачі електроенергії в місто Харків і в область. Щоб зменшити рівень обмежень, аварійних відключень, який там зараз є.
Всі об'єкти високовольтної мережі будуть відновлюватися
Чи можна вже щось сказати про наслідки ударів, зокрема, по Трипільській ТЕС і чи є вже якесь розуміння, як виходити з цієї ситуації? Скільки часу можу забрати відновлення і чи буде можливість відновити всі об'єкти?
Марія Цатурян: Щодо об'єктів високовольтної мережі, підстанцій "Укренерго", які теж зазнали уражень, зокрема, у південних регіонах України, то вони всі будуть відновлюватися. І в цю хвилину там працюють наші ремонтні бригади. Я думаю, що ми зможемо доволі швидко усунути наслідки цих атак.
Щодо відновлення таких великих об'єктів, як теплові електростанції. Тут дуже складно робити якісь прогнози щодо можливості відновлення, тому що, наприклад, на Трипільській ТЕС ще триває ліквідація наслідків сьогоднішньої масованої атаки. Працюють рятувальні служби, гасять пожежі, розбирають завали. І тільки потім енергетики зможуть оцінити ступінь пошкоджень і ураження енергетичного обладнання, яке постраждало внаслідок цього обстрілу. Взагалі повне відновлення таких великих об'єктів, як ТЕС – це питання, яке займає багато часу. Такі об'єкти в енергосистемі будувалися десятиліттями. Тому, щоб відновити їх повністю потрібні роки і багато коштів. Повертаючись до об'єктів, які були уражені сьогодні, я думаю, що треба дати час компанії "Центренерго" і співробітникам станцій оцінити наслідки ураження. І тоді вони зможуть щось прокоментувати.
Щодо прогнозів на майбутнє. Вони дуже сильно зараз залежать від того, з якою інтенсивністю росіяни продовжують свої терористичні напади на енергообєкти країни. Ми бачимо, що в цьому році вони дещо змінили тактику і інтенсивність обстрілів посилили не на всю енергосистему, а на енергооб'єкти в конкретних регіонах, переважно промислових, або на енергооб'єкти, які заживлюють великі міста. Харківщина – це найбільш яскравий приклад. Тому робити якісь прогнози щодо того, коли можна відновити, дуже важко. Особливо, коли ти не знаєш, за яким графіком будуть прилітати російські ракети і дрони, і що вони будуть вражати. І тут ще треба врахувати, що відновити мережеві об'єкти, такі як підстанції, все одно легше, ніж відремонтувати великі енергоблоки електростанцій. Тому мережу і її спроможність передавати електроенергію по країні можна відновити швидше. Головне, щоб було що передавати. Тому тут якісь прогнози поки що дуже важко робити.
Марія Цатурян. Фото: facebook/Mariia Tsaturian
Над кожною ТЕС неможливо побудувати саркофаг
"Дзеркало тижня" повідомило про те, що понад 9 млрд гривень було направлено з бюджету для захисту Трипільської ТЕС. Виходить, захист не спрацював? Що насправді сталося?
Юрій Корольчук: Мені здається, що це помилкова інформація. 10 мільярдів саме для захисту "Центренерго" не використовувалися. Там були суттєво менші суми. Це стосувалося всіх об'єктів і цим займалося Агентство відновлення. "Укренерго", до речі, окремо мало фінансування і окремо займалися частиною об'єктів. Власне, своїми підстанціями. Але, в принципі, треба розуміти, що, на жаль, не йшлося про захист власне теплових електростанцій як об'єктів, які генерують електроенергію. Таке питання не стояло. Мова йшла, можливо, про захист військовий. Але це окреме питання, бо це системи ППО. А стосовно фізичного захисту генеруючих потужностей, то це не можливо просто здійснити. Тому тут не треба боятися і казати, що над кожною ТЕС неможливо побудувати певний саркофаг, як на ЧАЕС. Це можна зробити, звичайно, але на це підуть десятиліття. Тому, на жаль, реалізувати таку систему захисту просто не було змоги.
Що ж тоді робити зараз?
Юрій Корольчук: Треба ремонтувати. На жаль, іншого виходу немає. Тактику чи стратегію російської сторони мені зрозуміти важко. Я можу тільки припустити, що вони добиваються ослаблення маневреної генерації ТЕС і ТЕЦ. Особливо в прифронтових регіонах. Навіть Сумську область сьогодні можна вважати прифронтовою. Там сьогодні теж були ураження об'єктів генерації. Тому ослаблення маневреної генерації веде до того, що перед владою, урядом, Міненерго буде стояти вибір – або навантажувати більше атомні електростанції і фактично ними маневрувати, коли зросте споживання влітку. А це може призвести до більшої аварійності. І, скоріше за все, це така стратегія російської сторони.
Відключення споживачів або навантаження на АЕС
Ви маєте на увазі, що росіяни хочуть вибити нас з нормального графіку управління АЕС?
Юрій Корольчук: Фактично так. Маневрена генерація означає те, що повинен швидко включатися в роботу блок теплової або гідроелектростанції і покривати зростання споживання електроенергії. За відсутністю цих блоків, які сьогодні розбиваються ракетними ударами, виникає питання, що робити? Варіант А – це відключати споживачів від електроенергії у період великого споживання. Або варіант Б – це давати навантаження на атомні електростанції. Це, по суті, єдиний стабільний вид генерації, який сьогодні залишається. Сонячна і вітрова генерація також будуть брати у цьому участь. Але нестабільно. На них спиратись, на жаль, не можна. Тому постане питання – або відключати споживачів, або підвищувати/понижувати потужність атомних блоків. Цього робити не можна. У них проектної потужності такої немає. Хоча, на жаль, це роблять. Робиться, скажімо так, в умовно контрольованому режимі.
Юрій Корольчук. Скриншот із відео
Імпортна електроенергія не рятує ситуацію
Два роки тому Україна приєдналася до єдиної енергосистеми ЄС. Це може нас врятувати?
Юрій Корольчук: Так, ми отримали можливість нарощувати так звані експортно-імпортні обсяги, які на дозволяє Євросоюз отримувати або навпаки продавати. Але тут треба розуміти один момент. Буквально днями голова "Укренерго" Кудрицький" порадив підприємствам промисловості переходити на власні ресурси вироблення електроенергії. Ця пропозиція насправді не дуже хороша. Це означає, що проблеми будуть. І другий момент, він сказав, що імпортна електроенергія не рятує ситуацію.
А чому не рятує? Адже країни ЄС – це ж величезний виробник електроенергії.
Юрій Корольчук: Вибачте, але ви помилилися. Виробник – це тоді, коли в нього є профіцит електроенергії. А вони самі працюють "впритул". Польща – це дефіцитна країна. Словаччина – профіцитна, це єдина профіцитна країна. У них є АЕС, але вони тільки в нічний період можуть давати електроенергію в достатньому обсязі. Румунія – "в нуль" працює. Угорщина – дефіцитна також. Тому, на жаль, нас оточують країни, які не можу дати значні обсяги електроенергії. Вони нам дадуть той обсяг електроенергії, який дозволить за певних умов стабілізувати роботу енергосистеми. Тобто утримати частоту на рівні 50 Гц і напругу в системі. Все. Передати цю електроенергію умовно в Харків неможливо. Для цього потрібно мати внутрішнього виробника. А це та ж Зміївська ТЕС, яку зруйнували, Харківська ТЕЦ-5, Трипільська, Ладижинська, Бурштинська ТЕС. Тобто для цього потрібно мати виробника, який буде виробляти електроенергію і постачати її далі. А імпортна електроенергія буде споживатися на умовно ближчих до ЄС територіях. Але, на жаль, це так не працює. Ця електроенергія більше використовується для стабілізації роботи енергосистеми, а весь інший обсяг ми повинні виробляти самі.
Вихід один – треба ремонтувати
Який загалом тоді вихід з цієї ситуації?
Юрій Корольчук: Вихід один – треба ремонтувати. І в будь-якому випадку треба розуміти, що навіть якщо доведеться жити в умовах відключення електроенергії, то за умови стабільної роботи атомної генерації, без використання її в напружених режимах, в принципі, можна продовжувати жити, існувати і працювати. Але для цього доведеться обмежувати і промисловість, і населення. Промисловість – це, звичайно, втрати для бюджету. І це буде суттєво бити по економіці держави. Але такі умови.
"Вище голови не стрибнеш"
А як простим споживачам планувати своє подальше життя? Що треба передбачити?
Юрій Корольчук: Найперше згадати те, що радилося у 2022-23 роках. Тобто мати певний запас продуктів, води, свічок, сірників, батарейок, ліхтариків. І, в принципі, вище голови не стрибнеш. Тобто, все-таки, відповідальність несе держава на собі. Це треба розуміти. Ви самі не будете виробляти електроенергію. На жаль, ми не можемо цього зробити.