Георгій Коваленко: "Піст – час не для добрих страв, а для добрих справ"

Георгій Коваленко: "Піст – час не для добрих страв, а для добрих справ"

"Є такий вислів: "Піст – це час не для добрих страв, а для добрих справ", – нагадав в ефірі Радіо Культура священник Православної Церкви України, громадський діяч, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко. Лише одна літера змінює весь сенс. Водночас людям потрібна певна психологічна стійкість, витривалість. І піст у цьому теж допомагає, зауважує Коваленко. 18 березня у православних та греко-католиків розпочинається Великий піст. 

0:00 0:00
10
1x

Георгій Коваленко. Фото: ФБ-сторінка Георгія Коваленка

 

Піст – певна духовна вправа

— Коли цьогоріч починається Великий піст, скільки він триватиме, за традицією, і коли завершується?

Розпочався Великий піст 18 березня і триватиме 40 днів плюс 8, тобто 48 днів. У травні будемо святкувати Великдень.

— У чому суть посту? Звідки прийшла ця традиція? Чи була вона обов’язковою у наших пращурів? Наскільки ця практика поширена сьогодні?

Піст – це складова частина більшості релігій. Це – певна духовна вправа. Слово "аскетика" походить від грецького слова "вправа". Піст – це посилене тренування власної релігійності, це те, що, зрештою, дає людині релігійну свободу. Тому що людина, яка вміє себе свідомо обмежувати, легко переживає не лише якісь духовні негаразди, але й звичайне життя. Вона може бути більш вправною в ситуаціях невизначеності, в ситуаціях, коли є певні виклики для тіла, для життя, для здоров’я. Тобто ця практика самообмеження, яка починається, як духовна і має фізичні складові, допомагає людині бути міцною і проходити певні випробування в будь-якій сфері. До речі, 40 днів Великого поту – це згадка про те, як народ Ізраїлю виходив з Єгипту до землі Обіцяної через пустелю. Тобто пустеля – це певна метафора посту. Песах (центральне юдейське свято на згадку про Вихід з Єгипту – ред.) – це перехід. 

40 днів триває Свята Чотиридесятниця, також 2 дні – це Лазарева субота і Вербна неділя, і плюс 6 днів Страсного тижня. Для нас, християн, 48 днів – це наш перехід, наш шлях до світлого Христового Воскресіння, до Великодня. Також ми пам’ятаємо, що сам Христос постував 40 днів перед тим, як вийшов на публічну проповідь, коли він вийшов до людей, явив себе. У нього теж була ця аскетична практика. Тому це давня практика для нашого народу, це давня практика в християнстві. І ця давня практика має сучасні форми. Я зараз багато над працюю над тим, щоб ті сенси, які мають тисячолітню традицію, були актуальними для сучасної людини.

Церква – це не музей

— Чи змінилися ці сенси і яким чином?

Сенси не змінилися. Змінилися деякі слова, які ми використовуємо. Ну от наприклад, зараз Великий піст. Про що нам говорить слово "великий"? 

— Довгий, тривалий…

Але якщо його назвати повномасштабним постом, одразу сучасна людина в Україні може асоціювати це слово з мобілізацією. Синонімом слова "мобілізація" може бути слово "подвижництво", яке, на перший погляд, нібито релігійне. І коли я кажу "подвижництво", сучасній людині це нічого не говорить. Коли я скажу "духовна мобілізація", сучасна людина в Україні дуже добре зрозуміє, про що мова. І коли я кажу "аскетика", це сучасній людині теж нічого не говорить. Але коли сучасній людині сказати, що треба тренувати себе в різних сферах, в тому числі, в психологічній, духовній, тренувати своє тіло, тренувати свою душу, тренувати свою психіку, це сучасній людині буде зрозуміло. І це та ж практика, яка існує тисячу років. 

Наталія Грабченко і Георгій Коваленко у студії Радіо Культура

Церква – це не музей. Це – реальні сучасні люди, які живуть в сучасному світі й продовжують практики, започатковані колись. Вони їх практикують сьогодні. Форми посту теж є класичні – певні обмеження в їжі, молитовні практики, а є й сучасні – наприклад, інформаційний піст. Я б радив у піст слухати, приміром, не музичне радіо, а Радіо Культура. Адже наша культура – це наша духовність в найширшому сенсі. Умовно кажучи, якщо звичайна їжа може бути пісною і непісною, так само й інформаційний продукт може бути пісним і непісним. Він може бути таким, який поглиблює, розширює твій кругозір, дає користь, вдосконалює. А може бути таким, що розважає. Але для розваг є інший період. Церква говорить про те, що всьому – свій час. Час Великого посту – це час удосконалення.

Розуміти відмінність фейку від факту

— Розкажіть детальніше про обмеження під час Великого посту. Я маю на увазі саме духовну складову. 

Розуміти відмінність фейку від факту. Це теж про інформацію, про важливе для нас сьогодення. В будь-якому випадку, це свідоме самообмеження. Умовно кажучи, коли людина вміє жити в певному обмеженні, коли не життя її обмежує, а нас всіх зараз дуже сильно обмежує життя, а коли в цьому житті ми вміємо обмежити себе самі. І таким чином певну енергію, певні кошти, певні ресурси направити на добру справу. Це не означає, що ми відмовляємося від дії. Ми, швидше, переналаштовуємося, перенаправляємо наші ресурси. Коли ми донатимо – це теж форма посту, коли ти віднімаєш від себе і даєш на добру справу, на допомогу нашим бійцям, на допомогу біженцям, чи сам безпосередньо береш участь в добрій справі.

Є такий вислів: "Піст – це час не для добрих страв, а для добрих справ". Лише одна літера змінює весь сенс. З іншого боку, нам потрібна певна психологічна стійкість, витривалість. І піст в цьому теж допомагає. Коли людина вчиться смиренню, коли вчиться контролювати свій внутрішній світ, коли її не розпалюють емоції, і людина може свої емоції впорядкувати і скерувати в якесь русло. Це не означає, що гнів не може бути праведним. Псалми Давида, наприклад, до війни нам здавалися якимись старозавітними. В них багато вимог до Бога щодо справедливості. І там багато недобрих побажань ворогам. 

Не просто вичитати, а черпати мудрість

— А тепер вони всім зрозумілі…

Це теж молитовна практика – у Великий піст читати Псалтир. В день читати кафизму (декілька псалмів, зібраних разом у певний порядок – ред.), і таким чином, ми за 40 днів двічі прочитуємо Псалтир. Ця практика не в тому, щоб просто вичитати, а в тому, щоб черпати цю мудрість. Я, коли їхав до вас, читав у метро Книгу премудрості Соломона, і черпав звідти мудрість.

— Чи можна долучитися до посту пізніше тим, хто наважиться не одразу?

До посту можна долучитися в будь-який момент.

— Що б ви хотіли побажати тим, хто тримає піст?

Я б хотів побажати дійсно навчитися любити. Любити ближнього, навчитися служити людям, навчитися бути людиною. А щоб зрозуміти, що таке бути людиною, принаймні Євангеліє треба прочитати, щоб дізнатися про Христа, який показав нам певний приклад. Також вкрай важливе спілкування між собою, спілкування з вірянами, спілкування зі Святим Письмом. Побажати хочу справжнього покаяння, справжньої переміни розуму, справжньої світоглядної зміни, яка допоможе нам подолати зло і перемогти смерть.