Паритет зберігається ― воїн ЗСУ Мамай про ситуацію на Лиманському напрямку

Паритет зберігається ― воїн ЗСУ Мамай про ситуацію на Лиманському напрямку

Російські окупанти не можуть бути максимально активними на всій лінії фронту в Україні, констатує боєць Гвардії наступу Олександр Мамай. Росіяни зазвичай концентрують сили у певних місцях, щоб промацати наші найслабші місця або там, де є стики зон відповідальності різних бригад ЗСУ. "Не можна сказати, що біля нас вони промацали для себе зараз щось вигідне", ― зауважив Мамай, маючи на увазі ситуацію на Лиманському напрямку. Меншою мірою є піхотні штурми, більшою мірою ― удари дронами. Загалом паритет зберігається і лінія зіткнення особливо не рухається, зазначає боєць Гвардії наступу. Він також констатує, що на окремих ділянках фронту ситуація з фортифікаціями для ЗСУ "близька до критичної". "Треба вчитись у росіян копати окопні лінії", ― вважає Олександр Мамай.

0:00 0:00
10
1x

 

Олександр Мамай. Фото: ФБ-сторінка Oleksandr Mamay

 

"Паритет зберігається, лінія зіткнення особливо не рухається" 

― Яка ситуація у зоні вашої відповідальності нині?

Варто сказати об’єктивно, що інтенсивність ворожих обстрілів дещо зменшилась, якщо порівнювати з періодом грудень-січень. Тому що в той період вийти з бліндажа чи окопу й кілька секунд постояти в тиші ― такого не могло бути. Раз на 5-10 секунд десь ставався вибух, приліт, лунала кулеметна чи автоматна черга. Зараз інтенсивність зменшилась у кілька разів і дещо змістилися акценти. Виїхали деякі російські підрозділи, які досить сильно знекровлені, замість них заїхали нові. Очевидно ворог, зрозумівши, що в лоб захопити Серебрянський ліс він навряд чи може, вирішив ударити по флангах ― північному і південному. Йдеться про Терни, там були інтенсивні бої, росіяни намагалися посунутися, у них були часткові тактичні успіхи, але потім їх було відкинуто назад. Російське командування цього напрямку вирішило спробувати обійти Серебрянське лісництво з північного та південного флангів, тому частину сил і засобів перекинули на фланги.

― Останнім часом росіяни активно використовують КАБи. Ці керовані авіабомби в Серебрянському лісництві дуже дошкуляють, фактично стоять залишки дерев, "вирубаних" вогнем.

Якщо говорити про осінь 2023 року, то було дуже багато випадків, коли росіяни тут обстрілювали запалювальними боєприпасами. Тоді ще було сухо й тепло, тому все це займалося, і вогонь знищував ліс цілими квадратами. Росіяни потім зрозуміли, що ця тактика особливо не вплине на загальну ситуацію у лісі, і знизили темпи обстрілів саме запалювальними боєприпасами. І тоді дерева почали викошуватися уламками ― серйозний осколок просто зрізає дерево. Ліс насаджений квадратами, ніби люди тоді знали, що тут доведеться воювати. Говорити, що ліс повністю знищений і втрачений, не можна. Це навіть не половина.

― Що змінилося у питанні паритету сил і засобів на початку весни?

Росіяни на оперативно-тактичному рівні провели ротацію, але при цьому вогневі засоби ― полкова, дивізійна артилерія різних калібрів ― очевидно переналаштувалася на фланги. Якщо говорити про паритет і співвідношення сил і засобів, то зараз велика увага і роль надається FPV-дронам і дронам зі скидами. Це не лише маленькі мавіки, які скидають боєприпаси, а й більші дрони, які скидають щось поважче. Відбувається це як з нашого боку, так і з боку противника. Сказати, що глобально щось змінилося у відсотковому співвідношенні, не можна. Просто змінилися акценти, на що сторони роблять ставку. Меншою мірою відбуваються піхотні штурми, більшою мірою ― удари дронами. Можна сказати, що паритет зберігається і лінія зіткнення особливо не рухається.

― Чи залишається активною ворожа авіація, особливо після того, як за два тижні було вражено низку літаків Су-34, Су-35 та А-50? У ЗМІ це часто називають "літакопадом".

Кількість ударів КАБами залишається на достатньому рівні, а використання гелікоптерів зменшилося дуже відчутно. Восени росіяни використовували свої гелікоптери досить багато разів, а зараз вильоти гелікоптерів, які запускають некеровані реактивні снаряди, майже на нулі.

"У питанні серійного виробництва боєприпасів держава пробуксувала"

― Наскільки гостро зараз відчувається брак боєприпасів до західної артилерії? Адже подекуди артилерію західних калібрів доводилося навіть трохи відводити від лінії зіткнення.

Ворог активно розвиває свій напрям ударних дронів типу "Ланцет". Дуже важливий фактор, що ми маємо свою артилерію робити більш мобільною, замаскованою, використовувати її частіше у темний час доби, бо вдень вона більш вразлива для "Ланцетів". Мені особисто, як не лише військовому, але й людині, що роками знайома з оборонкою нашої держави, насправді дуже соромно, що держава не змогла запустити серійне виробництво усієї номенклатури боєприпасів потоком, який нам необхідний. Тому що є приватні компанії, які зараз активно включились у виробництво артилерійських і мінометних боєприпасів. Але чому так сильно пробуксувала держава у цьому напрямку ― для мене досі не зрозуміло.

"Нам треба вчитись у росіян копати оборонні лінії"

― Яка зараз ситуація з укріпленнями в районі Серебрянського лісництва? Якщо порівнювати наші фортифікації з ворожими, яка ваша оцінка?

Почну із загального. В українців є дуже негативна ментальна риса: ми починаємо щось висміювати, а коли потім розбираємось у питанні, то хапаємося за голову і плачемо. Перший момент, коли ми всі дуже сміялися, це коли росіяни наварювали сітки захисту на свою бронетехніку, захищаючи її від ударних дронів. А потім ми побачили, що це ефективно, і почали самі так робити. Отже, треба менше сміятись і більше думати. Так само це стосується фортифікаційних ліній, коли спочатку жартували, мовляв, росіяни наставили пірамідок, але "зуби дракона" обламаються об нашу оборону! Нічого не обламалося, ці пірамідки виявилися досить ефективними, і лінія оборони росіян у три ешелони також виявилася ефективною. Проламати на оперативно-тактичному рівні ешелоновану лінію оборони не просто важко, а місцями неможливо. Нам треба справді повчитися. Не сміятися, а розбиратись у питанні, не плакати, а працювати. І треба більшою мірою залучати цивільних для укріплень другої і третьої лінії оборони. Пригадую, як у 2016-17 роках залучали приватних підрядників для облаштування другої і третьої ліній, а під час повномасштабної війни це питання десь зникло. І лише зараз до нього знову повертаються. На жаль, навіть багато військових халатно ставляться до облаштування фортифікаційних споруд, мовляв, окоп є ― і добре. Але, приміром, Серебрянське лісництво має такі ґрунти, що все осипається навіть від найменшого прильоту ― і вже немає тієї окопної лінії. Тому нам треба вчитись у росіян копати оборонні окопні лінії. Потрібно залучати цивільних, можливо, на платній основі, або ухвалити закон, який зобов’яже цивільні будівельні компанії надавати свої послуги для цієї мети. Нехай про це подумають законотворці разом із Міністерством оборони. Тому що ситуація близька до критичної на окремих напрямках. Знаємо, що на Авдіївському напрямку, на жаль, не були вчасно зведені лінії оборони. Мабуть, не розглядали таку потребу наші керманичі.

"Напрямок Білогорівки на оперативно-тактичному рівні дуже важливий"

― Якщо говорити про важливість Білогорівки як останнього форпосту Луганської області, чи є сили у ворога здійснити там прорив?

Щоб об’єктивно говорити про цю ділянку, треба там бути. Я лише можу проаналізувати. Росіяни не один раз на Білогорівському напрямку отримували по зубах. Ми пам’ятаємо трагічне для них форсування річки Сіверський Донець, коли вони розгубити цілу БТГ, а потім плакали усім телеграмом, фейсбуком і ютубом. Але ми не можемо стверджувати на 100 відсотків, що повторне форсування цієї річки провалиться, гарантій немає. Враховуючи, що Серебрянське лісництво вони будуть обходити з півдня та півночі, то напрямок Білогорівки на оперативно-тактичному рівні є дуже важливим. Якщо ж ми змоделюємо, що росіянам вдасться, не дай Боже, форсувати Сіверський Донець в районі Білогорівки і вони зможуть південніше лісництва прорвати нашу оборону, то тоді під удар першим потрапляє місто Сіверськ. Якщо ми втратимо контроль за Сіверськом, далі може посипатися оборона в напрямку Слов’янська і Краматорська. Це очевидно багатоетапна запланована операція росіян. Усе вказує на те, що росіяни хочуть спершу зайняти Білогорівку, потім Сіверськ, а далі рухатись у напрямку Слов’янська і Краматорська.

― Як впливають на ваш напрямок ситуації в інших точках фронту ― Часів Яр, Бахмут, Куп’янськ?

Звісно, росіяни не можуть одномоментно бути максимально активними на всій лінії фронту. Вони зазвичай концентрують сили і засоби, щоб промацати наші найслабші місця або там, де є стики зон відповідальності різних бригад. Не можна сказати, що біля нас вони промацали для себе зараз щось зручне і вигідне. Вони пробували в районі Тернів промацати, і якби Терни не втримали оборону, то нам було б непереливки ― росіяни почали б нас відрізати з півночі. На щастя, їм це не вдалося.

― Які населені пункти можна вважати логістичними хабами для ворога?

На нашому напрямку це Кремінна. Розвіддані, радіоперехоплення, спостереження потужними дронами свідчать про те, що росіяни накопичують свої сили і засоби у Кремінній, а потім порціями перекидають у бік Серебрянського лісництва. Тут відстань невелика, досить зручне плече логістики для росіян.

"Ремкомлект до бронетехніки доводиться закуповувати і за власний кошт"

― Як змінилася Гвардія наступу за час вашого перебування на службі?

Особисто я можу сказати, що Гвардія наступу розвивається, хлопці вчаться. Є підрозділи взагалі нові, є такі, що продовжують традиції попередніх підрозділів. Наш підрозділ якраз і продовжує традиції, на базі яких ми сформувалися. У нас є чимало офіцерів, які передають досвід рядовим і новобранцям. Постійно відбуваються курси молодого бійця, і вже ті хлопці, з якими я проходив курс, самі стали інструкторами і навчатимуть рекрутів. Хотілося б, щоб було краще забезпечення технікою і щоб техніку краще ремонтували та забезпечували витратними матеріалами. Бо проблема просто кричуща, коли передають класну бронетехніку, але ремкомплекту до неї ― просто мізер або взагалі немає. І ми мусимо якось викручуватися, шукати чи купувати за власний кошт. Ми закрили свій великий збір на 1 млн гривень, який відбувався взимку. Витрачаємо цей мільйон на поточний ремонт наших пікапів, на автопарк, закупівлю розвідувального обладнання, для того щоб забезпечувати функціональність нашого підрозділу. Закриваємо поточні потреби, а також плануємо ще навесні відкривати збір на мільйон гривень, але поки що зарано про це говорити, бо ще освоюємо попередній мільйон. Потрібні нічні дрони, прилади нічного бачення, приціли, які працюють уночі.