Ілюстративне зображення з відкритих джерел
"За кілька років змінилося сприйняття цифровізації"
― Відбулося щорічне дослідження сприйняття українцями електронних послуг. Кількість користувачів застосунку "Дія" перевищила 20 мільйонів. Наскільки українці активно цифровізуються та як на це повпливала велика війна?
У справі цифровізації Україна на передньому краї та є частиною сучасної передової західної цивілізації у плані впровадження цих технологій. Спершу пандемія коронавірусу, а потім повномасштабна війна показали українцям, як зручно користуватися цифровими послугами. І за кілька останніх років змінилося сприйняття цифровізації. Якщо 5-7 років тому цифрові послуги сприймалися як опціональні, то сьогодні більшість населення обурюється, чому якоїсь послуги немає онлайн. Це кардинальна зміна свідомості. Ставлення українців до ЦНАПів також нормальне, але люди абсолютно усвідомили перевагу, коли державні послуги можна отримувати онлайн через застосунки, що значно спрощує процес і покращує якість життя.
― Останній "збій" у роботі Київстару поставив дуже багато запитань щодо безпеки персональних даних на новий рівень. Чи збігаються темпи розвитку цифровізації та кібербезпеки?
В усі роки у відповідь на запитання "які ваші критерії для того, щоб користуватися послугами онлайн" люди називали різні критерії. Один із найпоширеніших ― це безпека даних. Наше опитування було проведено до атаки на Київстар. Думаю, після цієї атаки питання збереження персональних даних буде дедалі більше турбувати людей і вони вимагатимуть кращих пояснень та дій держави й відповідних органів для забезпечення збереження даних та безпеки. Особливо зараз, коли активно розвивається штучний інтелект. Частину людей це сповнює ентузіазмом, але іншу частину ― острахом, як усі ці дані можуть бути використані. Ми проводимо опитування лише 4 роки, і на цей момент у людей поки що зберігається ентузіазм щодо користування державними електронними послугами. Хочеться сподіватися, що не відбудеться ніякої "катастрофи". У такому темпі, як зараз, людям переважно все подобається.
Третина українців старшого віку користуються послугами онлайн
― Як на вподобання українців щодо цифровізації впливають чинники віку, статі, місця проживання, роботи, освіти?
Найбільший розрив поки що спостерігається, як і очікувано, за віком. Тому що молодь майже на 100% послуговується інтернетом і має досвід користування державними електронними послугами. Цей відсоток стрімко зменшується серед людей старшого віку. Наприклад, серед людей віком за 70 років користуються інтернетом близько 40%, а державними електронними послугами ― близько 30%. Але насправді це також досягнення. Бо третина українців старшого віку користуються послугами онлайн, це є дуже хороший маркер для країни. Більшість цих людей мають певних друзів, знайомих, родичів, які можуть їм допомогти із цими послугами. Трохи частіше користуються чоловіки, але за рахунок специфічних послуг, пов’язаних з автотранспортом. Тут ми бачимо, як трохи "визирають" ґендерні стереотипи, що чоловіки більше пов’язані з машинами. Трохи більше цифровими послугами користуються жителі великих міст за рахунок кращої інфраструктури інтернету, а також заможніші громадяни. Цікаво, років 10-15 тому, коли інтернет був диференційований за інфраструктурою, у містах ситуація була значно краща, ніж у селах, а зараз насправді і в селах абсолютна більшість людей користуються інтернетом. У селах 57% населення користуються електронними послугами, а в містах ― 69%. Різниця не така велика, тож послуги сприяють вирівнюванню між різними суспільними групами, і це є одним із позитивних наслідків цифровізації.
.jpg)
Антон Грушецький. Фото: Укрінформ
На сьогодні ― 20 млн користувачів "Дії"
― Зараз наші мережі не технічно, але ідеологічно пішли за кордон разом із мільйонами українців, які змушені були виїхати. Як багато українців користуються "Дією" за кордоном?
На жаль, не можемо це прокоментувати, бо наше опитування стосується лише громадян, які проживають на підконтрольній території. Але до "Дії" підв’язані за кордоном деякі послуги, наприклад, можливість записатися до консульства, тому значна частина людей продовжують ними користуватися. Представники уряду озвучують цифру 20 млн користувачів "Дії" на сьогодні. Судячи з усього, ця цифра покриває значну частину тих, хто перебуває за кордоном. Тобто люди продовжують користуватися, отримують необхідні послуги та інформацію, і сподіваюся, що це відбувається також у контексті збереження контактів з Україною та майбутнього повернення громадян.
Не оцифровані реєстри створюють бар’єри
― Що ще промовистого вдалося побачити у результатах дослідження?
Є результат, який насправді очевидний, але його важливо комунікувати. 80% опитаних відповіли, що досвід користування електронними послугами був позитивним. Але серед них 50% відповіли: "скоріше позитивний, тому що маємо побажання стосовно покращення цих послуг". Отже, треба розуміти, що тенденція є правильною, людям загалом подобається, але є багато різних дрібниць, над якими треба працювати. Це і номенклатура послуг, і якість надання, і питання безпеки, щоб люди надалі ще більше довіряли. До того ж ці послуги стали не опціональні, як раніше, а українці вже починають їх вимагати. Тобто ти не просто даєш послугу і покращуєш життя, а ніби вже зобов’язаний перед українськими громадянами, відповідно їхня вимогливість значно зростає, а отже, зростає і скепсис, і критика. Цікавий процес, коли громадяни у наступні роки можуть так звикнути до цифрових послуг, що деякі окремі ситуації будуть їх сильно обурювати.
― Варто хоча б підтягнути всі реєстри. Наприклад, техпаспорт на мою машину ніяк не підтягується у "Дію". Чи були такі проблеми якось виявлені в опитуванні?
В опитуванні таке не фігурувало, але при наших зустрічах під час презентацій результатів про це прямо комунікують представники міністерства. Тому що з великою кількістю реєстрів, частина з яких не оцифровані, це створює фактично фізичні бар’єри. Ти не можеш звернутись у реєстр, тому що немає його цифрової копії. Це напрямки, у яких ведеться робота, але треба розуміти, що є ще й юридичні обмеження, які регулюють роботу з цими реєстрами. Вони створюють багато головного болю, бо це має вирішуватися не лише в уряді, а й у Верховній Раді. Цей процес достатньо довгий і непростий. Нещодавно були казуси з приводу деяких юридичних і медичних моментів, з ними треба методично працювати.
